У Росії травень – традиційно місяць публічних святкувань. Спочатку відбуваються масові громадські заходи 1 травня на День праці, потім – військові паради 9 травня на День Перемоги. Але не у 2023 році.
Найбільша російська профспілка скасувала свої традиційні першотравневі демонстрації через «підвищений ризик терористичної діяльності». А регіони поблизу українського кордону скасували паради до Дня Перемоги, щоб «не провокувати» українську армію.
Російський уряд попередив людей в усій країні триматися подалі від військових об’єктів у День Перемоги, а надзвичайно популярну акцію «Безсмертний полк», під час якої прості громадяни по всій Росії проходять з портретами родичів, загиблих у Другій світовій війні, було перенесено в онлайн, – пише Дзеркало тижня з посиланням на статтю для The Guardian наукового співробітника програми щодо Росії і Євразії в Chatham House Саманти де Бендерн.
Нібито «терористична» загроза походить з України. Російські ЗМІ повідомили 24 квітня, що за 30 км від Москви було знайдено збитий український безпілотник. Але росіянам важко погодитися з тим, що російська протиповітряна оборона не може гарантувати безпеку московського неба під час найбільшого патріотичного святкування року, особливо тоді, коли Путін розпалює російські націоналістичні почуття, щоб заручитися підтримкою для своєї війни в Україні.
«Атака українського безпілотника на Красній площі під час військового параду 9 травня була б принизливою для Путіна. Але більш ймовірно, що він стурбований потенційним приниженням, коли тисячі цивільних пройдуть з портретами синів і чоловіків, загиблих в Україні», – пояснює автор.
Офіційні російські дані говорять про те, що втрати армії Росії на війні проти сусідньої країни не дотягують 6 тисяч людей. В цей час Україна стверджує, що на її території загинуло приблизно 150 тисяч російських військовослужбовців. Навіть консервативні західні оцінки коливаються навколо позначки 60 тисяч. А це більш ніж втричі більше, ніж СРСР втратив загиблими за 10 років війни в Афганістані.
Паради до Дня праці пов’язані з окремим ризиком. Незважаючи на скасування офіційних заходів, 1 травня в містах у всій Росії відбулося кілька невеликих спорадичних зібрань, на які деякі люди прийшли з антивоєнними прапорами. У Санкт-Петербурзі 76-річний чоловік був заарештований за те, що ніс дошку з традиційним першотравневим гаслом «Мир, праця, травень», до якого було додано перекреслений символ «Z». У Єкатеринбурзі, за повідомленнями, затримали жінку з плакатом, на якому було написано ще одне традиційне першотравневе гасло – «Світу – мир».
«Заборона публічних заходів під час травневих свят, швидше за все, викликана не стільки турботою про безпеку громадян, скільки параноїдальною одержимістю Путіна перекрити будь-який канал критики його війни, навіть якщо відкрита підтримка України мізерна, а загроза народного повстання малоймовірна», – йдеться у статті.
Але поки громадські протести придушуються в зародку, інакомислення і конфлікти продовжують наростати у військових колах. 29 квітня у 90-хвилинному інтерв’ю військовому блогеру фактичний керівник ПВК «Вагнера» Євгєній Прігожин поскаржився на катастрофічний стан російської армії і заявив, що «настав час припинити брехати населенню РФ про те, що все в порядку». Він саркастично назвав війну проти України «так званою спеціальною військовою операцією», завуальовано критикуючи заборону Путіна на використання слова «війна». Пригожин також розкритикував міністерство оборони за затримку боєприпасів і пригрозив вивести своїх людей з українського міста Бахмут, яке Росія намагається захопити вже дев’ять місяців поспіль.
Конфлікти виникають не лише між російськими приватними арміями та міністерством оборони, але й між самими приватними арміями. 25 квітня солдати приватної армії «Газпрому» під назвою «Поток» надіслали відео Путіну зі скаргою на те, що їх перевели до іншої ПВК («Редут»). А потім їм погрожували солдати групи «Вагнера», які заявили, що розстріляють їх, якщо вони відступлять зі своїх позицій. На початку квітня в Луганській області зникли мобілізовані солдати регулярної армії, які повідомили родичам, що їхній командир продав їх «Вагнеру».
«Коли Прігожин засуджує катастрофічний стан російської армії, він знає, про що говорить», – пише Де Бендерн.
Вона зауважує, що Росія не стоїть на порозі народної революції. Але Путін все ще відчуває достатню загрозу від публічних антивоєнних протестів, щоб придушувати перші ж ознаки мирної громадської непокори. Це видає фундаментальний страх проявити будь-яку слабкість, якою можуть скористатися його озброєні критики.
«Головний меседж тут зрозумілий: якщо ви хочете бути в безпеці в сьогоднішній Росії, носіть зброю. А ще краще – створіть приватну армію. Це збільшить ваші шанси на виживання в день, коли сильний світу цього впаде», – йдеться у статті.
