Незалежний прокурор у п’ятницю вимагав призначити 10 років ув’язнення усунутому з посади президентові Південної Кореї Юн Сок Йолю у першій із семи кримінальних справ, пов’язаних з його невдалою спробою запровадити воєнний стан у 2024 році та іншими звинуваченнями, що виникли під час його перебування при владі. Про це повідомляє Associated Press, пише УНН.
Як зазначає видання перша справа Юна, розгляд якої вже добігає кінця, охоплює обвинувачення, зокрема в ігноруванні спроб влади розслідувати його дії та затримати. Юн відкидає всі звинувачення, а його адвокати стверджують, що ордер на затримання був недійсним і незаконним.
Очікується, що суд може винести вирок уже наступного місяця.
Юну загрожують інші судові процеси за звинуваченнями, починаючи від корупції та торгівлі послугами і закінчуючи повстанням, що є серйозним звинуваченням, що карається довічним ув’язненням або стратою. Суд у справі про повстання також наближається до кінця.
Запровадження Юном воєнного стану призвело до появи озброєних військових на вулицях Сеула та спричинило найсерйознішу політичну кризу в Південній Кореї за останні десятиліття.
Воєнний стан тривав лише кілька годин, оскільки законодавцям вдалося потрапити до Національної асамблеї та проголосувати за скасування указу. Пізніше, у грудні 2024 року, парламент, контрольований опозицією, оголосив Юну імпічмент, а в квітні його було офіційно усунено з посади президента рішенням Конституційного суду.
У п’ятницю команда незалежної прокурорки Чо Ин Сок звернулася до Центрального окружного суду Сеула з вимогою засудити Юна до 10 років ув’язнення за обвинуваченнями в перешкоджанні виконанню службових обов’язків, зловживанні владою, фальсифікації офіційних документів і знищенні доказів.
Після імпічменту Юн тижнями переховувався у своїй резиденції та перешкоджав спробам правоохоронців виконати ордер на його затримання. Це протистояння викликало побоювання фізичних сутичок між президентською службою безпеки Юна та тими, хто намагався його затримати, і ще більше поглибило національний розкол.
Пак Ок Су, старший слідчий у команді Чо, під час судового засідання в п’ятницю назвав дії Юна “безпрецедентним перешкоджанням виконанню службових обов’язків”.
Юну також інкримінують те, що він обійшов юридично обов’язкове повне засідання Кабінету міністрів перед оголошенням воєнного стану, а також те, що він сфабрикував документи, зокрема указ про воєнний стан, і наказав видалити дані з телефонів осіб, причетних до його запровадження.
Юн заперечує ці обвинувачення і наполягає, що його указ мав на меті заручитися підтримкою громадськості в боротьбі з головною ліберальною опозиційною Демократичною партією, яка ініціювала імпічмент кількох його високопосадовців і блокувала його політичний порядок денний.
Завершуючи шестимісячне розслідування минулого тижня, команда Чо заявила, що Юн понад рік планував запровадження воєнного стану з метою усунення політичних суперників і концентрації влади у своїх руках.
