Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року, тому Мінекономіки підготувало проєкт нового. В січні стартує його обговорення з усіма зацікавленими сторонами, повідомляє сайт міністерства.
“Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. Попри численні зміни, цей документ більше не відповідає вимогам часу та гальмує розвиток економіки. Повномасштабна війна тільки дужче підсвітила всі недоліки, архаїчні та часто шкідливі радянські норми, яким понад пів століття. У новому законодавстві про працю ми, нарешті, легалізуємо різноманітні форми зайнятості: дистанційну роботу, надомну, нефіксований робочий час. Діджиталізуємо збір інформації про працівника. Більше не потрібні будуть паперові трудові книжки. Боротимемось із мобінгом та чимало іншого. Наша мета – створити умови, аби ті, хто хоче працювати, могли це робити без перешкод”, – зазначила Юлія Свириденко.
Також у 2024 році Міністерство економіки планує реформувати підходи до державного замовлення, що допоможе протидіяти структурному безробіттю. Це такий вид кадрового дефіциту, коли безробітних багато, але в той самий час ринок праці потребує зовсім інших фахівців. Щоб розв’язати цю проблему, держзамовлення у вищих навчальних закладах буде зведено до мінімуму. Натомість в українців з’явиться можливість отримати грант та отримати бажану професію.
“Грант частково покриватиме витрати на навчання (cofinancing of tuition). Заклад і освітню програму студент обиратиме за своїми вподобаннями. Мета такої системи – максимальна свобода вибору. Адже молода людина вступатиме в той навчальний заклад, куди хоче, а не де є бюджетні місця. У такому випадку шанси, що по закінченні він або вона працюватимуть за фахом – значно вищі, ніж за нинішніх умов”, – підкреслила Перший віцепрем’єр-міністр.
Ще одним важливим кроком на шляху оновлення ринку праці в Україні стане модернізація Державної служби зайнятості. Відбудеться поступовий перехід цієї структури до сервісно-орієнтованої моделі розвитку людського капіталу та підтримки соціально незахищених категорій населення.
Крім того, реформа ДСЗ передбачає цифровізацію 90% процесів та широку мережу партнерств з тренінговими компаніями, компаніями з підбору персоналу, а також – з громадськими організаціями, що займаються соціальними проєктами. Тож у підсумку ДСЗ стане потужним аналітичним центром, який прогнозуватиме розвиток ринку праці за галузями і регіонами, проєктуватиме програми підтримки. При цьому він продовжить виконувати й нинішні функції – підбирати персонал, навчати та перенавчати безробітних, реалізовувати державні програми підтримки бізнесу та грантові проєкти.
Наступного року обсяги державної підтримки людей та бізнесу значно збільшаться. Навчання та перенавчання зможуть пройти 100 тисяч українців. Роботодавці зможуть отримати компенсації за облаштування щонайменше 10 тисяч інклюзивних робочих місць. А у межах програми єРобота планується видати 15 тисяч грантів. Це й гранти на власну справу, гранти для ветеранів, ветеранок та їхніх дружин і чоловіків, а також гранти для переробних підприємств.
Для тих же, хто нині визначається з майбутнім фахом або планує змінити професію, Юлія Свириденко назвала перелік фахівців, яких потребує ринок праці. Це – інженери та технічні спеціалісти оборонно-промислового комплексу, військові всіх спеціальностей, випускники зі STEM-освіти (наука, технології, інженерія та математика), медики, зокрема реабілітологи і психологи, освітяни, енергетики, будівельники, архітектори, проєктанти тощо.
