Рівно 32 роки тому, 24 серпня, Україна проголосила незалежність. Цьому історичному дню передував довгий шлях боротьби. Але сьогодні українці знов вимушені відстоювати право вільно жити на своїй землі. Вже вдруге головне свято країни проходить в умовах повномасштабної війни з РФ.
Про ключові етапи боротьби нашої держави за свободу – в матеріалі РБК-Україна.
Ключові дати в історії незалежності
32-й рік поспіль 24 серпня є датою найважливішого свята в Україні. Саме цього дня в 1991-му Верховна рада ухвалила Акт проголошення незалежності, що ознаменувало створення самостійної української держави.
Проте фактично ця подія стала відновленням державності, адже українці боролися за неї багато віків, а вперше на сучасних територіях країни незалежність була проголошена ще на початку ХХ століття. Тому, крім 24 серпня, є ще кілька важливих дат в історії національного становлення:
- 22 січня 1918 – проголошення незалежності Української народної республіки (УНР) на тлі війни з більшовиками.
- жовтень-листопад 1918 – оголошено створення Західноукраїнською народної республіки (ЗУНР).
- 22 січня 1919 – затверджено Акт Злуки УНР та ЗУНР.
- 30 червня 1941 – у Львові ОУН проголосила Акт відновлення української держави.
- 16 липня 1990 – прийнято Декларацію про державний суверенітет, в якій саме 16 липня встановлювалося Днем проголошення незалежності України.
“Перша” незалежність
Лютневий переворот в Росії в 1917-му став поштовхом для розвитку національного руху на українських землях. Того ж року постала Українська народна республіка, але спочатку як автономія у складі більшовицької Росії.
Проте 22 січня 1918 Центральна Рада УНР проголосила самостійність української держави. В цей час радянська армія вже йшла на Київ з метою захопити владу.
Знаковим був бій під Крутами на підступах до столиці. Він став символом патріотизму та духовного підйому, хоча довгі роки битву описували як поразку. Молоді студенти–добровольці ціною власних життів змогли зупинити рух більшовиків на 4 дні. За цей час УНР отримала міжнародне визнання та військову допомогу (Берестейський мирний договір), що тоді допомогло врятувати державність.
Згодом всередині країни відбулися політичні зміни. Внаслідок державного перевороту у квітні 1918 влада перейшла до Павла Скоропадского за сприянням німецьких військ.
Замість УНР була створена Українська держава (Другий Гетьманат). Проте деякі реформи нового уряду та наміри створити в майбутньому федерацію з небільшовицькою Росією призвели до Антигетьманського повстання. У грудні 1918 на зміну Гетьманату прийшла Директорія УНР.
Об’єднання українських земель
Восени 1918 на тлі розпаду Австро-Угорської імперії на українських землях, що входили до її складу, була утворена самостійна Західноукраїнська народна республіка. Вона охоплювала території Східної Галичини, Буковини й Закарпаття.
22 січня 1919 на Софійському майдані в Києві було ухвалено універсал Директорії УНР про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну (Акт Злуки). Однак фактичного об’єднання не сталося через розбіжності між урядами республік на тлі конфліктів із Польщею та більшовиками.
Незважаючи на протести представників ЗУНР, частина західних територій України перейшла до Польщі за Варшавським договором. Директорія уклала його з поляками, намагаючись отримати підтримку у боротьбі з Росією. Але через натиск більшовицьких окупантів УНР згодом втратила контроль майже над всіма територіями. На довгі роки влада перейшла до більшовиків.
Відновлення Державності – Друга світова війна
Боротьба за самостійність України продовжувалася і після встановлення на наших землях радянської влади. У 1920 з частин армії УНР та Української Галицької Армії було створено Українську військову організацію. Невдовзі її підрозділом стала Організація українських націоналістів (ОУН).
Під час Другої світової війни після відходу радянських військ 30 червня 1941 у Львові ОУН під проводом Степана Бандери проголосила Акт відновлення Української Держави. Але вона проіснувала лише 10 діб.
