Росія почала вдаватися до “дідівських методів” ведення війни – запустила в небо над Україною повітряні кулі – невеликі аеростати з кутовими відбивачами. Українські військові збили їх з винищувачів.
Ця нова-стара технологія стала відлунням подій у небі США, де 4 лютого військові після двох днів спостереження збили велику повітряну кулю – китайський аеростат з потужною розвідувальною апаратурою. Американські чиновники стверджують, що КНР використовує подібні аеростати для розвідки по всьому світу, зокрема, над Центральною та Латинською Америкою, Південною та Південно-Східною Азією, Європою.
Чим схожі (та чи схожі взагалі) російські й китайські аеростати, які загрози вони несуть для системи ППО та як їх збивати: розбір LIGA.net.
ЩО ЦЕ ЗА КУЛІ ТА ДЛЯ ЧОГО ВОНИ
Це повітряні кулі різних розмірів, які летять за потоком вітру на висотах в декілька кілометрів. Росія використовує невеликі кулі, схожі на метеозонди, Китай – набагато більші апарати.
Позаяк розміри цих куль різні, різне і призначення – Росія використовує їх як обманну мішень для української ППО, розповідає Михайло Люксіков, військовий експерт, редактор Українського мілітарного порталу. “Якщо ми подивимося на тактико-технічні характеристики безпілотників серії “Орлан”, то їх швидкість близько 100 км/год, а висоти – до 5 км. Тобто, така куля при правильно підібраному відбивачі та швидкості вітру може добре імітувати на радарі ворожий дрон”, – каже Люксіков.
Технологія аеростатів – не нова. Для розвідки їх почали використовувати практично одразу після винайдення, пояснюєОлександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.
“З початку XX століття її почали застосовувати для того, щоб виявляти радари. Ця технологія використовується, якщо бракує інших розвідувальних засобів: авіації, супутників, безпілотників”, – додає він.
ЩО ТАКЕ КУТОВИЙ ВІДБИВАЧ ТА ЯК ВІН ПРАЦЮЄ
Це металева конструкція, на яку спрацьовують радари, каже Люксіков.
Російські аеростати не великі і виготовлені з матеріалу, який дає малу ефективну площу розсіювання (ЕПР), розповідає він. Для збільшення цього ефекту на них підвішують металеві конструкції, які і називають кутовими відбивачами: “За формою вони можуть бути різними, але зазвичай це тетраедри із взаємно перпендикулярними відбиваючими площинами. На які і спрацьовує випромінювання з радарів”.
ДОВІДКА. Принцип дії відбивачів схожий на роботу антирадарів, або компакт-дисків, які встановлювалися на лобовому склі в авто.
Антирадар працює як приймач: тобто, ловить хвилю і передає, що у певному місці є радар. Компакт-диски в автомобілях працювали за принципом кутового відбивача, пояснює Мусієнко. Диск використовував своє покриття і мав засвічувати радар. Фактично, радар спрацьовував на хибну ціль. Він не міг зафіксувати швидкість. Це фейкова точка для прийняття радарного сигналу.
“Наші фахівці ще дивляться, що було в уламках, – додає Мусієнко, – щоб зрозуміти, чим вони були начинені і наскільки це працює”.
Росіяни запускають кулі над Україною, щоб використовувати наш воєнний ресурс, бо на радарах такі відбивачі схожі на літаки або на БПЛА. Для ідентифікації об’єкта та загрози потрібен час та ресурси, каже генерал-лейтенант, ексзаступник начальника Генштабу Ігор Романенко.
“Наші на станціях РЛС чергують, бачать, що в повітрі пересувається така ціль. Хай не швидко, зі швидкістю вітра, але пересувається. Тому почасти наші сили змушені вмикати додаткові станції. Якщо вони не можуть розібратися, то потрібно застосовувати, наприклад, зенітно-ракетний комплекс чи піднімати в небо винищувач”, – говорить генерал.
ЯКА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЧИМ ЗАГРОЖУЮТЬ
Попри те, що технологія аеростатів ніби застаріла, вони відносно дешеві і практичні для тих цілей, які перед нею ставлять.
Якщо на зенітно-ракетному комплексі не з’ясують, що це звичайна куля, а приймуть її за якийсь літак, то будуть вимушені використати ракету або піднімати у небо винищувач, констатує Романенко.
У деяких зенітно-ракетних комплексах є так звані телевизійно-оптичні візири. Це свого роду камери, через які можна “побачити” об’єкт.
