Як повідомляло Інше ТВ, Верховна Рада України 30 серпня у першому читання підтримала новий законопроєкт «Про медіа».
Фокус в одному матеріалі зібрав інформацію про те, які нововведення передбачені документом і як попереджатимуть, штрафуватимуть та закриватимуть медіа у разі його прийняття загалом.
Знову мовне питання
У вівторок, 30 серпня, народні депутати почали розглядати законопроєкт “Про медіа”. За документ проголосували 233 парламентарі.
Найбільшу кількість правок мали представники партії “Європейська солідарність” — вони вважають, що документ містить чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії в країні. Зокрема, законопроєкт нібито не враховує низку нещодавно прийнятих та чинних законодавчих норм щодо протидії російській пропаганді та заборони популяризації органів влади країни-агресора.
Нардеп від фракції “Європейська солідарність” Володимир В’ятрович стверджує, що в разі ухвалення документа в Україні зменшать українську пісенну квоту на радіо на 10%, дозволять телеканалам порушувати мовний закон під час трансляції російських фільмів, а на екрани телевізорів можуть повернутися артисти країни-агресора, які числяться у списку осіб, що загрожують нацбезпеці нашої країни.
У відповідь одна з авторів ініціативи, нардеп від “Слуги народу” Євгенія Кравчук запевняє, що законопроєкт “Про медіа” запобігатиме цензурі та зловживанню свободою слова, система санкцій стане зрозумілішою, а українське законодавство почне відповідати нормам Європейського Союзу. Парламентар запевнила, що регулювання діяльності ЗМІ поширюватиметься на онлайн-медіа, але реєстрація стане добровільною. Блогерів не прирівняють до ЗМІ.
Народний депутат від фракції “Слуга народу” Микита Потураєв заявив “Суспільному”, що квота на український продукт, насамперед музичний, збільшується з 30% до 40%. Єдине, що дозволено, але не безкарно, порушувати цю квоту на 10%.
“Але не від 100%, а від 40%. І це означає для радіостанцій максимум дві пісні на 24 години. Тобто про яке послаблення квот ми говоримо? Якщо Нацрада бачить це порушення, вона видає не попередження, як зараз, тому що наш старий закон “Про Нацраду” він був, і на думку європейських експертів, надто репресивним. Ми вводимо ще один механізм співпраці регулятора з медіа — це припис. Це не попередження, як зараз, це рекомендація. Але якщо вона не виправляється, і ці приписи накопичилися у кількості п’яти, тоді Нацрада застосовує штраф, а штраф це санкція, яка відкриває дорогу до суворіших санкцій, аж до позбавлення ліцензій. Збільшується квота української продукції, і безкарним порушення цієї квоти не залишається”, — пояснив нюанси законопроєкту Микита Потураєв.
Як попереджатимуть, штрафуватимуть та закриватимуть медіа
Законопроєкт №2693-д “Про медіа” насамперед передбачає розширення повноважень Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
Великий резонанс в експертів викликали роздуми про те, чи може Нацрада без суду “вимикати” ЗМІ. Під час форуму “Незалежні суди та вільні ЗМІ: протидія дезінформації” секретар регулятора Юрій Зіневич запевнив, що запропонована редакція законопроєкту “Про медіа” не дає раді можливість зупиняти або блокувати діяльність медіа.
“Практично всі висловлені побоювання на сьогодні у законопроєкті відсутні. Тобто практично всі обмеження та блокування мають відбуватися через суд. У Нацради жодних повноважень судової системи не буде. Ніхто Нацраді повноваження суду не передає. Нацрада не стає каральним, ні правоохоронним органом”, — наголосив Зіневич.
