Британські ритейлери, а за ними і ЗМІ заговорили, що в країні справжня епідемія шопліфтинга – дрібних крадіжок у магазинах. Їхня кількість майже зрівнялася з допандемійними роками і, можливо, перевершить їх, враховуючи те, що листопад і грудень – місяці знижок і святкових закупок.
Чому це відбувається саме зараз – невідомо. Великі торговельні мережі зазнають збитків на сотні мільйонів фунтів і стверджують, що проти них діє організована злочинність. Але не можна виключати, що справа в зростанні вартості життя – останній раз продукти з такою швидкістю дорожчали у Великій Британії в 1970-ті.
Про це пише ВВС.
Хатфілд – невеличке містечко неподалік Лондона. У самому його центрі – гіпермаркет великої торговельної мережі ASDA. На вихідних тут особливо багатолюдно – мешканці закупляються продуктами на тиждень.
У суботу на виході з магазина прямо перед кореспондентом ВВС іде молодий чоловік у абсолютно звичайному одязі – сіра куртка і джинси. У руках в нього немає нічого, вони в кишенях.
Різким звуком спрацьовують металеві рамки біля дверей. Молодий чоловік іде далі, нібито цей звук його не стосується, але його відразу ж зупиняє охоронець, який щойно підбіг, а секунд через 20 з’являються ще двоє. Вони не грубо, але доволі жорстко вимагають від молодого чоловіка показати покупки і чек на них.
Той майже без спротиву дістає з однієї внутрішньої кишені пляшку віскі, а з іншого – упаковку з шістьма яблуками. Ці продукти він вкрав. Охорона забирає їх, молодий чоловік, лаючись, виходить.
Поліцію ніхто і не думав викликати.
– Часто у вас тут таке? – питаю в охоронця.
– Та разів десять за день, – відповідає він.
Охоронцю з іншого лондонського супермаркета Бетелю Екпезе пощастило менше. Він розповів, що коли намагався забрати у грабіжника сумку, той накинувся на нього з расистськими висловлюваннями, тримаючи в руках спицю. Екпезе зумів відбитися.
За підрахунками тільки однієї торговельної мережі Co-op, в її супермаркетах по всій Великій Британії щодня стається майже тисяча таких випадків, і з 2022 року кількість крадіжок у магазинах Англії та Уельсу зросла на 26%. Тільки великим ритейлерам завдали в 2021-2022 році збитків на суму близько 953 мільйонів фунтів.
З червня 2022 року по червень 2023 поліція Англії та Уельсу зареєструвала 365 164 крадіжки в магазинах, що на 25% більше, ніж за минулий аналогічний період.
Великі ритейлери, а потім і ЗМІ заговорили про те, що в країні – епідемія шопліфтинга.
Втрата грошей і віри
Епідемія зачепила далеко не тільки торговельні центри і супермаркети. Представники малого бізнесу, як правило, мають тільки один свій магазин, і вони кажуть, що втрачають на дрібних крадіжках 150-300 фунтів за тиждень. І об’єднуються, щоб протистояти крадіжкам.
Ще в 1960-1970-х роках власники невеликих магазинів по всій країні створили і розповсюдили в своїх містах систему під назвою Shopwatch.
Власники і продавці озброїлися раціями і постійно перебували на зв’язку одне з одним, щоб попереджати про підозрілих покупців.
Тепер ця система переживає відродження, тільки замість рацій учасники використовують месенджери і спеціальні групи в соцмережах. Власники закупляють додаткові системи відеоспостереження, хоч це і доволі дорого, якщо йдеться про один магазин площею 15-20 квадратних метрів.
Давина Паркхаус з Нортгемптона, власниця магазина одягу, подарунків та аксесуарів розповіла, що посилила відеонагляд – і виявила, що крадіжками займаються деякі її постійні клієнти. За її словами, тут питання навіть не у втраті грошей, а втраті віри в те, що робиш хорошу справу, а тебе оточують достойні люди.
