Засновник російської ПВК Вагнер Євген Пригожин за останні чотири роки отримав понад 250 млн доларів від видобутку нафти, газу, алмазів, золота на Близькому Сході та Африці, незважаючи на санкції. Про це 21 лютого повідомила газета Financial Times, пише Кореспондент.
Зазначається, що бізнесмен вперше потрапив до санкційного списку США в грудні 2016 року, а в 2021 році був оголошений у розшук ФБР.
Однак, за даними FT, багаторічні західні обмеження не змогли зупинити сотні мільйонів, які надходили до нього від найманців у таких країнах, як Судан та Сирія. ПВК Вагнер звинувачують у порушеннях прав людини, включаючи вбивства, тортури та зґвалтування майже в кожній країні, де вона працювала.
У 2018 році уряд США наклав санкції на Evro Polis, підконтрольну Пригожину компанію, яка отримала енергетичні концесії від президента Сирії Башара Асада в обмін на те, що найманці Вагнера звільняли нафтові родовища від ІДІЛ.
Звітність Evro Polis показує, що санкції мали обмежений вплив на її діяльність: у 2020 році компанія продовжувала генерувати продажі на суму 134 млн доларів, а чистий прибуток склав 90 млн доларів.
Як пише видання, доходи від інших операцій Пригожина набагато менші, але вони продовжують надходити, незважаючи на обмеження. Так, компанія M Invest, що займається видобутком золота в Судані, у 2021 році отримала 2,6 млн доларів.
Звітність показує, що деякі підконтрольні бізнесменові компанії переклали свою діяльність на інші підприємства перед запровадженням західних санкцій.
FT наголошує, що аналіз підтримуваних ПВК Вагнер видобувних компаній ґрунтується на їхній останній доступній звітності до грудня 2021 року. При цьому він не враховує внутрішні російські підприємства Пригожина.