Експертка “Детектора медіа” Галина Петренко, аналізуючи законопроєкт, зазначила, що за його текстом складно зрозуміти, чи має право Нацрада припиняти діяльність будь-яких медіа без рішення суду і якщо так, то яких і коли. В одному випадку є ст. 99 ч. 4 та 5, де прописано таке: “Санкція шляхом скасування реєстрації та заборони видання або розповсюдження друкованого видання застосовуються до суб’єкта на підставі рішення суду щодо звернення Нацради”.
Як зазначено в оновленій редакції законопроєкту, опублікованій на сайті комітету Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, за порушення вимог регулятора або умов ліцензії можуть застосувати такі санкції:
приписи та штрафи, що застосовуються за рішенням Нацради
анулювання ліцензії за рішенням суду у порядку, визначеному статтею 116 цього закону
скасування реєстрації за рішенням Національної ради або за рішенням суду
заборона на видання та розповсюдження друкованого медіа за рішенням Нацради або за рішенням суду
тимчасова заборона на розповсюдження онлайн-медіа за рішенням Національної ради
заборона розповсюдження онлайн-медіа за рішенням Національної ради або за рішенням суду у порядку, визначеному статтею 116 закону
У разі незначного порушення законодавства суб’єктам у сфері аудіовізуальних медіа, провайдерам аудіовізуальних сервісів чи постачальникам електронних комунікаційних послуг можуть винести розпорядження.
Процедура здійснюється Нацрадою без проведення перевірки. Суб’єкт із сфери медіа, який отримав розпорядження, повинен усунути порушення у термін, який заздалегідь визначив регулятор.
“Термін прийняття Національною радою рішення про винесення припису не може перевищувати 30 днів з моменту виявлення порушення. Припис повинен містити докладний опис виявленого порушення та застереження щодо недопущення такого порушення у майбутньому. В разі порушення за своєю суттю продовжується, припис має містити докладний опис виявленого порушення та вимогу про припинення порушення із зазначенням терміну на виконання припису”, — сказано в оновленому проєкті закону.
Штраф, як прописано у статті 116 законопроєкту “Про медіа”, застосовується у разі вчинення протягом останнього року п’яти незначних порушень, за які винесено приписи та рішення про які не скасовано у визначеному законом порядку. Подвійні санкції передбачені для суб’єкта медіа у разі вчинення за останні 365 днів кожного наступного незначного порушення після застосування штрафу, рішення про яке не скасовано.
Анулювання ліцензії за рішенням суду або скасування реєстрації за рішенням суду для суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа, провайдерам аудіовізуальних сервісів або постачальникам електронних комунікаційних послуг передбачені в разі вчинення протягом останніх 365 днів шести значних порушень, за які застосували штрафи та рішення про які не скасовано у встановленому законом порядку.
Для друкованих ЗМІ проектом закону передбачено інші санкції. У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом значного порушення Нацрада може застосовувати штрафи. Якщо протягом останніх 365 днів регулятор карав друковані ЗМІ п’ятьма грошовими “санкціями”, то рада має право скасувати реєстрацію суб’єкта.
“Санкція у вигляді штрафу застосовується до суб’єктів за рішенням Нацради. Санкція у вигляді скасування реєстрації застосовується до суб’єкта виходячи з рішення суду за зверненням Нацради. Прийняття Нацрадою або судом рішення про відміну реєстрації медіа тягне за собою припинення поширення такого медіа на території України. Санкція як анулювання ліцензії застосовується лише з рішення суду”, — йдеться в оновленому проєкті закону.
У разі вчинення суб’єктом у сфері друкованих медіа грубого порушення застосовуються такі заходи реагування :
штраф;
штраф у подвійному розмірі – у разі вчинення протягом 365 днів повторного грубого порушення після застосування штрафу, рішення про яке не було скасовано у встановленому законом порядку;
заборона на видання та розповсюдження друкованого медіа за рішенням суду — у разі вчинення грубого порушення, якщо за останні 365 днів до суб’єкта застосовано два штрафи за вчинення грубих порушень, рішення про які не було скасовано у встановленому законом порядку.
