Більшість українських батьків помічають, як повномасштабна війна впливає на життя та емоційний стан їхніх дітей. Водночас родини намагаються зберігати близькість через щоденне спілкування та спільні заняття.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати дослідження Gradus, проведеного напередодні Всесвітнього дня дитини, який відзначають 20 листопада.
За даними опитування, 74% батьків дітей віком до 18 років вважають, що війна сильно вплинула на їхнє дитинство та можливість жити звичним життям. Лише 3% респондентів не помічають такого впливу.
Ще більше опитаних – 87% – відзначають зміни в емоційному стані дітей через війну. Причому 44% стикаються з такими змінами часто.
.png)
Скільки часу батьки проводять із дітьми
Попри складні обставини, батьки знаходять можливості для спілкування та спільного дозвілля. У будні вони в середньому проводять із дітьми 1 годину 45 хвилин на день, а у вихідні – 2 години 10 хвилин.
Найпоширеніші спільні заняття: розмови про те, як минув день, сімейні обіди та вечері, допомога з навчанням, ігри й прогулянки. Чверть батьків також дивляться разом із дітьми фільми або грають у відеоігри.
Серед інших варіантів дозвілля – подорожі та екскурсії, читання книжок, творчість, хобі, приготування їжі й хатні справи.

Як батьки оцінюють близькість із дітьми
Більшість опитаних позитивно оцінюють свої стосунки з дітьми. 89% поставили рівню близькості 4 або 5 балів із п’яти, а середня оцінка становить 4,4 бала.
Також 85% батьків говорять дітям, що люблять їх, щонайменше кілька разів на тиждень. Із них 67% роблять це щодня.
За результатами кластерного аналізу Gradus виокремив дві групи батьків: 69% належать до категорії залучених, а 31% відчувають дефіцит часу на дітей. Для поділу враховували тривалість спільного дозвілля, частоту висловлення любові та оцінку близькості стосунків.
При цьому групи суттєво не відрізняються за рівнем достатку, сімейним станом, кількістю дітей у родині чи оцінкою впливу війни на їхній емоційний стан. Основна різниця – у часі, проведеному разом, та кількості спільних занять: залучені батьки мають у середньому три різні активності з дітьми, тоді як ті, хто відчуває брак часу, – дві.

“Коли ми говоримо про вплив війни на дітей, важливо розуміти, що йдеться про ціле покоління, яке дорослішає в умовах тривалої невизначеності. Для цих дітей війна вже стала частиною повсякденного досвіду, а не тимчасовим порушенням звичного життя”, – зазначила соціологиня, засновниця та CEO Gradus Євгенія Близнюк.
За її словами, попри виклики війни, українські батьки зберігають емоційну близькість із дітьми та знаходять можливості для спілкування і спільних занять. Родинна підтримка й відчуття близькості можуть бути важливим ресурсом, який допомагає дітям долати негативний вплив війни.
