Вашингтон може підписати широкий пакет економічної та безпекової підтримки Грузії, якщо її уряд відмовиться від дедалі більш антизахідної риторики і припинить відступ у сфері прав людини.
Про це пише Politico.
Згідно з умовами законопроекту, який цього тижня буде представлений у Конгресі конгресменом-республіканцем від Південної Кароліни Джо Вілсоном і з яким ознайомилося видання POLITICO, США розпочнуть переговори з південнокавказькою країною про відкриття «надійного преференційного торговельного режиму» за умови виконання ключових політичних критеріїв.
Поряд з поліпшенням доступу до американських ринків, законопроект закликає до лібералізації візового режиму для громадян Грузії.
Він також уповноважує урядовців розробити пакет військової підтримки для Грузії, включаючи «надання обладнання для безпеки і оборони, яке ідеально підходить для територіальної оборони від російської агресії, а також супутні елементи навчання, технічного обслуговування і підтримки операцій».
Однак програма буде активована лише в тому випадку, якщо США підтвердять, що «Грузія продемонструвала значний і стійкий прогрес у відродженні демократії, про що свідчать, як мінімум, чесні і вільні вибори і збалансоване передвиборче середовище».
Як раніше повідомляло POLITICO, законопроект Вілсона передбачає запровадження індивідуальних санкцій проти політиків з правлячої партії «Грузинська мрія», а також інших урядовців, якщо вони впроваджуватимуть запропонований ними законопроект про «іноземних агентів» у російському стилі. Законопроект, який чекає на остаточне голосування в парламенті наступного тижня, перш ніж стати законом, затаврує фінансовані Заходом неурядові організації, засоби масової інформації та кампанії як іноземних агентів, що, на думку критиків, буде використано для того, щоб змусити замовкнути і делегітимізувати критику на адресу уряду.
Вілсон є головою Комісії з безпеки і співробітництва в Європі, незалежної урядової установи США, яка стежить за свободою і демократією на всьому континенті. Його законопроект «MEGOBARI Act» (Акт про мобілізацію та розширення можливостей Грузії для зміцнення підзвітності, стійкості та незалежності) віддзеркалює застереження інших лідерів у Вашингтоні.
Помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О’Брайен попередив, що якщо Грузія прийме закон про іноземних агентів, «ми побачимо обмеження з боку США», які вплинуть на фінанси і подорожі тих, хто за ним стоїть. Прес-секретар Білого дому Карін Жан-П’єр, тим часом, заявила, що якщо закон про іноземних агентів буде впроваджений, це «змусить нас фундаментально переоцінити наші відносини з Грузією».
Десятки тисяч грузинів вийшли на вулиці протягом останніх тижнів на знак протесту проти планів, які, за словами ЄС, фактично поклали б край надіям країни на вступ до блоку – всього через шість місяців після надання їй статусу кандидата. Спецназ застосував водомети, сльозогінний газ і кийки для розгону демонстрантів, а також жорстоко затримував активістів.
Грузія межує з Росією; після війни між ними 2008 року Москва та її місцеві партнери окупували близько 20 відсотків території країни.
Нагадаємо: Президентка Грузії ветувал закон про “іноагентів”, назвавши його перешкодою на шляху до ЄС