“При дії обмежень, визначених розділом IX цього Закону, скасування реєстрації друкованого медіа як захід реагування застосовується за рішенням суду та тягне заборону на видання та розповсюдження медіа на території України. Нацрада на підставі рішення суду про заборону видання та розповсюдження друкованого медіа, а також в разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері друкованого медіа, особу якого неможливо встановити через відсутність у відповідному друкованому медіа вихідних даних, значного або грубого порушення, має право звернутися до правоохоронних органів, інших державних органів та посадових осіб із заявою про вилучення тиражу друкованого медіа”, — сказано в ч.9 ст. 116 “Застосування методів реагування”.
Для суб’єктів онлайн-медіа за незначні порушення передбачено розпорядження та штраф. Скасування реєстрації передбачено Нацрадою за умови, якщо було скоєно серйозне порушення протягом одного місяця, під час якого до ЗМІ застосовано п’ять штрафів.
Зареєстрованим суб’єктам онлайн-медіа можуть винести рішення про тимчасову заборону розповсюдження медіа, якщо за місяць було скоєно третє грубе порушення та якщо за минулі недотримання правил застосовувалися штрафи. Термін такого обмеження становить один місяць.
Заборона на поширення діяльності онлайн-медіа може застосовуватися лише за рішенням суду, якщо суб’єкт допустив грубе порушення протягом 60 днів з моменту набрання чинності рішенням про тимчасове обмеження.
Регулятор також має право накладати тимчасову заборону на поширення діяльності незареєстрованого суб’єкта онлайн-медіа. Така санкція передбачена за значне порушення протягом останнього місяця, коли ЗМІ отримало п’ять грошових штрафів від Нацради.
Якщо зареєстрований суб’єкт онлайн-медіа робить грубе порушення, до нього застосовуються такі заходи реагування:
штраф та подвійний штраф;
тимчасова заборона на розповсюдження онлайн-медіа (обмеження діє місяць, якщо суб’єкт вчинив протягом місяця третє грубе порушення та якщо до нього застосовувалися штрафи);
заборона на розповсюдження онлайн-медіа за рішенням суду (грубе порушення протягом 60 днів з моменту набуття чинності тимчасовою забороною).
“У разі якщо протягом одного місяця суб’єкт у сфері онлайн-медіа, особу якого не вдалося встановити, не виконав вимоги двох розпоряджень, винесених Нацрадою за грубі порушення, якщо рішення про такі приписи не були скасовані в установленому законом порядку, Нацрада приймає рішення про заборону розповсюдження онлайн-медіа. У разі застосування заходу реагування у формі тимчасової заборони на розповсюдження онлайн – медіа або заборони на розповсюдження онлайн-медіа Нацрада протягом 3 робочих днів з дати прийняття відповідного рішення Нацрадою або з дати отримання відповідного судового рішення, що набрала законної чинність, повідомляє Регулятору комунікаційних послуг про вебсайт, який використовується для надання сервісу онлайн-медіа, доступ до якого підлягає обмеженню постачальниками електронних комунікаційних послуг», — прописано у ч.18 ст. 116.
З переліку суб’єктів, на які поширюється регулювання Закону “Про медіа”, були виключені іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи загального доступу до інформації (зокрема, Netflix, Amazon Prime Video). У законопроєкті “Про медіа” також конкретизовано вимоги до прозорості структури власності та контролю: додано термін на приведення структури власності у відповідність до вимог закону, уточнено порядок подання звітності та перелік підстав її подання.
Квоти, санкції та штрафи за використання російськомовного контенту
Медіарист, член Нацради з телебачення та радіомовлення та учасник робочої групи з розробки законопроєкту про медіа Олександр Бурмагін називає заяви опозиції про “російський реваншизм” маніпулятивними.
