Вчені заявили, що виявили воду всередині “скляних кульок”, розкиданих по Місяцю, що дозволяє припустити, що одного разу її можна буде використовувати, пише УНН.
Довгий час вважалося, що Місяць сухий, але за останні кілька десятиліть кілька місій показали, що вода є як на поверхні, так і всередині мінералів.
Махеш Ананд, професор планетології та досліджень у Відкритому університеті Великої Британії, сказав AFP, що молекули води можна побачити, “стрибаючи поверхнею Місяця” в сонячну погоду.
“Але ми не знали, звідки саме взялась вода”, – сказав Ананд, співавтор нового дослідження, опублікованого в журналі Nature Geoscience.
У дослідженні, проведеному групою під керівництвом Китайської академії наук, йдеться про те, що “скляні кульки”, “ймовірно, є домінуючим резервуаром, який бере участь у кругообігу води на поверхні Місяця”.
Команда відполірувала та проаналізувала 117 “скляних намистин”, які були підібрані китайським космічним кораблем “Чан’є-5” у грудні 2020 року та доставлені на Землю.
“Намистини” утворені крихітними метеоритами бомбардують поверхню Місяця, не захищену атмосферою. Тепло удару плавить поверхневий матеріал, який охолоджується в круглі скляні кульки.
За словами Ананда, вчені виявили не лише воду у кульках, а й “контрольну сигнатуру Сонця”.
У ході подальших досліджень вони визначили, що водень, необхідний для утворення води, надходить із сонячного вітру, який розносить заряджені частки по всій Сонячній системі.
Інший компонент води, кисень, становить майже половину Місяця, хоча він укладений у гірських породах та мінералах. Це означає, що сонячний вітер може однаково сприяти утворенню води на інших тілах Сонячної системи, які не мають атмосфери, таких як Меркурій або астероїди, сказав Ананд.
Згідно з дослідженням, “скляні намистини” можуть становити від трьох до п’яти відсотків місячного ґрунту. Всередині всіх “скляних кульок” Місяця може бути близько третини трильйона тонн води.
За словами Ананда, для вивільнення води потрібно лише м’яке нагрівання близько 100 градусів за Цельсієм.
За словами Ананда, роботизований дриль Європейського космічного агентства PROSPECT, який планується запустити на Місяць у 2025 році, може стати першим, який зможе збирати та витягувати воду таким чином.
Місія NASA VIPER, яку планується запустити наприкінці наступного року, попрямує до Південного полюса Місяця з метою аналізу водяного льоду.
