Іранський Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) розробляє біологічні та хімічні боєголовки для балістичних ракет великої дальності.
Про це повідомляє Iran International з посиланням на військові джерела.
Повітряно-космічні сили КВІР працюють над нетрадиційними боєголовками для балістичних ракет, переміщуючи ракетні пускові установки до східних регіонів Ірану.
Джерела, які попросили залишитися анонімними через делікатність питання, заявили, що ця діяльність прискорилася в останні місяці та триває на тлі зростання регіональної напруженості та занепокоєння Тегерана щодо можливості чергової прямої конфронтації з Ізраїлем та Сполученими Штатами.
Джерела Iran International повідомляють, що ці програми значною мірою здійснюються під керівництвом Повітряно-космічних сил КВІР та включають оптимізацію балістичних ракет для носіння хімічних та біологічних компонентів, а також модернізацію пов’язаних з ними систем командування та управління.
«Корпус вартових ісламської революції, передбачаючи сценарії широкомасштабного конфлікту, нарощує можливості, які, на думку керівників Ісламської Республіки, слугуватимуть додатковим фактором стримування разом із програмою Ірану зі звичайних ракет», — повідомило одне джерело.
За словами джерела, робота над хімічними та біологічними боєголовками відбувається через шість місяців після того, як міністр закордонних справ Ірану назвав свою країну «найбільшою жертвою хімічної зброї в сучасній історії», посилаючись на хімічну атаку Саддама Хусейна на Сардашт на заході Ірану, в результаті якої, згідно з документацією ОЗХЗ, загинуло понад 100 людей у результаті використання іприту.
На запитання про цю суперечність одне джерело повідомило Iran International:
«Іранське керівництво розглядає потенційні ізраїльські та американські атаки як загрозу самому своєму існуванню та має намір, у разі конфлікту, значно підвищити ставки для протилежної сторони.
На найвищих рівнях прийняття рішень Ісламської Республіки існує думка, що «використання нетрадиційної зброї може бути виправданим у ситуаціях екзистенційної загрози».
