Складні часи вимагають складних рішень. Одне з них стосується перспектив проросійських партій в Україні, зокрема головного рупора російської риторики в Україні – “Опозиційної платформи – За життя”.
Ця політична партія – найбільша опозиційна сила в парламенті, широко представлена в органах місцевого самоврядування південних та східних областей України, які зараз намагаються захопити російські окупанти.
З початком війни ОПЗЖ змінила свою риторику: висловила солідарність з українським народом та підтримала низку важливих рішень для захисту України. Однак це не врятувало її від гніву РНБО: діяльність цієї партії, як і інших проросійських сил, зупинили, але поки що лише на період дії воєнного стану.
Втім, у парламенті вже зареєстрований законопроєкт про повну заборону проросійських партій.
Що зараз відбувається з фракцією ОПЗЖ у Верховній Раді України й місцевих радах та які перспективи чекають на неї в майбутньому – про це у матеріалі аналітика ОПОРИ Анатолія Бондарчука.
Зупинення діяльності ОПЗЖ: поки тимчасово
З огляду на військову агресію росії та умови правового режиму воєнного стану в Україні, 18-го березня 2022 року РНБО прийняла рішення призупинити діяльність 11 політичних партій, зокрема парламентської політичної сили “Опозиційна платформа – За життя”.
На думку ініціаторів рішення, дії цих партій підпадають під один чи декілька наступних критеріїв:
- антиукраїнська політична та організаційна діяльність;
- пропаганда війни;
- публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом;
- реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки;
- дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади;
- демонстрація проявів колабораціонізму, насильства;
- антиукраїнська позиція у програмних та статутних цілях;
- поширення відомостей, що виправдовують, визнають правомірною, заперечують збройну агресію російської федерації проти України.
Призупинення діяльності поширюється лише на строк дії воєнного стану. Станом на тепер чинний указ президента продовжив воєнний стан до 24-го квітня включно.
ОПОРА проаналізувала рішення РНБО та встановила, що законодавство чітко не регулює процедуру призупинення діяльності політичних партій. Однак в умовах воєнного стану РНБО має всі законні підстави тимчасово обмежувати діяльність політичних партій чи актуалізувати питання їх заборони.
Що ж стосується повної заборони проросійських політичних сил, то зупинити діяльність партії можна в судовому порядку за адміністративним позовом Міністерства юстиції України.
Приймаючи рішення про призупинення діяльності політичних партій, РНБО залишила за Мін’юстом визначений законодавством обов’язок вжити заходів щодо судової заборони всіх 11 партій (зокрема ОПЗЖ), у діяльності яких виявлено ознаки підриву безпеки держави, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни та насильства тощо.
28-го березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт (№7172-1), який визначатиме процедуру та наслідки заборони проросійських партій.
Згідно з документом, в умовах воєнного стану справи про заборону політичної партії підсудні як суду першої інстанції апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів.
Судом апеляційної інстанції в справі про заборону партії буде Верховний Суд, рішення якого стануть остаточними та оскарженню не підлягатимуть.
ОПЗЖ “здувається” в Верховній Раді
До початку повномасштабної війни росії проти України фракція “Опозиційної платформи – За життя” нараховувала 44 депутати і була другою за чисельністю у ВР (після “Слуги народу”) та першою серед опозиційних фракцій та груп. Однак після нападу росії й успішних дій ЗСУ ситуація змінилася.
“Першою ластівкою” став скандальний депутат Ілля Кива, який з екрану російських пропагандистських каналів виправдовував вторгнення російських військ в Україну. 26-го лютого його виключили з партії, а 3-го березня під час засідання парламенту оголосили про виключення з фракції ОПЗЖ.
Однак цим історія не завершилися. Так, 6 березня Генеральна прокуратура України повідомила Киві про підозру в державній зраді, а 15 березня парламент позбавив його депутатського мандату.
Цього ж дня депутати від ОПЗЖ створили ще один інформаційний привід. “Українська правда”, посилаючись на власні джерела, повідомила, що 4 народні депутати виявили бажання покинути фракцію та написали відповідні заяви. Це Тетяна Плачкова, Ігор Абрамович, Олександр Фельдман та Вадим Столар.
24-го березня відбулося ще одне засідання парламенту. За інформацією, яку поширив у своєму Телеграм-каналі депутат від “Голосу” Ярослав Железняк, про свій вихід з фракції ОПЗЖ заявили ще 5 депутатів. Це Валерій Гнатенко, Ігор Кісільов, Олександр Лукашев, Володимир Мороз та Наталія Приходько. Однак публічних заяв про це вони не робили.
Таким чином, станом на 24-те березня в парламенті в складі ОПЗЖ формально залишилося 34 депутати. Це досі друга за чисельністю і найбільша опозиційна фракція.
Втім, якщо врахувати, що два парламентарі (Віктор Медведчук і Тарас Козак) переховуються від українських правоохоронців, а частина втекла за кордон, наприклад, Григорій Суркіс та Вадим Рабінович, то справи ОПЗЖ в Раді виглядають не дуже привабливо.
Цілком можливо, що найближчим часом ще кілька депутатів вирішать покинути фракцію. Подальша її доля поки не відома.
Питання функціонування фракції ОПЗЖ в парламенті після тимчасової заборони партії залежить від парламентарів, які до неї входять, бо законодавство це питання не регулює. Таку думку поділяє перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко.