“Це видно і по швидкості, бо літак пересувається із більшою швидкістю. Якщо ці кулі опромінювати локаторами різних хвиль, довжини, то вони відображаються по-різному на індикаторах і можна з’ясовати, що це куля. Але поки все це аналізується. Якщо помилково застосують ракети, а не пушки, то витрачається ресурс”, – говорить він.
Мета росіян – ще й з’ясувати, де розміщені українські засоби ППО, та оминати їх під час подальших ракетних ударів, розповідає Люксіков. “Разом з кулями можуть запускатися БПЛА, що летітимуть у тому ж напрямку та збиратимуть необхідну розвідувальну інформацію. Інший приклад – виявлення позицій наших ЗРК, коли ті збиватимуть кулі, і в подальшому при запуску “Шахедів” чи крилатих ракет будувати маршрути, оминаючи їх”, – каже Люксіков.
Але глобально інформація, зібрана завдяки аеростатам, не дуже допоможе росіянам, переконаний Мусієнко.
“Вони не можуть бути ефективні. Багато радіолокаційних станцій, які використовуються українськими зенітно-ракетними комплексами (IRIS, NASAMS, зрештою C-300) є мобільними. Переміщуються разом з батареєю і постійно змінюють місце дислокації. Навіть якщо ви зафіксуєте, де перебуває система сьогодні, завтра вона може бути в іншому місці – це абсолютно недоцільні зусилля”, – вважає він.
З точки зору введення розвідувальних дій літаки, які злітають з Білорусі, значно ефективніші за “оці погремушки”, говорить керівник Центру військово-правових досліджень.
15 лютого для збиття аеростатів над Київщиною працювала авіація. А це означає, що росіяни навряд чи виявили стаціонарні засоби ППО. “Україна дещо перехитрила супротивника. Ніхто не “засвітив” розташування зенітно-ракетних комплексів пусками ракет”, – каже Мусієнко.
Рішення про ліквідацію такого об’єкта приймається не одразу. Військові США збили китайську кулю лише на другий день після того, як виявили. Цей час американські військові досліджували, куди вона полетить. Начинку китайської кулі (датчики та іншу апаратуру) за кілька днів дістали з Атлантичного океану та зараз досліджують.
ЯК З НИМИ БОРОТИСЯ
Аеростати можуть бути вражені із різних видів зброї, але найбільш ефективний метод боротьби – це наземні ЗРК, каже Михайло Люксіков.
“Наявні у нас радянські літаки, на жаль, не розроблялися для боротьби з малопомітними цілями, і тому наявні бортові радіолокаційні станції можуть просто не бачити їх через малу ЕПР. Кулеметами їх не дістанеш, бо політ такої кулі може бути на висоті один-два кілометри. Тому найбільш ефективно – це наземні ЗРК”, – говорить Люксіков.
Найбільш доцільний засіб щоразу визначають індивідуально.
“Залежно від того, на якій висоті і з якої швидкістю вони летять, застосовують різні засоби. Можна збити будь-що, – каже Олександр Мусієнко. – Для цього авіація не завжди застосовує ракети, вона може також застосовувати гармати, які є на літаках”.
ПРО ЩО СВІДЧИТЬ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ РОСІЄЮ ТА КИТАЄМ
Використання аеростатів також – один із комплексних психологічних засібів для залякування населення, вважає Мусієнко.
“РФ використала їх, бо це співпало з повідомленням Finansial Times і про це говорилося на Rammstein, що росіяни збільшили свою кількість літаків і гелікоптерів на летовищах біля кордону з Україною. Під цю новину Росія почала пуски, щоб вчиняти, як вони думають, потужні інформаційно-психологічні атаки на українське населення”, – переконаний він.
За логікою росіян, це мало би посіяти панічні настрої в Україні. “Навіть деякі росіяни-пропагандисти відверто визнавали в окремих своїх пабліках, що просто хочуть покошмарити нас і нашу ППО, – додає експерт. – Але я думаю, що тут варто радше посміятися над ними, ніж боятися”.
На відміну від російських, китайські кулі були начинені розвідувальною апаратурою, продовжує Мусієнко: “Кулі запускав також і Китай, але у них – потужні розвідувальні апарати для збору інформації. По-перше, вони більші, це навіть візуально видно. По-друге – ті аеростати летіли на значно більшій висоті, і там було значно більше обладнання”.
РФ не спить і шукає нових можливостей, каже колишній заступник начальника Генштабу Романенко: “Противник шукає якісь нові засоби у веденні війни, які будуть новими і для нього, і для нас, і якими він зможе досягати своєї мети. Ці засоби дешевші: є ж різниця, піднімати безпілотник чи кулю”.
