З початком війни в українському суспільстві простежуються три основні тенденції: змінилися настрої на більш оптимістичні; відсутність розколу щодо питань, які раніше викликали суперечки; довіра до влади.
Про це в коментарі УНН розповів заступник директора соціологічної групи “Рейтинг” Любомир Мисів.
«Війна змінила все. Фактично, якщо брати загальні суспільні настрої, усе перевернулося з ніг на голову. Якщо до війни в країні був песимістичний настрій, то тепер у нас дуже високі оцінки і щодо розвитку країни, і щодо влади. Українці стали більш впевнені в собі, вони більше діють. Об’єднавшись проти ворога – росії, у цьому протистоянні віра в самих себе і віра в країну значно посилилася. Ці показники стали високими одразу ж в перші дні війни.
Іншого варіанту, аніж перемоги, в Україні не бачать. Причина цьому наступна. Війна – це складне випробування для всіх, і для тих, хто бере безпосередню участь у бойових діях, і для мирного населення, і для тих, хто покинув країну. Не вірити у те, що ми переможемо, – це означає по суті здатися і втратити віру в себе і в своє майбутнє. Тому рівень показників позитивних настроїв є певним компенсатором ситуації, яка відбувається.
Це підтверджується і нашими дослідженнями у сфері психологічного стану населення, воно знаходиться на рівні нормальності. Тобто, не спостерігаються критичні показники, суспільство стійке. Є погіршення сну, є проблеми зі стресом, але ми не бачимо індикаторів, що свідчили про погіршення психологічного стану. Спостерігається протилежна ситуація того, що могло би бути, бо війна – це стрес, горе і біда», – розповів Мисів.
Друга зміна, яка спостерігається в українському суспільстві, – ставлення населення до влади. Зараз довіра до ключових посадовців та до Президента перебувають на надзвичайно високому рівні. Щодо армії, то він і до повномасштабного вторгнення був високим, проте зараз підтримка та довіра перебувають майже на 100% рівні.
«Чому так відбулося? У першу чергу через те, що рівень довіри до влади зростає в кризових ситуаціях. Це спостерігалося і з початком пандемії COVID-19, бо криза об’єднує суспільство. Окрім того, значно впливають дії самих посадовців і в першу чергу Президента. Зараз суспільство консолідовано дивитися та оцінює кроки влади, що важливо в умовах війни. Ми не спостерігаємо розколу по політичних лініях, усі погляди звернуті до ключових політичних гравців та спікерів, які ведуть загальний порядок денний в Україні та озвучують ситуацію на війні та успіхи ЗСУ», – зазначив експерт.
Третя зміна – зникнення регіональних розколів та зростання проукраїнських настроїв. Ця тенденція почала змінюватися ще після подій 2014 року, але після 24 лютого відбулося її стрімке зростання.
«Зараз ми не бачимо жодного розколу з точки зору ставлення до майбутнього країни, до своєї спільної історії, до зовнішньополітичного вектору. Ключові напрямки, які до 2022 року сприймалися критично в суспільстві, сьогодні громадянами країни, як на сході, так і на заході, позитивно сприймаються. Спостерігається консолідованість щодо свого минулого, особливо що стосується національно-визвольних подій. Також суспільство об’єднане і щодо проєвропейського вектору та вступу України до НАТО. І також щодо української мови та інших питань, щодо яких виникали суперечки між жителями різних регіонів», – зазначив Мисів.
Зменшується кількість проросійськи налаштованих українських громадян. Якщо ще до початку повномасштабного вторгнення спостерігалося до 15-20% тих, хто мав позитивне ставлення до росії, та близько 10% українців ставилися позитивно до президента путіна, то сьогодні цей показник становить до 1%, вказав він.
«Ті, хто помірковано ставився до росії, або сподівався на налагодження дружніх відносин, незважаючи на анексію Криму і захоплення Донецької та Луганської областей, у більшості своїй втратили ці сподівання. Є й ті, хто має абсолютно проросійські погляди, але вони або перебувають на окупованих територіях, або просто не відповідають на ці питання і не беруть участь в опитуванні. Проте те, що перелом в середовищі поміркованих проросійських громадян відбувся, це видно навіть і в неокупованих регіонах півдня, на Одещині чи Миколаївщині. Там спостерігається зростання проукраїнських поглядів», – розповів соціолог.
Та якщо під час війни спостерігається консолідованість українського суспільства, згуртування проти спільного ворога, то після війни нас чекають нові виклики, у результаті яких соціологи прогнозують нові розколи.
«Ми зіткнемося із зовсім іншими проблемами. У першу чергу, економічними, тому що відбудова країни не станеться за 1 день. Той економічний тиск, який ми будемо відчувати протягом не одного року, буде відображатися на внутрішній ситуації. Також в суспільстві очікуються певні лінії розколу, які є звичним для післявоєнних країн, це історично простежується. Ці лінії розколу можуть бути серед тих, хто брав участь у бойових діях, мирного населення, і тих, хто емігрував. Можуть бути певні суперечки. Але все залежатиме від загального порядку денного і чи будуть підігрівати ці настрої. Тут питання, як поводитиметься влада, чи буде якась спільна ідея, чи буде побудований загальний образ майбутнього країни. Якщо так, то це допоможе швидше вийти зі стресової ситуації. Також питання, як поводитиметься суспільство, що ми будемо готові робити далі, після війни, для відбудови нашої країни», – додав експерт.