“Тому фактично доля фракції “Опозиційна платформа – За життя” у парламенті в руках, зокрема її членів, які наразі мають якось визначатися, морально чи якимось іншим способом. Ми бачимо, що на кожному засіданні наразі з ОПЗЖ виходять чотири-п’ять народних депутатів. Подивимося, чим все це закінчиться”, – зазначив політик під час онлайн-брифінгу, передає “Інтерфакс-Україна”.
Наразі у фракції ОПЗЖ три варіанти:
- Продовжувати працювати у форматі фракції. Такий варіант можливий, якщо склад фракції не стане меншим за кількість осіб у найменшій фракції, сформованій протягом першої сесії Верховної Ради (20 осіб). Якщо кількість депутатів буде меншою, то фракція припинить своє існування.
- Саморозпуститися, а депутатам від ОПЗЖ – працювати як позафракційні чи вступити в інші фракції та групи.
- Створити на базі фракції депутатську групу з іншою назвою. Однак є нюанс – для цього потрібно не менше 20 депутатів. Чи є вони, питання відкрите.
Тенденції в місцевих радах: саморозпуск та створення депутатських груп
Який варіант оберуть в ОПЗЖ, поки невідомо. Її керівництво ніяк не коментує подальшу долю парламентської фракції. Однак у партії підготували заяву щодо того, як вона далі функціонуватиме в місцевих радах.
24-го березня лідер ОПЗЖ Юрій Бойко закликав депутатів місцевих рад усіх рівнів, обраних від ОПЗЖ, на час призупинення діяльності партії зберегти єдність та створювати у радах депутатські групи “Платформа за життя та мир”.
“Закликаю депутатів місцевих рад усіх рівнів, обраних від ОПЗЖ, підтримати цю ініціативу. Згуртуватись для спільної роботи, створювати у відповідних місцевих радах депутатські групи “Платформа за життя та мир”. Не дозволяти нікому розхитати нашу команду!” – йдеться в заяві політики.
Цю заяву оприлюднили на фоні активного виходу депутатів місцевих рад з фракцій ОПЗЖ та їх саморозпуску. Зокрема фракції ОПЗЖ саморозпустилися у Херсонській, Вінницькій, Житомирській, Кропивницькій, Ужгородській міських радах, Одеській, Закарпатській та Кіровоградській обласних радах.
Розпуск фракцій ОПЗЖ анонсувало керівництво партії на Полтавщині, а також місцеві ради Дніпропетровської області.
Крім того, чимало депутатів вийшли з фракції в Полтавській та Одеській міських радах. Цей процес триває.
На нашу думку, така ініціатива ОПЗЖ насамперед може бути пов’язана з тим, щоб дистанціювати партію від тих її представників, які в окремих окупованих містах перейшли на бік окупаційних військ, скоївши державну зраду. Наприклад, міський голова Куп’янська, що в Харківській області, здав місто окупантам; двоє депутатів Ізюмської міської ради, що теж на Харківщині, пішли на співпрацю з окупантами; депутат від ОПЗЖ в Енергодарі очолив так звану “народну раду” тощо.
Перспективи депутатів місцевих рад
Місцеві депутати від ОПЗЖ своїх мандатів не втратять.
Справа в тому, що призупинення діяльності політичних партій, як і потенційна можливість їх подальшої заборони чи ліквідації (саморозпуску), автоматично не призводить до припинення повноважень народними чи місцевими депутатами, обраними від цих партій на останніх виборах.
Крім цього, у нинішній ситуації до місцевих депутатів не можна застосовувати процедуру відкликання за народною ініціативою.
Це значить, що вони не мають формальних перешкод для перебування в однойменних фракціях і продовження реалізації своїх повноважень у радах.
Поки що ситуація саме така. Втім, 21-го березня перший заступник голови Ради Олександр Корнієнко під час національного телемарафону зазначив, що зараз парламентарі працюють над законом, який дасть змогу за народною ініціативою відкликати депутатів, обраних до місцевих рад від заборонених проросійських партій.
Коли цей законопроєкт розроблять і приймуть, поки невідомо. Очевидно лише, що в умовах воєнного стану цей інструмент застосувати не вдасться. Зважаючи на це, ймовірно, процедура відкликання запрацює вже після нашої перемоги у війні.
Підсумки
Перспективи ОПЗЖ виглядають не дуже привабливо. Це зрозуміло навіть без останніх заяв Вадима Рабіновича про припинення існування партії. Річ у тім, що на період воєнного стану діяльність ОПЗЖ призупинили, її фракція в парламенті поступово розпадається та може повністю зникнути найближчим часом.
Що стосується місцевих рад, то там депутати виходять з фракцій та приймають рішення про їх саморозпуск. У ВР зареєстрували законопроєкт про повну заборону проросійських партій, який, дуже ймовірно, ухвалять найближчим часом.
Крім цього, народні депутати працюють над тим, щоб дати можливість виборцям відкликати депутатів з проросійських партій.
Це справедлива ціна, яку партія має заплатити за підтримку проросійського курсу. Однак політичну відповідальність мають понести і її представники. Адже партія партією, а українські політики вміють перефарбовуватись.
Наступні вибори покажуть, чи зробило суспільство правильні висновки.
