Європа знову спостерігає за Білим домом, зціпивши зуби.
Нечітка пропозиція адміністрації Трампа щодо нової загальноєвропейської системи безпеки за участі Росії викликала скепсис у європейських столицях. Там побоюються, що це може призвести до відсунення Європи на другий план і надати впевненості очільнику Кремля Володимиру Путіну.
«У нас уже існує архітектура європейської безпеки — НАТО та Європейський Союз, кожен із яких відіграє свою роль, — заявила в п’ятницю висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, коментуючи план США. — Ми повинні гарантувати, що Україна буде інтегрована в цю архітектуру. Проблема полягає в тому, що Росія продовжує порушувати договори, на яких вона ґрунтується… Путін не має права вето щодо європейської безпеки».
Остання пропозиція США підкреслює зростаюче занепокоєння з приводу нового зближення Трампа з Росією — у той час, як він посилює тиск на Україну, а його адміністрація намагається відновити давно заморожені переговори щодо припинення повномасштабної війни Москви проти Києва.
Видання POLITICO поспілкувалося з 12 дипломатами НАТО, представниками ЄС та урядовцями європейських країн; усі вони погодилися говорити на цю делікатну тему за умови анонімності. За словами трьох дипломатів Альянсу, союзників по НАТО не поінформували про американські плани заздалегідь, і багато хто з них ставиться до цієї ідеї скептично.
Пізно ввечері в четвер президент США Дональд Трамп після зустрічі з посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим згадав про «велику, чудову угоду», додавши: «Вона стосуватиметься не лише України — можна навіть сказати, що вона може охопити всю Європу».
«Наша мета — розробити практичні домовленості, які враховуватимуть безпекові занепокоєння всіх сторін, знизять ризик майбутніх конфліктів і створять більш стабільне та передбачуване безпекове середовище», — додав невдовзі після цього зять і посланець Трампа Джаред Кушнер.
За словами Кушнера, ця домовленість мала б п’ять цілей: «постійні консультації з питань безпеки, надійні канали зв’язку на випадок криз, більша військова прозорість, взаємні заходи для зниження ризиків ескалації, а також створення стійкої бази для довгострокової безпеки та стабільності в Європі».
«Досить незрозуміло, що саме мав на увазі Кушнер», — зазначив один із дипломатів НАТО. «Загальний настрій у Європі такий: будь-яке обговорення з Росією майбутньої архітектури безпеки на даний момент буде використане Москвою лише для легітимізації власних аргументів… європейські союзники на це не підуть».
Високопоставлений європейський чиновник додав: «Формально причепитися ні до чого, але ми розуміємо, що за цим криється щось інше».
«Слон у кімнаті» (очевидна, але замовчувана проблема)
Як повідомили двоє дипломатів ЄС, у п’ятницю Бйорн Зайберт, головний радник президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, поінформував послів країн ЄС про результати обговорення цього питання радниками з національної безпеки.
«І в Києві, і в решті Європи є готовність до діалогу — попри відсутність довіри до росіян, — і ЄС не чинить цьому перешкод», — зазначив один із дипломатів ЄС після зустрічі. Водночас «оточення Трампа недооцінило, наскільки важливим для Європи є цей конфлікт і наскільки небезпечним для неї може бути несприятливий для України результат».
«Наша позиція, яку ми поділяємо з багатьма іншими, залишається незмінною: архітектуру європейської безпеки не слід обговорювати, доки триває війна, — заявив високопоставлений європейський посадовець, відповідальний за питання безпеки. — І, безумовно, це неможливо робити без участі європейців».
«Європа повинна мати своє місце за столом переговорів щодо миру в Україні та майбутньої архітектури європейської безпеки», — додав у п’ятницю президент Литви Ґітанас Науседа після зустрічі представників восьми країн Північної Європи та Балтії.
Цього тижня в Брюсселі відбулися два раунди робочих зустрічей, присвячених мирній угоді для України. Вони передують переговорам за участі України та Росії, що мають відбутися 10–11 листопада в Абу-Дабі за посередництва США.
«Ми повинні реалістично оцінювати мирні переговори й бути дуже обережними щодо справжніх намірів Росії, — заявив на початку тижня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у розмові з групою журналістів, зокрема з видання POLITICO. — Взимку в Путіна може бути менше стимулів для укладення угоди». Штефан Корнеліус, речник німецького канцлера Фрідріха Мерца (який спілкувався з Трампом у четвер увечері), заявив, що після проміжних виборів у США, які відбулися цього тижня, у переговорному процесі «з’явилося нове відчуття нагальності». Він додав, що це питання знову порушуватиметься наступного тижня в Дубліні під час неформальної зустрічі лідерів країн ЄС.
За словами третього дипломата ЄС, хоча зустріч мала бути присвячена питанням штучного інтелекту, події в Україні можуть відсунути цю тему на другий план. «Усе розвивається досить стрімко», — зазначив він.
Водночас деякі союзники побоюються, що США можуть пов’язати свою нову ініціативу з майбутнім переглядом чисельності американських військ у Європі, який очікується в грудні.
«Це та проблема, про яку всі знають, але воліють не говорити вголос, — зауважив другий дипломат НАТО. — Одне діло — обговорювати архітектуру європейської безпеки за умови “звичного” рівня присутності США, і зовсім інша річ — говорити про неї в контексті того, “як усе буде” — а ніхто не знає, як саме все буде».
