Президент України звільнив керівника Департаменту захисту національної державності (ДЗНД) Служби безпеки України Романа Семенченка. Цей департамент відомий доволі специфічною сферою інтересів.
Семенченко – кадровий спецслужбіст, у структурі СБУ працює з початку 90-х. На посаді у ДЗНД – з осені 2022 року.
Сам Департамент захисту національної державності називають “політичною контррозвідкою” України. Офіційно його співробітники борються з пропагандою війни, насильства, ненависті, посяганнями на незалежність та територіальну цілісність України.
Неофіційно, стверджували злі язики, департамент тримає у полі зору медіапростір України в цілому, пише ВВС.
Звільнили Семенченка вчора, і не можна було сказати, що це кадрове рішення викликало бодай якийсь помітний резонанс. Але вже сьогодні СБУ опублікувала із цього приводу коротку заяву.
“Ми усвідомлюємо, що захищаємо демократичну Україну, в якій зміцнення національної державності є одним із ключових пріоритетів, реалізація якого має забезпечувати у тому числі безперешкодну роботу ЗМІ та гарантувати їм достатній рівень безпеки. Саме з цією метою буде посилений ДЗНД та оптимізовані методи його роботи”, — йшлося в ній.
Читаємо спецслужбістський канцелярит між рядками. Головна подія, пов’язана зі ЗМІ, яка сталася протягом останнього часу – це стеження та прослуховування журналістів одного з найвідоміших розслідувальницьких проєктів України Bihus.info.
Журналісти проводять власне розслідування цього інциденту. Їхні попередні висновки – до справи причетні співробітники правоохоронних органів.
А тепер зануримося в контекст ще глибше. Звичайно, розібратися у справі пообіцяв Володимир Зеленський. За цим фактом відкрили кримінальне провадження. Це все добре і правильно. Так і має реагувати держава, коли йдеться про переслідування журналістів.
Тиск на журналістів в Україні
У середині січня журналісти одразу двох українських розслідувальницьких проєктів стикнулися з інцидентами, які вони розцінили як тиск на свою роботу.
Формально не пов’язані між собою випадки дали спостерігачам підстави говорити про системне переслідування незалежних ЗМІ в Україні, а деяким журналістам – згадати практики часів президентства Віктора Януковича.
16 січня маловідомий Youtube-канал “Народна правда” розмістив відео під назвою “Зворотна сторона Bihus.info: нюхнули “фєну”, закинулись MDMA, курнули трави і погнали розслідувати”.
У п’ятихвилинному ролику на тлі музики у стилі регі звучали записи телефонних розмов між кількома працівниками редакції Bihus.info.
У двох розмовах молоді люди обговорювали між собою купівлю нелегальних речовин та ціни на них. Окремо в ролику показували кадри компанії молодих людей, які курили щось з маленьких люльок на ґанку дерев’яного будиночка, а також трьох дівчат, які перебувають усередині приміщення та вдихають якусь речовину зі столу носом.
Як виявилося пізніше, зйомки велися в останні дні минулого року під час корпоративу цього видання, а фігурували на відео оператори Bihus.info.
Ролик інтенсивно розповсюджували анонімні телеграм-канали, і вже незабаром він набрав понад сто тисяч переглядів, у рази більше, ніж інші відео на цьому ж Youtube-каналі. Станом на ранок 19 січня канал “Народна правда” закритий, відео з працівниками Bihus.info недоступне.
“Злив” відео з прихованими зйомками та прослуховуванням співробітників Bihus.info був опублікований лише за два дні після інциденту, пов’язаного з іншим відомим журналістом-розслідувачем.
Увечері 14 січня кілька людей у військовій формі прийшли під двері квартири Юрія Ніколова, редактора проєкту “Наші гроші”. Судячи з відеозапису, який невдовзі з’явився на анонімних телеграм-каналах, вони тарабанили у двері квартири та вимагали від журналіста “йти на фронт”.
Зрештою вони обклеїли двері квартири Ніколова папірцями з написами “Зрадник”, “Провокатор”, “Йди служити в армію” і пішли геть, налякавши його маму. Самого журналіста на цей час вдома не було.
Через тиждень поліція заявила, що затримала 5 підозрюваних в цьому злочині. Але, за даними самого Ніколова, усіх затриманих згодом відпустили.
Вже 28 січня видання Zhitomir.city повідомило, що до редакції звернулися двоє місцевих мешканців, які заявили, що їх найняли для нападу на квартиру журналіста Юрія Ніколова. За їхніми словами, для провокації їх найняв знайомий на ім’я Олексій, який стверджував, що ці дії “погоджено з СБУ”.
Пресслужба СБУ публічно заявила, що відомство “не має жодного відношення до даного інциденту”.
Видання “Наші гроші”, засноване за підтримки міжнародного фонду “Відродження”, спеціалізується на аналізі держзакупівель. Вважається, що матеріали авторства Юрія Ніколова про зловживання при закупівлі продуктів для української армії стали однією з головних причин тогорічної відставки міністра оборони Олексія Резнікова.
Проєкт Bihus.info реалізовувався за підтримки Internews, Національного фонду підтримки демократії та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні.
Зустріч з послами
За кілька днів до звільнення в СБУ сталася інша подія – дуже незвичайна. Посли країн “Великої сімки” у Києві запросили десяток українських журналістів на зустріч, присвячену ситуації зі свободою слова та демократією в Україні.
На протокольній фотографії з цієї зустрічі ми бачимо і засновника Bihus.info Дениса Бігуса, і Юрія Ніколова. Тобто, саме тих журналістів, які заявляли про переслідування та тиск.
Судячи з лаконічних коментарів учасників зборів, які проходили за зачиненими дверима, дипломати були неабияк спантеличені почутим.
Дуже складно не помітити зв’язок між цією зустріччю та кадровим рішенням у СБУ. Адже, будемо говорити відверто, ніякого “третього шляху” нинішня війна для України не залишає: вона буде або частиною Росії, або частиною “колективного Заходу”.
А якщо шлях України – на Захід (а це не припиняє повторювати той самий Володимир Зеленський), то українська влада має відповідати правилам та цінностям, прийнятим на Заході. Наприклад, не переслідувати журналістів, а якщо до такого дійшло, то негайно карати причетних до цього. Якщо влада України цим цінностям не відповідає, то який сенс для Заходу надавати їй допомогу?
З дуже великою ймовірністю звільнення Романа Семенченка (і особливо натяк СБУ на те, з чим воно пов’язане) свідчить про те, що українська влада та Володимир Зеленський особисто розуміють та приймають цю логіку.
Втім, закритим цей кейс ми зможемо вважати лише тоді, коли громадськість дізнається про подробиці того, хто і з якою метою переслідував журналістів, і коли ці люди постануть перед судом.
А в ідеалі – коли журналісти будуть повністю впевнені, що правоохоронці займаються своїми прямими обов’язками, а не підгляданням за дівчатами-журналістками в їхніх спальнях.
Нагадаємо: Нападники на квартиру журналіста Ніколова кажуть, що їх використали втемну і кивають на СБУ (ВІДЕО)
Українські медійники поскаржилися Групі послів G7 на тиск та дискредитацію незалежних журналістів
