Президент США Джо Байдендуже обережно підходить до питань, які в Кремлі називають перетином червоних ліній. На відміну від нього, молоді політики в Європі виступають за більш рішучу підтримку України і не бояться ядерних погроз Росії. Про це у четвер, 3 жовтня, пише журнал Time, передає Кореспондент.
Видання нагадує, що 19 вересня Європарламент ухвалив резолюцію, яка закликає дозволити Україні завдавати ударів по російській території далекобійними західними ракетами та надати їй більше таких засобів.
У відповідь на це спікер Держдуми РФ В’ячеслав Володін заявив, що підлітний час міжконтинентальної балістичної ракети Сармат до Страсбурга, де розташований Європарламент, становить 3 хвилини 20 секунд.
“Громадяни європейських країн хочуть, щоб війна прийшла до їхнього дому?” – звернувся він до Європарламенту, закликавши його саморозпуститися.
Проте голову Європарламенту Роберту Метсолу ці слова не злякали і навіть не здивували, пише Time.
“Типова реакція. Конфронтаційна”, – прокоментувала вона ескападу Володіна. На запитання, чи варто сприймати такі погрози всерйоз, Метсола відповіла: “Якщо така риторика звучатиме все частіше, нам слід бути готовими до цього”.
Не боїться погроз і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, хоча Володимир Путін демонстративно зібрав Раду безпеки, на якій наказав скоригувати ядерну доктрину.
“Не можу з упевненістю сказати, блеф це чи ні, – сказала у розмові з Time Фредеріксен, одна з найрішучіших прихильниць посилення військової допомоги Україні в країнах НАТО. – Але я вважаю, що ми ніколи не дозволимо людині, яка не поважає демократію, права людини і все те, у що ми віримо, ми не можемо дозволити їй вирішувати, що повинні робити інші з нас”.
Стримана реакція стає все більш поширеною серед західних чиновників, зазначає Time: для багатьох із них Путін став схожим на хлопчика, який дуже часто кричав “Вовки!” (або в даному випадку “Ядерна зброя!”), тож погрози перестали їх лякати. Страх і лідерство несумісні, каже Фредеріксен. Західна звичка турбуватися про червоні лінії Путіна, додає вона, стала причиною надто частих затримок у наданні військової допомоги Україні.
“Єдина червона лінія, яку я бачу у цій війні, вже була перетнута, коли вони напали на Україну”, – наводить видання слова прем’єр-міністерки Данії.
Байден також піде назустріч Києву, а не піддасться на російські погрози, вважає Курт Волкер, колишній постійний представник США в НАТО, який також був спеціальним представником Держдепартаменту з питань України за президента Дональда Трампа. До або після виборів президента адміністрація Байдена почне знімати обмеження щодо застосування далекобійних ракет, офіційно не оголошуючи про це, сказав Волкер Deutsche Welle.
При цьому, на його думку, у разі перемоги на виборах Трампа Байден в останні три місяці свого терміну надасть Україні набагато більшу військову допомогу. “Він намагатиметься змусити Путіна закінчити війну, кажучи: “Припиніть війну зараз. Ми дамо Україні зброю і приймемо її до НАТО, тому просто припиніть війну””, – сказав Волкер.
Читайте: США виробили першу партію плутонієвих сердечників для модернізованих ядерних боєголовок – NNSA
