Китай спостерігає за тим, як США не можуть прорвати іранську блокаду та витрачають значну вогневу міць, адміністрація Трампа намагається вийти з непопулярної війни, світові ціни на газ стрімко зростають, а стратегічні документи Пентагону показують, що стримування Пекіна більше не є головним пріоритетом.
Про це пише Politico.
Поки президент Дональд Трамп та китайський лідер Сі Цзіньпін готуються до зустрічі з високими ставками наступного тижня, США опинилися в пастці невизначеного припинення вогню. А оскільки розчаровані союзники відмовляються допомагати, а війна створює політичні проблеми для Трампа вдома, нинішні та колишні посадовці оборони США побоюються, що Китай йде на цю зустріч з картами в руках.
«Китайці мають повне право сказати: «Що у вас залишилося, щоб будувати стримування?» — сказав колишній посадовець оборони. «Щоб грандіозна угода спрацювала, вам потрібно мати силу, щоб її підтримати. Ви не можете блефувати в цьому питанні».
Зустріч між двома лідерами відбудеться через два місяці після того, як Трамп відклав першу зустріч у Пекіні, посилаючись на необхідність зосередитися на тодішній війні, що тільки зароджувалася. Але військова кампанія США, схоже, змістилася від спрямованості на знищення іранських ядерних програм до складнішого, тривалішого конфлікту, зосередженого на тому, хто контролює Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20 відсотків світових поставок нафти.
«Китайські військові максимально уважно вивчають наші операції проти Ірану, щоб виявити вразливості, які вони можуть використати в конфлікті зі Сполученими Штатами», – сказав чиновник оборони, якому, як і іншим опитаним, було надано анонімність для обговорення конфіденційних розвідувальних питань.
Чиновник сказав, що Китай стежить за тим, як військові командири США планують операції та втілюють свої плани в життя, аж до темпів ракетних ударів та збору розвідувальних даних.
Посольство Китаю та Пентагон не відповіли на запити про коментарі.
«У збройних силах Сполучених Штатів більш ніж достатньо боєприпасів та запасів, щоб задовольнити всі стратегічні цілі президента Трампа та за їх межами, а операція «Епічна лють» виявила, що відбувається, коли ви втручаєтеся у справи Сполучених Штатів», – сказала речниця Білого дому Анна Келлі, маючи на увазі назву, яку адміністрація дала військовій кампанії проти Ірану. «Навіть попри це, президент закликав наших оборонних підрядників постійно виробляти більше зброї, виготовленої в Америці, яка є найкращою у світі».
Але Пекін, який швидко нарощує свої запаси ракет далекого радіуса дії та безпілотників, майже напевно помітив, що США намагаються знову відкрити протоку або зупинити атаки Ірану на кораблі ВМС та союзників у всьому регіоні. Перенаправлення кораблів, засобів протиповітряної оборони та військ з Тихого океану на Близький Схід також є ознакою того, що арсенал США не безмежний.
Пентагон «все ще демонструє сильні тактичні показники», – сказав представник оборонного відомства. «Але без чіткої політики, стратегії ми страждаємо на оперативному рівні ведення війни. Питання, на яке вони мають відповісти, полягає в тому, чи це унікально для нинішньої [адміністрації], чи це ширша проблема в американській війні».
Американські представники оборони публічно наполягали на тому, що переміщені ресурси, які включають ударну групу авіаносця та кілька кораблів ВМС, що перевозять 2500 морських піхотинців, не знизили боєготовність США в Тихому океані.
«Я не бачу жодних реальних витрат на нашу здатність стримувати Китай», – заявив минулого місяця законодавцям адмірал Семюел Папаро, який очолює військову групу, що контролює Тихий океан.
Папаро заявив, що оперативний та бойовий досвід, отриманий екіпажами американських кораблів, виявиться безцінним, особливо порівняно з китайськими силами, які мають менше досвіду в самозахисті.
Хоча китайські збройні сили набагато передовіші за іранські, Тегеран довів свою особливу майстерність у використанні дешевих односторонніх ударних безпілотників для проведення масштабних атак та подолання деяких засобів протиповітряної оборони.
Китайський ракетний арсенал, ймовірно, набагато більший, ніж той, що є в Ірану, тому «вони можуть поводитися з деякими своїми ракетами так само, як Іран поводився зі своїми безпілотниками», – сказала Бекка Вассер, експерт з оборонної стратегії, яка входила до складу призначеної Конгресом Комісії з національної оборонної стратегії.
«Їм не потрібно використовувати безпілотники, щоб заплутати радари протиповітряної оборони та подолати системи таким самим чином», – сказала вона. «Тож не буде реального управління активами, принаймні на ранніх етапах потенційної війни зі США».
У Пекіна є свої проблеми. Китай не воював з моменту вторгнення до В’єтнаму в 1979 році та перебуває посеред масштабної військової чистки, яка призвела до того, що цього тижня двох колишніх міністрів оборони, Лі Шанфу та Вей Фенха, засудили до смертної кари. Репресії призвели до звільнення понад 100 високопоставлених військових офіцерів.
Але так само, як США стежили за військовим зростанням Пекіна, китайський уряд проводив детальні дослідження американських військ протягом десятиліть. Це сягає принаймні операції «Буря в пустелі», коли США вперше застосували високоточну зброю. Китай почав запускати свої перші авіаносці після світової фінансової кризи 2008 року та значно інвестував у ракети далекої дальності, щоб тримати американських військових на відстані.
«Вони знають, як ми проектуємо силу», — сказав другий колишній чиновник оборони. «Вони знають про нашу залежність від танкерів, від баз, як ми проводимо наші авіаудари, наші некінетичні удари, використання радіоелектронної війни, використання кібервійни. Вони дуже уважно вивчають усе це. Це для них можливість пройти навчання за американським способом ведення війни».
І Китай, ймовірно, також спостерігає, як швидко Америка витрачає свої високоякісні ракети, від «Томагавків» до систем ППО «Патріот».
«Вони знають, що кожна ракета, яка використовується в Ірані, — це ракета, яку не можна використовувати для стримування в Індо-Тихоокеанському регіоні», — сказав колишній чиновник.