Хазяйка магазину з шотландського містечка Келсо Клер Моул розповідає, що в середині жовтня крадій виніс з нього товарів на загальну суму близько 100 фунтів.
“Я би не сказала, що засмутилася, я би сказала, що розізлилася через те, що цей чоловік подумав – це дане йому Богом право, зайти і просто взяти все, що хотілося”, – каже вона.
Моул додає, що крадій пограбував не лише її та її співробітників. Справа в тому, що в кількох містечках місцевий бізнес часто бере участь в громадській діяльності широкого спектру – від купівлі футбольної форми для місцевої дитячої команди до постачання безплатних призів для шкільних свят.
“Я передаю призи для різдвяних ярмарів, літніх свят і всякого такого. Тепер я не можу витратити гроші на це”, – обурюється Моул.
Благодійна організація “Армія спасіння” у багатьох країнах світу тримає магазини, де можна придбати дешевий секонд-хенд одяг і предмети побуту. Зібрані гроші йдуть, наприклад, на купівлю їжі для бездомних.
Менеджерка такого магазину в британському місті Пітерборо Філіппа Міллард каже ВВС, що крадуть навіть тут: “Ми (для крадіїв – Ред.) легка ціль, хоча якщо б вони просто попросили в нас те, що вкрали, ми б і так це їм дали”.
Наприкінці жовтня ВВС розповідала історію власника магазина з Кембриджа Ніла Маккея. Помітивши крадія, він зателефонув за номером для термінових звернень 999, його перевели на номер 101 – це номер для нетермінових повідомлень в поліцію, потім знову на 999. Крадій за цей час зник.
Щоправда, наступного ранку Маккею подзвонили з поліції та вибачилися за погану якість обслуговування.
У середньому в опитаних ВВС поліцейських відділках декількох графств Великої Британії заявили, що тільки 20% повідомлень про злочини в сфері роздрібної торгівлі призводили до кримінальних обвинувачень чи “належно розслідувалися” – без уточнення, як саме.
Захисні бірки на сирі та порожні банки кави
Великі торговельні мережі вживають локальних засобів, але вимагають глобальних.
Уже зараз в супермаркеті ставлять спеціальні охоронні бірки на пляшки не тільки з алкоголем, а й на стейки, сир та інші відносно дорогі товари.
Банки кави виставляють на стелажах порожніми, а повні можна отримати після оплати.
Мережа супермаркетів Tesco озброює всіх своїх співробітників натільними відеокамерами, щоб запобігти крадіжкам і знизити ризик фізичної агресії.
Мережа John Lewis пропонує черговим поблизу магазинів поліцейським безплатні напої, а на перервах дозволяє їм користуватися кафе для співробітників, де їжа продається зі знижкою – все це, щоб стримати потенційних крадіїв чи зловити їх на місці.
У торговельній мережі Co-op фіксують у 2023 році збільшення крадіжок на 35%, а понад 900 співробітників за останній рік зазнали фізичної агресії.
У Co-op кажуть, що в рамках закону про свободу інформації направляли запит в поліцію і отримали відповідь, що та не відреагувала на 71% зареєстрованих в магазинах інцидентів.
Поліція приїжджала, якщо йшлося про серйозний напад чи крадіжку на суму від кількох сотень фунтів.
У результаті 13 великих ритейлерів Великої Британії домовилися виділити протягом двох років десь 800 тисяч фунтів на спільну з поліцією програму “Проект Пегас”.
Вона передбачає щільніший відеонагляд і поліцейське чергування, а також використання програм розпізнавання обличчя.
Спеціальна група поліцейських офіцерів і аналітиків спробують довести, що за крадіжками можуть стояти злочинні угрупування.
“Як вам 7 фунтів за банку кави?”
Не можна сказати напевне, що саме стоїть за таким різким збільшенням крадіжок у магазинах.
Журналісти ВВС провели два дні в одному з судів графства Кент. Там розглядали чотири справи про магазинні крадіжки, і в кожному випадку обвинувачений був наркозалежним.
МВС Британії в жовтні опублікувало звіт, з якого випливає, що 70% крадіїв магазинів – регулярні споживачі важких наркотиків.
