Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт, який передбачає зміни до законодавства для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
За ухвалення законопроєкту №14327-д у першому читанні проголосували 249 народних депутатів. Документ передбачає приведення українського законодавства у відповідність до європейських вимог, необхідних для приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Інтеграція до цієї системи дасть змогу українцям і підприємствам здійснювати перекази в євро між країнами-учасницями за спільними правилами. Очікується, що такі операції стануть швидшими та дешевшими завдяки зменшенню комісій.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що приєднання до SEPA має позитивно вплинути на зовнішню торгівлю, рух капіталу, інвестиції та фінансову інклюзію.
Нардепка Ольга Василевська-Смаглюк, яка є популяризаторкою цього законопроєкту, зазначила, що ціна політичних зволікань — мільярди гривень щороку. А саме 10 мільярдів гривень на рік зможуть заощаджувати українські громадяни та бізнес на банківських комісіях і міжнародних переказах після приєднання до SEPA.
Попереду друге читання, ухвалення закону та подання заявки до Європейської платіжної ради. Часу практично не залишилося. З липня 2027 року в ЄС почнуть застосовуватися нові, значно жорсткіші правила фінансового моніторингу. Якщо ми не встигнемо скористатися нинішнім вікном можливостей, процес приєднання України до SEPA може затягнутися на роки.
Молдова вже приєдналася до SEPA і за перші десять місяців заощадила близько 14,7 млн доларів. Ми можемо ще не бути членами Європейського Союзу, але вже сьогодні здатні стати частиною його єдиного платіжного простору. Питання лише в тому, чи вистачить нам політичної волі, – казала колегам Василевська-Смаглюк.
Врешті за основу законопроєкт прийняли, але проголосували за євроінтеграцію далеко не всі.
“Не голосувало так зване «антикорупційне крило»— майже весь Голос, включаючи Железняка та Сірко, «дніпровська група», група Павлюка та група Разумкова”, – повідомила нардепка.
