Замість того, щоб викидати їстівну та багату поживними речовинами шкірку бананів, апельсинів та інших фруктів і овочів, пропонуємо вам п’ять способів, як їх можна використати.
Погодьтеся, дивно просто так викидати третину їстівної частини банана. Але саме це ми робимо, коли викидаємо шкірку, яка становить близько третини його середньої ваги, пише ВВС.
Шкірка банана, як і багатьох фруктів і овочів, не тільки їстівна, але й містить корисні поживні речовини.
У апельсина шкірка складає приблизно 20% фрукта – згідно з одним дослідженням, у 2018 році у світі до відходів пішло близько 15,1 мільйона тонн апельсинової шкірки (це майже 80 000 синіх китів або 2 500 гігантських секвой).
У ківі шкірка становить 9-13%, а у граната шкірки майже стільки ж, скільки кісточок.
У всьому світі близько однієї третини їжі йде у відходи, що становить 1,3 мільярда тонн на рік. Відходи харчових продуктів спричиняють 8% глобальних викидів парникових газів (що у понад три рази перевищує внесок авіації).
Органічна речовина, що гниє на звалищах, також вивільняє велику кількість метану. Зменшити кількість метану, що викидається в атмосферу, може допомогти компостування харчових відходів замість відправлення їх на звалище.
Але багато з того, що ми вважаємо відходами, насправді цілком їстівне.
У харчовій промисловості зростає інтерес до кращого використання як поживних речовин, так і енергії зі шкірки фруктів та овочів, яку зазвичай викидають. Але є способи зробити це і вдома.
Пропонуємо вам п’ять варіантів використання шкірок фруктів, які ми зазвичай викидаємо.
Апельсинова шкірка – Ізабель Герретсен
Після різдвяних свят у мене залишилася величезна миска апельсинів, тож я вирішила вперше спробувати приготувати мармелад.
У нашому домі люблять мармелад – я завжди починаю свій день із міцного англійського чаю і скибочки тосту, змащеного маслом і апельсиновим мармеладом.
Я знайшла на BBC Good Food рецепт мармеладу, який виглядав гарно та просто. У ньому було лише три інгредієнти: апельсини (1,3 кг), сік двох лимонів і відверто шокуюча кількість цукру (2,3 кг).
Однак я швидко зрозуміла, що зробити мармелад – це не дуже просто. Мені знадобилося майже три години, щоб зробити дві банки – дві години пішло на кип’ятіння апельсинів, потім я проціджувала м’якоть через сито, щоб виділився пектин (природний крохмаль, який сприяє застиганню мармеладу), потім додавала цукор і нарізану цедру, варила апельсинову суміш 20 хвилин.
Цього явно було замало, оскільки, хоча мій мармелад мав чудовий вигляд і смак (не надто солодкий і не надто гіркий), він був дуже рідким – не надто добре для моїх тостів. Але я знайшов чудовий новий варіант сніданку: мармелад із грецьким йогуртом.
У мене залишилося пару апельсинів, тому я також вирішила приготувати цукати з апельсинової шкірки – нарізала шкірку та кип’ятила її у воді протягом 10 хвилин.
Цей процес треба повторити три рази і кожного разу промивати шкірку холодною водою, щоб видалити гіркий присмак, перш ніж додати цукор і воду. Цукати з апельсинової цедри були дуже смачними – ідеальна солодка закуска. У мене також залишився смачний апельсиновий сироп, який я використовувала для напоїв.
Я рада, що мені вдалося перетворити свою миску з апельсинами на чотири смачні продукти: мармелад, цукати, склянку соку та апельсиновий сироп. Додатковим бонусом стало те, що моя кухня неймовірно пахла чудовим ароматом апельсина.
Шкірка ананаса – Люсі Шеріфф
Коли їси ананас, завжди здається, що відходів від серцевини, шкірки та верхівки більше, ніж самого фрукту. Тож я спробувала використати ці шкірки.
Тепаче – історичний мексиканський ферментований напій, який виник ще в доіспанські часи. Він не тільки використовує відходи, але й є джерелом пробіотиків.
Це цікавий і простий рецепт приготування, але будьте обережні, якщо ви уникаєте алкоголю, адже через процес бродіння напій має певний вміст алкоголю (хоча зазвичай менше 1%, залежно від часу бродіння – чим довше бродить напій, чим вище вміст алкоголю).
Я використовувала банку об’ємом 3,8 літра, велику еластичну стрічку та шматок мусліну або марлі, достатнього розміру, щоб закрити отвір банки.
Спочатку я вимила, почистила та видалив серцевину з одного ананаса (якщо фрукт органічний, це знижує ризик залишків пестицидів на шкірці).
Потім я додала до води коричневий цукор або пілонсілло (традиційний нерафінований тростинний цукор із Мексики) й повільно нагрівала у каструлі, доки цукор не розчинився. Потім я дала йому трохи охолонути, поклала серцевину та шкірку ананаса в банку та залила сумішшю цукру та води, поки вона була ще теплою.
Потім ємність треба накрити мусліном, марлею, кухонним рушником або кухонним папером – щоб туди не летіли мухи, але при цьому проходило повітря – і залишити бродити.
Мені порадили тримати тепаче за температури 21-25C й постійно перевіряти його – через 24-36 годин зверху має з’явитися біла піна, що означає, що напій бродить. Чим довше його залишити – тим інтенсивнішим буде смак. Коли напій був готовий, я процідила рідину та поставила у холодильник.
Порада: ви можете додати імбир, лайм та інші фрукти для додаткового смаку. Але якщо ви додаєте кислоту, як-от лимон або лайм, не додавайте їх, поки суміш не буде готова, оскільки це сповільнює бродіння.