Наприклад, Бурмагін пояснює, що законопроєкт не дозволяє “практично безкарно порушувати до 10% квоту на українські пісні по радіо”. За порушення квоти від 0,01% до 10% регулятор повинен буде застосувати припис як міру реагування. Автори законопроєкту вважають несправедливим, що через одну пісню ЗМІ має сплачувати штраф. Є й інші порушення, у зв’язку з якими можуть застосовуватися розпорядження. Але якщо такі порушення повторюватимуться протягом року, будуть штрафи.
Бурмагін пояснює, чому в законопроєкті не знайшлося місця для заборони на пісні російських співаків у теле- та радіоефірі, який парламент проголосував у червні конституційною більшістю. Експерт каже, що відповідний законопроєкт раніше критикував, тому що обмежуючий механізм був прив’язаний до громадянства виконавця. Але й досі незрозуміло, як можна встановити громадянство російського виконавця – міграційна служба РФ навряд чи відповість, якщо до неї звернутись.
Що ж до санкцій, про які говорять у “Європейській солідарності”, то, за словами медіаюриста Бурмагіна, у проект про медіа просто не потрапила заборона, яка не працює в реальному житті. Він каже, що зараз розробляється окремий законопроєкт, який має комплексно врегулювати питання списків санкцій та заборон. У ньому буде й статті щодо регулювання у сфері культури: медіа, гастролей, бібліотек, фільмів.
Також експерт каже, що законопроєкт про медіа не скасовує перелік осіб, які загрожують національній безпеці. Нагадаємо, демонстрація фільмів та програм, а також організація концертів за участю громадян, зазначених у цьому списку, в Україні заборонено.
У статті 126 законопроєкту йдеться про те, що Національна рада затверджує та оновлює список.
“Список, який існує сьогодні, залишається, – каже Фокусу Олександр Бурмагін. – Є достатньо часу, щоб відповідні органи, які його сформували, внесли уточнення. Є процедура, яка дозволяє виключити зі списку тих чи інших осіб: вони мають самі звернутися, показати, довести, що включення до списку було необґрунтованим. Якщо цього немає, то прізвища у списку залишаються. Але нові прізвища до списку вноситимуться за новими правилами.
Зокрема, йдеться про те, що підставою для включення до такого списку може бути наявність кримінального провадження про скоєння злочинів проти основ національної безпеки, злочинів проти миру, людства та міжнародного правопорядку. Або запровадження персональних економічних чи інших санкцій, передбачених Законом України “Про санкції”.
Юристка Тетяна Смирнова також наголошує на проблемі: після 24 лютого парламент проголосував за кілька законів, спрямованих на захист національного інформаційного простору, але в результаті виникло багато колізій, норми перетинаються. Тому, на її думку, підготовка закону про медіа – це спроба систематизації та уніфікації обмежень.
“Після 24 лютого було прийнято кілька законів, які стосуються тих чи інших контентних обмежень, – каже і Бурмагін. – І зараз на виході є ще третій проект про деколонізацію топонімії. Протидіяти ворогові необхідно, але у всіх цих законах та законопроєктах існує якась неузгодженість, тому що перетинаються терміни, є якісь “сірі зони”, які дозволять або обійти обмеження, або зробити так, що механізм може виявитися непрацюючим, і такі зміни були внесені не тільки до медійного законодавства, а й до Кримінального кодексу України. Вторгнення включили в поняття “тероризм”. Буде виникати питання: це порушення контенту чи кримінальний злочин? Розробники законопроєкту про медіа намагалися навести порядок і унифікувати, якщо є така можливість, адже закон про медіа заміняє багато інформаційних, медійних законів”.
“Слуга народу” найближчим часом обіцяла оприлюднити на сайті Верховної Ради оновлену версію закону “Про медіа”, але документ поки що доступний лише на порталі профільного комітету парламенту.
За словами депутата від президентської фракції Євгенії Кравчук, до кінця вересня автори планують отримати висновки Європейської комісії, а у жовтні — затвердити ініціативу загалом з урахуванням запропонованих правок.
