20-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оприлюднив програму повнометражного національного конкурсу DOCU/УКРАЇНА. Про це повідомила його пресслужба, пише ЛБ.
До програми DOCU/УКРАЇНА увійшли 5 фільмів про недалеке минуле, яке стало точкою відліку нової реальності:
«20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова — документування війни, жорстке, безпосереднє й болісне. Кадри, знімати які було небезпечно, але, судячи з усього, для автора та його колеги, фотографа Євгена Малолетки — неможливо не знімати. Кадри, що вплинули на хід війни, а проте, не змінили його. Кадри, що лишилися нам як спадок, як згадка, як докази в майбутніх судах, як пам’ятник всім тим людям, що загинули в Маріуполі.
«Король Лір: як ми шукали любов під час війни» Дмитра Грешка розповідає про переселенців/-ок, які опинилися в Ужгороді та під керівництвом місцевого режисера ставлять шекспірівську трагедію. Режисер фільму спостерігає цей експеримент з арттерапії крок за кроком, від задуму до щасливого фіналу — успішної прем’єри вистави «Король Лір». У цій неспішній оповіді цікаво спостерігати за трансформацією переселенців/-ок, що за збігом трагічних обставин, відкривають самих себе по-новому. За емоційними змінами місцевих жителів/-ок, зокрема й режисера вистави, який раптом у хаосі війни бачить змогу втілити свою давню мрію.
«День незалежності» Володимира Тихого використовує прийом побудови наративу в межах «одного дня», який ми вже бачили в його попередній стрічці «День українського добровольця». «День незалежності» — це один день народу, що, мов пазл, складається з різних реальностей незнайомих між собою людей із різних куточків країни. Військові, цивільні, безкінечні тривоги, святковий пиріг, спалена ворожа військова техніка на Майдані та промовистий напис на стінах зруйнованого будинку: «Час чує нас».
«Залізні метелики» Романа Любого розповідає про обставини збиття літака MH17. У цій стрічці архівні кадри, перформанс, документальні спостереження сплітаються в препарування риторики російської пропаганди та оприявнення інструментів масового вбивства. Ще у 2019 році, коли Любий починав роботу над стрічкою, за його словами, він відчув, що ця війна змінить світ. Надідея цього фільму — показати, що не буває війни, яка нас не стосувалася б. Будь-яка війна стосується всіх і кожного/-ої на цій планеті, і російська війна проти України — не виняток.
«Крихка пам’ять» Ігора Іванька — інтимне, сімейне кіно, яке створювалося без прив’язок і відсилань до війни й може здатися в цій добірці фільмом з іншої реальності та іншого життя. Але можливо, саме цей фільм, у якому молодий режисер фіксує втрату пам’яті свого діда, колись відомого й успішного оператора, створює місток між старим і новим світами, порушуючи питання сили та слабкості нашої пам’яті. Тендітності й сили наших життів.
До складу журі, що обиратиме переможця у конкурсі DOCU/УКРАЇНА (а також DOCU/КОРОТКО) увійшли: режисер і художній керівник Белградського міжнародного фестивалю документального кіно BELDOCS Марко Ґрба Сінгх, засновник і директор Inconvenient Films Ґедімінас Андрюкайтіс та керівниця Музею кіно Довженко-Центру й переможниця конкурсу на посаду генеральної директорки Довженко-Центру Олена Гончарук.
Загалом фестиваль обиратиме переможців за трьома конкурсними програмами (DOCU/СВІТ, DOCU/КОРОТКО та DOCU/УКРАЇНА), а також вручить спеціальний приз одній зі стрічок, номінованих на нагороду RIGHTS NOW!.
Читайте: В Украине онлайн стартовал фестиваль кино Docudays UA
