Як журналіст отримав доступ до закритої групи Telegram-чату та видавав себе за прихильника «Нарвської Народної Республіки».
Про це пише Вalticsentinel.
Останніми днями Telegram-канал, що просуває так звану «Нарвську Народну Республіку», привернув широку увагу. Незважаючи на ажіотаж, мешканці північно-східного регіону Естонії, що межує з Росією, не виявили особливого інтересу до підтримки ідеї «автономної Нарви». Журналістський експеримент показує, що ініціативі бракує надійної бази та значного фінансування.
Група Telegram-чату «Нарвська Народна Республіка» нагадує спіритичний сеанс: нікого не видно, нічого не зрозуміло, проте щось, здається, відбувається.
«Про нас почали згадувати на різних медіа-каналах, і ми всіма способами підігріваємо їхній інтерес до нас… Повідомлення видаляються раз на день, а копіювання заборонено». З цими інструкціями адміністратор каналу почав інформувати невелику кількість людей, які виявили будь-який інтерес до проекту «Нарвська Народна Республіка».
«Ви не боїтеся долучитися?»
Група зацікавлених учасників виявилася мікроскопічною. Окрім адміністратора під псевдонімом N-1, активного в кількох чат-групах, був портовий робітник із Сілламяе та ще один потенційний «бунтівник» з Таллінна.
У цьому колі один з наших журналістів видавав себе за мешканця Сілламяе, міста на північному сході Естонії. Цілком можливо, що інший учасник був або журналістом з іншого видання, або співробітником служби безпеки.
У чат-групі «NRP» все суворо анонімно. Адміністратор каналу цікавиться, де живуть «бійці-партизани» та чому вони вирішили до них приєднатися. Відповідь «Я хочу, щоб тут знову все було російською мовою» повністю його задовольнила.
N-1 запитав, чи боїться «бієць», висловив захоплення хоробрими партизанами, а потім окреслив цілі та завдання групи. У їхні плани входить розпалювання підтримки сепаратизму в регіоні за допомогою листівок, агітації та поширення того ж каналу.
Адміністратор каналу, N-1, не представився жодним ім’ям — навіть вигаданим: звертайтеся до нього як завгодно. Інший учасник розмови обрав нейтральне «брат». Невдовзі стало зрозуміло, що цей картонний «сепаратизм» — це самофінансований проект.
Якщо ви погоджуєтесь розклеювати листівки, «брат» спочатку пропонує вам надрукувати їх самостійно. Тільки якщо у вас немає можливості їх розмножити, вам кажуть, що їх залишать у погодженому місці — але тільки в Нарві. Ніхто не збирається доставляти листівки до Таллінна.
Зрозуміло, що якби КАПО (абревіатура від естонського агентства внутрішньої контррозвідки) несподівано застала вас на місці роздачі листівок, ви не змогли б пояснити, звідки ви їх взяли або хто організовує цю «партизанську» діяльність — бо ви справді не знали б. Вам дали інструкції лише щодо онлайн-секретності, а не про те, як діяти в реальному житті.
У повідомленні йдеться про те, що проєкт не лише має мало підписників, але й працює з обмеженим бюджетом. Минулого тижня на Telegram-каналі з’явилися фотографії зброї, яку нібито зберігають вдома «бійці за Вільну Нарвську Республіку» на випадок, якщо вона знадобиться.
Зображення виглядають як випадкові фотографії, взяті з інтернету, до яких пізніше додано символіку проєкту.
Канал також почав збирати фінансову підтримку через криптовалютні гаманці. Неодноразово наголошується, що група не виступає за відокремлення «НРП» від Естонії, а радше за автономію та «зрівняння прав», що б це не означало.
Виходячи з розмови, неможливо визначити, де знаходиться цей таємничий «брат», адміністратор каналу — чи то в Росії, Білорусі, чи десь на далеких островах.
Однак цілком очевидно, що ця людина не проживає в Естонії та не знайома з політичним ландшафтом країни. Можливий зв’язок з Росією може бути підказаний попереднім ім’ям спільноти у ВКонтакті: «Blindage 78».
Telegram-канал з такою ж назвою, який має 53 підписників, було створено у березні 2024 року. Його контент складається переважно з мілітаристських та патріотичних постів, ностальгічних посилань на Радянський Союз, вихваляння угруповання найманців Вагнера, фото- та відеоматеріалів російських солдатів з українського фронту та закликів підтримати російську армію.
Канал анонімний, але в кількох ранніх публікаціях вказано автора: вони підписані іменем Ілля Бойков. Контент також натякає на ймовірний зв’язок із Санкт-Петербургом та Ленінградською областю.
У публікаціях згадуються заходи в Санкт-Петербурзі, згадується місцева школа та описується зустріч біля станції метро «Дубрівка». Крім того, в одній публікації висловлюється подяка «Іллі та групі «Blindage 78»» за доставку банок з Санкт-Петербурга для виготовлення окопних свічок.
Автор каналу також кілька разів згадував Естонію. Наприклад, 12 квітня 2024 року він прокоментував новину про те, що міністр закордонних справ Естонії має намір домагатися визнання Естонської православної церкви Московського патріархату терористичною організацією. У цій публікації автор написав: «Що нам сказати цьому хлопцеві? Нарва — російське місто!»
На момент публікації цієї статті канал «Нарвська Народна Республіка» мав трохи більше 500 підписників. Адміністратор (або адміністратори), «на прохання народу», погодився відкрити коментарі, але закликає всіх бути обережними, попереджаючи, що «в коментарях сидять офіцери КАПО».
Такі канали, спрямовані на нібито «пригноблене російськомовне населення», як правило, виникають у місцях, де такі громади проживають відносно компактно. Ці проекти не отримують реальної підтримки, якщо не втручаються російські військові, як це сталося в Україні.