Того ж дня у місто увійшли німецькі війська. Адольф Гітлер рішуче виступив проти проголошення незалежності України. Німецька влада арештувала керівників ОУН.
З 1942 року Українська повстанська армія, що була створена ОУНівцями, вела боротьбу з радянською владою. Націоналістичне підпілля ОУН та УПА діяло до середини 1950-х.
На порозі сучасної незалежності
“Живий ланцюг” – масштабна акція у січні 1990, що вперше за довгий час радянського періоду продемонструвала прагнення українців до єдності та незалежності.
З нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки люди від Івано–Франківська до Києва вишикувалися в ланцюг з прапорами України. Він простягся на 700 км та зібрав від 450 тисяч (за офіційними даними) до 5 млн осіб.
Того ж року 16 липня Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет. В документі було положення про українське громадянство, проголошувалась самостійність в питаннях економіки, науки, освіти, культури, рівноправність у зовнішніх відносинах. Згідно з Декларацією, 16 липня оголошувалося святом – Днем Незалежності України.
Ще однією ключовою подією 1990-го була “Революція на граніті” українських студентів.
Вони розбили на Майдані наметове містечко та оголосили голодування з вимогою відставки керівництва УРСР та дострокових багатопартійних виборів. Також метою акції було не допустити підписання нового союзного договору, оскільки раніше вже було ухвалено Декларацію про державний суверенітет. Результатом протесту стала відставка голови Радміну Віталія Масола.
17 березня 1991 року 80% українців на референдумі підтримали входження України до складу Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет.
Проте на фоні спроби державного перевороту в СРСР в серпні 1991 Верховна Рада скликала позачергове засідання під час якого ухвалила Акт проголошення незалежності. Це рішення підтримав український народ на новому референдумі в грудні 1991.
“Революційні” 2000-ні
У листопаді 2004 люди вийшли на протест на Майдан через масові фальсифікації під час виборів президента. Він отримав назву “Помаранчева революція”. Українцям вдалося домогтися проведення повторного туру виборів між Януковичем та Ющенком. Тоді главою держави став Ющенко, а Верховна рада ухвалила зміни до Конституції щодо зменшення президентських повноважень.
Восени 2013 в столиці знов почалися масштабні мітинги через рішення уряду Миколи Азарова призупинити процес Євроінтеграції України.
Силовики влаштували жорстокий розгін активістів, що спричинило ще більшу хвилю протестів.
Протягом зими 2013-2014 внаслідок зіткнень загинуло понад сотню мирних громадян. Революція Гідності призвела до втечі президента Януковича та зміни влади в Україні. На жаль, цим скористалися російські загарбники.
Вторгнення РФ
Сьогодні минає півтора року з початку повномасштабного вторгнення РФ, проте війна триває вже десятий рік.
Трагічні події в сучасній історії почалися з окупації Кримського півострову весною 2014. Росія ввела свої війська та анексувала Крим, скориставшись нестабільною ситуацією в країні під час Революції Гідності.
Майже одночасно з окупацією Криму у східних регіонах України відбулися сепаратистські мітинги. За підтримки російських військ місцеві “ополченці” захопили населені пункти Донецької та Луганської областей. Там провели “референдуми” та оголосили про створення так званих “ДНР” і “ЛНР”.
В квітні 2014 Україна почала Антитерористичну операцію, під час якої було звільнено частину територій. Згодом розпочалися переговори про припинення вогню та мирне врегулювання ситуації на Донбасі, але конфлікт не припинявся. 24 лютого 2022 Росія наважилася на повномасштабне вторгнення з метою захопити всю Україну.
За 18 місяців великої війни окупантам не вдалося досягти своїх цілей. Українські захисники змусили ворога відступити від Києва, не дали захопити Одесу та Миколаїв, відвоювали Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, Херсон, проте героїчна боротьба все ще продовжується.
