Мешкають у напівзруйнованих домівках, підвалах та гаражах, адже жодної вцілілої домівки не лишилося. До такого стану призвели ворожі обстріли Білої Криниці на Миколаївщині.
Від початку повномасштабного вторгнення село майже 8 місяців перебувало на лінії вогню. Тоді з населеного пункту виїхали майже три сотні мешканців. Але коли ЗСУ відкинули ворога на лівобережжя Дніпра, жителі Білої Криниці почали повертатися.
В яких умовах мешкають – в сюжеті “5 каналу”.
Пані Любов на власні очі бачила, як ворог обстрілював її рідну Білу Криницю. Тоді, попри небезпеку, вирішили із чоловіком лишатися в селі. Але коли побачила, як її односельці гинуть від снарядів рашистів, не витримала – евакуювалися.
“Жінка тікала, яка тут залишалася. Бігла через ворота, її розірвало на куски міною якраз чи осколком від снаряда. Там яма була, вирва метра півтора. Там тільки куски понаходили її, зарили та і все”, – згадує місцева жителька Любов Зарудна.
Тільки-но ЗСУ відкинули ворога з правого берега Дніпра – подружжя повернулося до Білої Криниці. Від побаченого вжахнулися.
“Це вже було десь у вересні, як цю сторону розбило, бо прильоти були звідтіля. Бомбили тут переправи в нас. Оце розбили, вікна повилітало. Тут це ще було в червні, бо ми тут були, і теж розбило. Стіни зруйнувало, кришу. Кучу осколків тут”, – каже місцева жителька Любов Зарудна.
Внаслідок бойових дій село було зруйновано на понад 90%. Сьогодні тут проживає близько пів сотні людей. Це лише шоста частина жителів села, які мешкали тут до повномасштабної війни. Але через обстріли у Білій Криниці не лишилося жодної вцілілої хати.
“Був водопровід свій – вже не працює. Можна сказати, з інфраструктури нічного не залишилося. Школа розбита, садок розбитий, адмінбудівля розбита, ФАП розбитий. Ну, є в нас із села одна хата, яка можна сказати, хоч трохи вціліла. А так – нема жодного будинку, який не зруйнований”, – розповідає колишній староста Білокриницького округу Андрій Жиленко.
Місцеві жителі мешкають у напівзруйнованих домівках, дехто – у підвалі. Марія із чоловіком облаштували під житло гараж.
“Зараз ми намагаємося відбудувати будинок. Ми відбудовуємо гараж, який переобладнали під житловий будинок, і намагаємося там жити і щось робити далі. Альтернативи іншого житла в нас немає, так як всі будинки розбиті, то живемо там, де маємо жити. Всі незручності приймаємо стійко”, – зазначає місцева жителька Марія.
До великої війни родина пані Марії займалася вирощуванням городини. Але ворожі обстріли зруйнували всі знаряддя сільськогосподарської праці.
“Основне нам зараз – відновити полив. Бажано було б якось придбати техніку, бо таки навесні ми плануємо вирощувати тепер вже не перець, а будемо садити капусту, бо теплиця також згоріла. Будемо пробувати щось відновлювати заново, але катастрофічно не вистачає коштів”, – зазначає місцева жителька Марія.
У Білій Криниці вже повністю відновили електрику. Селянам роздали деякі будівельні матеріали, щоб почали відновлювати домівки. Частково забезпечують харчами.
Щоб у селі знов закипіло життя, часткової компенсації будматеріалів замало, наголошує колишній староста Андрій Жиленко. Поки його легітимний колега – по відрядженнях, він продовжує опікуватися селом. Каже, Біла Криниця потребує комплексної допомоги у відновленні.
“Щоб привезли будматеріали, щоб ми могли відбудовувати свої домівки, своє житло. Але ситуація така, що до нас приїжджають волонтери: відео, фото зробили, поговорили, начебто погодилися і поїхали. Це вже більш як пів року ще не однієї організації в село не зайшло, щоб справді щось почали робити. Ну, прям конкретно”, – розповідає колишній староста Білокриницького округу Андрій Жиленко.
Місцеві жителі вірять, що не зостануться з бідою на самоті. Тож, попри труднощі, залишаються в рідному селі.
Як повідомляло Інше ТВ, Наслідки нічного російського обстрілу Очакова на Миколаївщині: пошкоджені будинки та комунікації (ФОТО)