Вони мають схожу візуальну естетику: карти зі «спеціальними регіонами», власна символіка та «патріотична» символіка. Як правило, за такими проектами не стоїть реальний політичний рух — немає громадських активістів, немає структур і навіть мінімальної офлайн-активності. Повна анонімність у поєднанні з відчуттям, що ви перебуваєте у відеогрі.
Про що ви говорите?
Латгалія — один із чотирьох історико-культурних регіонів Латвії. Він розташований на південному сході та сході країни, межує з Росією та Білоруссю. Регіон має переважно російськомовне населення і в цьому сенсі нагадує Іда-Вірумаа.
У 2012 році латвійська поліція безпеки вжила заходів проти лідера націонал-більшовиків та проросійського активіста Володимира Ліндермана за заяви на підтримку автономії Латгалії. Було порушено кримінальну справу за звинуваченням у підриві територіальної цілісності Латвії.
У 2013 році латвійська поліція безпеки провела розслідування після того, як в Інтернеті з’явилася ідея «Латгальської Народної Республіки». У соціальних мережах поширилося зображення карти Латвії, на якій Латгалія відокремлена від решти країни.
Проект отримав назву «Латгальська Народна Республіка». Десять років тому ідея Латгальської республіки не набула популярності, але нещодавно її відродили.
На початку листопада 2024 року з’явився новий Telegram-канал під назвою «LRP», цього разу зі значно більш мілітаризованим контентом. Віртуальна республіка тепер навіть мала «віртуальну армію», нібито готову захищати «незалежну Латгалію» від «латвійських окупантів», як чітко зазначено в описі каналу.
Латвійські журналісти встановили, що каналом керували особи з Росії та Білорусі, а його ідейний рушій, чиє минуле було пов’язане з націонал-більшовизмом, водночас воював на боці Росії в Україні.
Журналісти зазначили, що сепаратистські настрої не є характерними для латгальців. Швидше, росіяни перетворили латгальську національну ідею на інструмент просування «російського світу» в Латвії та потенційної дестабілізації країни.
Стиль так званого «маніфесту латгальських повстанців» нагадує риторику, яку зазвичай використовують представники МЗС Росії: «Наша мета — звільнити нашу батьківщину від американо-латвійської окупації та проголосити незалежність нашої республіки».
Автори маніфесту намагалися створити враження широкої підтримки всередині Латвії. Наступні публікації намагалися розпалити сепаратистські настрої та закласти основу для «гарячого» міжетнічного конфлікту, але, на щастя, спроба провалилася.
Коли ми запитали колег у Ризі про цю «Латгальську республіку», виявилося, що ініціатива була настільки маргінальною, що про неї там навіть не чули. «Вона, мабуть, була зовсім незначною», — сказали нам.
Спроби російських спецслужб розпалити сепаратистські настрої також відбувалися у східнолитовському місті Вісагінас, де населення також переважно російськомовне. Імпортовані ідеї незалежності від Росії не отримали там жодної підтримки, і зусилля навіть не досягли стадії віртуальної «народної республіки».
Такий самий сценарій у Казахстані
Але це явище не обмежується країнами Балтії. Як добре відомо, Росія має довгий кордон — і завжди є куди спрямувати свої зусилля. У березні 2023 року люди зібралися в конференц-залі в Петропавлі, на півночі Казахстану, і оголосили про створення «Народної ради».
«Голова зачитала пишномовно сформульований порядок денний, але без особливого ентузіазму. Часом здавалося, що люди за столом ледве слухають», – написало місцеве видання про цю «Народну раду».
Сам текст досить своєрідний: «Ми, вільний і незалежний народ, трудящі жителі міста Петропавл, враховуючи фіктивні правові основи Корпорації Республіки Казахстан, враховуючи створення несприятливих умов життя для народу та недієздатність і безчестя її представників, заявляємо про повну недовіру до всіх засновників системи управління нашою власністю та ресурсами. Ми, народ, заявляємо про свою незалежність, автономію та суверенітет».
На перший погляд, такі надуті формулювання важко сприймати серйозно. Однак одне казахстанське видання зазначило, що сама подія викликала тривогу у багатьох людей. Спостерігачі згадали, що сепаратизм на сході України у 2014 році, спровокований Росією, спочатку також підтримувався такими ж дивними ентузіастами, які ностальгують за радянським минулим.
Зрештою, за фактом цього публічного зібрання було порушено кримінальну справу. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну будь-які прояви сепаратизму викликали жорстку реакцію.
У 2022 році подружжя з того ж міста Петропавл було засуджено до п’яти років позбавлення волі за те, що в приватній розмові висловили надію на те, що їхній регіон може бути анексований Росією.
Казахстанський журналіст Арман Шораєв розповів нам, що підбурювання до сепаратизму є одним з інструментів гібридної війни, який Росія давно використовує не лише проти України, а й проти всіх колишніх радянських республік та сусідніх країн.
«Але я думаю, що навіть місцеві росіяни, яких у Казахстані близько 2,5 мільйонів, чітко бачать, що насправді означає «російський світ». Вони бачили, як Донецьк, колись місто троянд, перетворився на місто бруду. Більшість, звичайно, проти таких штучних республік».
За його словами, люди в Казахстані розуміють, що російська влада сьогодні схожа на мавпу з гранатою, тому важливо тримати порох сухим.
Повертаючись до питання так званого сепаратизму в Іда-Вірумаа, слід зазначити, що регіон, як і очікувалося, потрапляє до сфери впливу російських інформаційних операцій.
Водночас було б помилкою розглядати їх як справжні політичні проекти: «Нарвська Народна Республіка» — це не що інше, як погано виконана інформаційна операція.
