Більшість біженців з України сподіваються повернутися додому якомога швидше, але близько двох третин розраховують залишитися у своїх нинішніх країнах, доки не вщухнуть бойові дії і не покращиться ситуація з безпекою. 9% біженців планують змінити країну перебування.
Про це свідчить опитування, проведене Агентством ООН у справах біженців, пише «Слово і Діло»..
Агентство опитало 4900 осіб з України, які нині проживають у Чехії, Угорщині, Молдові, Польщі, Румунії та Словаччині. Опитування проводилося з середини травня до середини червня.
За даними опитування, 16% біженців найближчим часом планують повернутись до України, але майже всі – тимчасово, щоб відвідати сім’ю, взяти речі чи допомогти іншим родичам евакуюватися.
Загалом плани біженців значно різняться залежно від регіону їхнього походження та часу, що минув з моменту переїзду. Так, вища частка біженців, які планували повернутися, серед вихідців із Києва (21%) та Закарпатської області (30%); менша частка – серед мешканців східних областей (від 10 до 12% у Донецькій, Луганській та Запорізькій областях) та півночі (від 7 до 9% у Чернігівській, Сумській та Житомирській областях).
Серед тих, хто виїхав з України в лютому чи березні, більшість поки що планують залишитися в країні перебування (від 74 до 77%). А серед тих, хто виїхав у квітні-травні, більше хочуть повернутись.
На плани біженців також впливають сімейні обставини. Серед тих, хто планує переїхати в іншу країну, більше чоловіків, біженців-одинаків, біженців із родичами за межами України, тих, хто був переселенцем до виїзду.
Серед тих, хто планує повернутися, вища частка біженців, які мають, як мінімум, одного члена сім’ї з особливими потребами.
Серед тих, хто планує залишитися в країні, що приймає, більш високу частку, ніж у середньому, становили біженці, які подорожують з дітьми або літніми людьми, ті, хто виїхав у перші дні, і біженці, які живуть в орендованому житлі.
Як повідомляло Інше ТВ, У Польщі хочуть забезпечувати українських біженців недорогим муніципальним житлом на 5-6 років у маленьких містах.
