Дезінформація —метод психологічного впливу спрямований на надання об’єкту інформації, що вводить його в оману. Вона може стосуватися реального стану речей чи створювати викривлену картину дійсності. Використовується з різними мотивами: політичні, соціальні або економічні. Шириться за допомогою ЗМІ, соціальні мережі або особистих зв’язків.
Види дезінформації
Існує декілька видів дезінформації, котру у власних цілях часто використовують, в тому числі нелегальні казино. Саме легальні букмекерські контори в Україні 2023 знаходячись під пильним контролем держави не обманюють своїх користувачів.
Основна класифікація:
- Клікбейт: використання перебільшених чи сумнівних заголовків, зображень, описів у соціальних мережах;
- пропаганда: поширення неправдивої інформації, чуток з метою чинення шкоди групі людей чи окремим особам. Використовується переважно з політичною метою;
- фейки: вигадані історії або імітація новинних статей;
- упереджені новини: контент, що підтверджує та посилює думку чи переконання читача.
- джинса: поширення неправдивої інформації урядом з метою маніпуляції громадянами.
- сатира: створення фейкових матеріалів заради розваги.
Кожного дня ми знаходимося у вирі інформаційного потоку. Людина виявляється надзвичайно вразливою до нього, адже не має здатності банально її фільтрувати. Неправдиві новини поширюються значно швидше через те, що вони викликають сильні емоції. Мета дезінформації: викликати суперечки і розпалити конфлікт всередині конкретної групи людей.
Методи розпізнавання дезінформації
Інтернет є ідеальним простором для швидкого та безконтрольного поширення фейкової інформації. Особливо вразливі – соціальні мережі, адже там будь-яку дію (переслати, лайкнути, прокоментувати) можна за декілька секунд. Часто використовуються цілі ферми ботів, які активно розсилають дезінформацію, впливаючи на публіку та формуючи «правильні» думки та переконання.
Щоб розпізнати дезінформацію варто звернути уваги на наступні моменти:
- дані не підкріплені офіційними джерелами;
- тест пишеться не експертом;
- подібної інформації немає на інших сайтах;
- інформація надходить із підробленого сайту;
- сильна емоційність тексту.
Якщо хоч один із моментів присутній, то варто виконати наступні кроки:
- Пошукайте на авторитетних сайтах та виданнях. Перевірте, чи публікували вони схожу історію.
- Прислідіть джерело інформації, особливо якщо воно невідоме. Знайдіть щонайменше 3 незалежних сайти, що підтверджують новину.
- Дізнайтеся про автора статті.
- Перевірте фотографію профілю автора (якщо така присутня). Можна використати спеціальну програму від Google Reverse Image Search, щоб переконатися в автентичності фото.
- Перш ніж поширювати новину, уважно прочитайте не лише заголовок, а й весь зміст. Подумайте, чи не звучить історія занадто добре, щоб бути правдою.
- Критично мисліть. Не дозволяйте емоціям впливати на переконання.
- Враховуйте можливість, що інформація може бути сатиричною або створеною для розваги. Сатиричні сайти часто розповсюджують вірусні історії заради жарту.
- Скористайтеся сайтами перевірки.
- Переконайтесь у справжності зображень, особливо якщо вони додаються до інформації. Сучасне програмне забезпечення може легко створити підроблені зображення, які виглядають дуже реалістично.
Боротьба з дезінформацією – річ надзвичайно важлива, яку потрібно проводити систематично.