Шкірка імбиру – Люсі Шеріфф
Шкірку імбиру також часто викидають у смітник.
Але саме шкірка надає імбиру стільки корисних властивостей: вона містить біологічно активні сполуки, які мають антиоксидантну, протимікробну та протипухлинну дію. Шкірка імбиру є багатим джерелом клітковини і вітамінів, зокрема вітаміну С, кальцію, заліза та інших.
Тож як її можна використати?
Ви можете просто взагалі не чистити імбир, а використовувати його зі шкіркою (насправді, у дуже небагатьох рецептах зазначено, що треба використовувати очищений імбир), або ж можна використати шкірку в інших рецептах.
Киньте її у суп, щоб додати смаку та аромати (але вийміть перед подачею). Закипʼятіть у воді, щоб отримати імбирний відвар, який можна зберігати в холодильнику та додавати в смузі, соки, коктейлі, газовану воду або використовувати для приготування на пару коренеплодів.
Щоб отримати насичений смак, запечіть шкірку в духовці та подрібніть її до стану порошку. Цей порошок можна використати, щоб заварити смачний імбирний чай – обов’язково процідіть його, коли він завариться – або як спецію в кулінарії та випічці.
Порада: спробуйте очистити імбир чайною ложкою, а не ножем.
Шкірка гарбуза – Джоселін Тімперлі
У багатьох рецептах гарбузи рекомендують чистити, але їхня шкірка цілком їстівна, як і насіння. Обидва вони є джерелом клітковини, а також вітамінів та інших біоактивних сполук.
Я зазвичай залишаю шкірку на гарбузі сорту баттернат, але викидаю насіння, оскільки чистити його здається надто складним. Але я вирішила спробувати щось новеньке – запекти шкірку та насіння, щоб приготувати хрусткі домашні чипси.
Я ретельно помила та висушила гарбуз, після чого зрізала з нього якомога тонші шматочки шкірки невеликого розміру.
Далі я розрізав гарбуз уздовж і вийняла насіння та відокремила його від м’якоті. Я боялася цієї частини, але насправді насіння відійшло дуже легко. Я ретельно промила насіння, а потім загорнула у чистий рушник, щоб висушити.
Я змішала насіння та шкірку у мисці з сіллю, паприкою, кмином та пластівцями чилі, а потім додала кілька крапельок оливкової олії. Потім я поклала їх до аерогрилю на режим випікання/смаження з температурою 170C та перевіряла, щоб вони не підгоріли. Приблизно за 20 хвилин вони виглядали готовими та хрусткими.
Я не була впевнена у результаті, але мої чипси виявилися смачними. Мені сподобалося, що я мала можливість обирати, які саме спеції додати, а також використати якісну оливкову олію, на відміну від покупних чипсів. Вони також стануть чудовим гарніром до супу.
Також варто пам’ятати, що шкірку можна зберігати в пакеті в морозильній камері разом з іншими їстівними залишками овочів і використовувати для приготування овочевого бульйону.
Лушпиння цибулі – Френсіс Агустен
Зазвичай ми викидаємо лушпиння цибулі – але не поспішайте цього робити.
Я бачила у соцмережах, як люди сушать лушпиння та подрібнюють його у цибульний порошок, тож я вирішив спробувати це зробити.
Якщо коротко – після кількох годин сушіння лушпиння в духовці, а потім перемелювання в кухонному комбайні, результат мене розчарував. Зрештою я додала сіль, щоб посилити смак, а потім кинула отриманий порошок у загальну суміш спецій, де смак цибулі все одно ледь відчувався.
Оскільки в мене залишилося ще трохи лушпиння, я вирішила піти зовсім іншим шляхом.
Як і багато інших шкірок, лушпиння цибуля містить хімічні речовини, які називаються флавоноїдами, що мають антиоксидантні та протизапальні властивості. Якщо їх виділити з овоча під час кипʼятіння, вони утворюють стійкий барвник.
В лушпинні цибулі також містяться дубильні речовини або таніни (той самий тип молекул, які надають вину сухого смаку). Але так само, як через таніни важко видалити плями від вина, дубильні речовини в цибулі створюють ефективний барвник для таких волокон, як бавовна та льон. Як правило, щоб забезпечити стійкість барвника, тканини потрібно обробити фіксатором.
Спочатку я випрала тканину (я використовувала чисті шкарпетки) у теплій водяній бані, щоб видалити залишки жиру чи бруду, які могли перешкоджати ефективності барвника.
Висушивши тканину на повітрі, я кинула лушпиння цибулі у велику металеву каструлю з приблизно двома склянками води (відрегулюйте кількість барвника та води залежно від розміру тканини).
На середньому вогні треба довести суміш до кипіння і кип’ятити приблизно 15 хвилин, поки вода не стане темно-бурштинового кольору.
Коли тканина майже висохне, вимкніть вогонь і видаліть лушпиння цибулі шумівкою. Занурте тканину в гарячий розчин барвника так, щоб вона була повністю покрита, і залиште на 30-60 хвилин. Не віджимаючи тканину, залиште її в прохолодному місці для висихання. Якщо бурштиновий колір тканини недостатньо сильний, повторюйте процес занурення, доки не досягнете бажаного кольору.
Я була приємно здивована результатом експерименту, і планую спробувати ще раз. Моя шкарпетка вийшла світло-помаранчевого кольору, але з використанням різних типів цибулі чи фіксаторів можуть вийти різні кольори – від яскраво-гірчично-жовтого до приглушеного сосново-зеленого.