У великих торговельних мережах наполягають, що це – організована злочинність, яка потім перепродає вкрадені товари.
“Те, що ми бачимо – це кричущі випадки, коли люди просто приходять з великою сумкою і беруть те, що хочуть, тому що усвідомлюють відсутність наслідків. Ми бачимо рецидивістів і бачимо масові крадіжки в магазинах”, – каже операційна директорка мережі Co-op Кейт Грем.
Більше того, зазначає вона, у віддалених районах Лондона рівень крадіжок і небезпеки для співробітників настільки високий, що це взагалі змушує задуматися, а чи має сенс тримати там магазин.
Такої ж думки про організовану злочинність дотримується і голова мережі John Lewis Шерон Вайт. Вона однією з перших назвала те, що відбувається, “епідемією” і заявила, що крадіжки у магазинах повинні розслідуватися, виходячи з того, що їх здійснюють не поодинокі люди, а члени злочинних груп.
У цій версії є слабка сторона: досі поліція ні разу не заявляла ні про те, що така група знайдена і розвінчана, ні про те, що виявлено ринок збуту чи контрабанди крадених товарів.
Супермаркети почали хором скаржитися на епідемію шопліфтингу в момент, коли їхній прибуток не дотягує до їхніх же прогнозів попри те, що продукти з початку газової кризи 2022 року подорожчали майже на 20% – у Великій Британії такої інфляції не було з 1970-х.
Керівникам торговельних мереж треба якось пояснити акціонерам, чому справи йдуть не дуже, і шукати способи скоротити витрати. Звісно ж, вони зацікавлені, щоб поліція ловила крадіїв, які за рік виносять з британських супермаркетів товарів приблизно на 1 мільярд фунтів.
І це веде до другої версії, яку великі ритейлери заперечують. Криза вартості життя в умовах подорожчання товарів і послуг – одна з головних тем в сучасній Великій Британії.
Журналіст ВВС Ез Робертс попросив у своїх соцмережах анонімно відгукнутися тих, хто займається дрібними крадіжками в магазинах з проханням пояснити, навіщо вони це роблять.
25-річний житель південного Лондона на ім’я Еш (це не справжнє його ім’я) розповів, що втратив роботу під час пандемії, а зараз його дохід – близько 1 тисячі фунтів на місяць, що значно нижче середньої зарплати по Лондону.
Це підштовхнуло його красти. Одного разу охоронці супермаркету, які його спііймали, хоч і відібрали товари, але, за його словами, виразили свої співчуття.
23-річна студентка Лола (це також не справжнє ім’я) зізналася, що краде в магазинах те, що не може собі дозволити.
“Як вам 7 фунтів за банку кави?” – обурюється вона. (Це близько 316 гривень за нинішнім курсом).
“Я не захищаю крадійство, але думаю, що крадіжка семи фунтів ні на що особливо не вплине”, – додає вона.
Директорка з безпеки мережі John Lewis Люсі Браун каже, що британські ритейлери витрачають 700 мільйонів фунтів, щоб запобігти новим крадіжкам. Вона прямо каже, що ці витрати закладаються у вартість товарів, які зараз продаються.
* * *
У суді в графстві Кент місцева жителька Стейсі Віллет зізналася в 23 крадіжках на загальну суму понад 1 тисяча фунтів. Вона розповіла, що вживала наркотики, старалася виправитися, навіть народила доньку, але коли дитину забрали соцслужби, то зірвалася.
Її звільнили під заставу.
У 47-річної Керрі Донахью колись була своя компанія з підбору персоналу, але, за словами її адвоката, “справи різко змінилися на гірше”. Їй дали рік позбавлення волі з відстрочкою.
Один із обвинувачених потрапив на суд вперше, ще один сказав, що він “із по-справжньому неблагополучної сім’ї”, і за ним числиться чи то 50, чи то 70 різних правопорушень.
У кожному з винесених судом рішенні була вимога пройти лікування від наркотичної залежності.
