Коли 9 жовтня американські посланці Стів Віткофф та Джаред Кушнер повідомили українську делегацію, що президент Дональд Трамп готується зняти санкції з російського експорту дизельного палива, українці насилу повірили почутому.
Делегація вирушила до Сполучених Штатів для обговорення можливого енергетичного перемир’я з Росією. Натомість київські переговорники виявились зненацька рішенням, яке, як вони побоювалися, принесе Москві нові доходи для фінансування війни проти України, одночасно підриваючи важелі впливу Києва на переговорах.
“Там була не тільки наша делегація, а й європейська”, – сказав один високопоставлений український чиновник виданню Kyiv Independent. “Просто всі сиділи там, як дурні”.
Вашингтон просив Україну стримати атаки на російські енергоресурси, водночас надаючи Москві економічне відстрочення — і все це в той час, як Трамп стикався з наслідками війни проти Ірану.
«І все ж таки саме він втягнув усіх у війну в Ірані — війну без виходу — і зраджує нас… Просто щоб отримати тимчасову, оманливу відстрочку за кілька тижнів до виборів», — сказав чиновник.
Видання Kyiv Independent поговорило з кількома українськими чиновниками, які брали участь у переговорах чи близькі до них. Усім їм було надано анонімність, оскільки обговорювалися делікатні питання.
Для України ключовим питанням було, чому Київ має поступатися важливим інструментом тиску на Москву, якщо Росія не зобов’язана припиняти атаки на енергетичну систему України.
Угода, якої Київ не очікував
Президент Володимир Зеленський направив українську делегацію до Сполучених Штатів для переговорів, які заплановані на 9-10 жовтня. До порядку денного увійшли можливе припинення вогню в енергетичній сфері з Москвою та окрема домовленість щодо припинення атак у Чорному морі.
Проте переговори зірвалися після того, як Трамп оголосив, що Росія поставить мільйони тонн дизельного палива на ринки США та світу після телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним.
Київ не був заздалегідь поінформований про ухвалене рішення. Хоча Зеленський публічно визнав, що Вашингтон розглядає можливість укладання угоди з Москвою, українські офіційні особи заявили, що не знали подробиць до оголошення, зробленого того вечора.
Для делегації це одкровення викликало питання, чи справді Вашингтон уже погодив умови з Москвою, поки українські та європейські офіційні особи ще намагалися встановити параметри енергетичного перемир’я.
“Це було схоже на пастку”, – сказав високопосадовець.
Чесно кажучи, всі були шоковані.
Час ухвалення рішення США лише посилив підозри.
Дотримуючись вказівки Трампа, Міністерство фінансів США оголосило, що його Управління з контролю за іноземними активами «негайно видає тимчасову генеральну ліцензію, яка дозволяє постачання російського дизельного палива на світовий ринок».
Один український чиновник вказав на 7 квітня дату закінчення терміну дії виключення, як на доказ того, що Вашингтон планував цей захід з урахуванням конкретного графіка.
«Вони скасували санкції до 7 квітня… Тож вони готувалися до 7 жовтня. Це подарунок Путіну на день народження. Вони відраховують шість місяців», – сказав чиновник.

Президент Росії Володимир Путін жестикулює під час спільної прес-конференції з президентом США Дональдом Трампом після мирних переговорів на авіабазі Ейлсон в Анкориджі, Аляска, 15 серпня 2025 року. (Фото надане Getty Images)
Конфлікт назрівав протягом кількох тижнів.
Раніше Трамп тиснув на Зеленського, вимагаючи припинити українські атаки на російські енергетичні об’єкти, стверджуючи, що Київ має припинити зривати російське виробництво палива.
«Панові Зеленському треба зробити одне. Він має припинити виведення дизельного палива з Росії», – сказав Трамп Зеленському 13 вересня.
Київ відкинув припущення, що Україна має в односторонньому порядку припинити удари. Українські офіційні особи заявили, що Зеленський неодноразово ясно давав зрозуміти, що будь-яке припинення вогню в енергетичній сфері має поширюватись на обидві сторони, при цьому Росія також має припинити свої атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Ця різниця має ключове значення для Києва. Українські удари по російських нафтопереробних заводах, терміналах та інших енергетичних об’єктах спрямовані на підрив основного джерела фінансування військових зусиль Москви. Росія ж, у свою чергу, систематично завдає ударів українським електростанціям і підстанціям, прагнучи позбавити мирне населення електрики та опалення.
Таким чином, припинення вогню, яке зупинило б лише українські атаки, залишило б кампанію Росії проти енергетичної системи України в цілості та безпеці, одночасно захищаючи інфраструктуру, яка підтримує російську військову машину.
Проте українські офіційні особи повідомили виданню Kyiv Independent, що американські переговорники подали це питання інакше під час переговорів, поклавши відповідальність за тупикову ситуацію на Зеленського, оскільки він відмовився припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.
Українцям також повідомили, що Вашингтон припинить обмін розвідувальною інформацією, яка допомагала Києву виявляти та завдавати ударів по цілях на території Росії, повідомив виданню Kyiv Independent один із присутніх на переговорах.
Американська розвідка відіграла важливу роль в українських атаках і обмеження доступу до неї послабить здатність Києва завдавати ударів углиб російської території.
Один із високопоставлених українських чиновників, які брали участь у переговорах, відреагував із гірким гумором.
“Сподіваюся, американці не будуть давати їм системи ППО Patriot для захисту нафтопереробних заводів”, – сказав чиновник.
Однак це зауваження відобразило ширші побоювання, що панували у Києві.
У результаті Вашингтон допоміг Москві захистити інфраструктуру, яка фінансує його війну, одночасно чинячи тиск на Україну з метою отримання коштів для удару у відповідь.
Інший високопосадовець заявив, що Україна не погодилася припинити напади на російські нафтопереробні заводи і не візьме на себе зобов’язання зробити це без дій у відповідь з боку Росії.
Для Києва принцип залишався незмінним. Енергетичне перемир’я могло б спрацювати лише в тому випадку, якби обидві країни прийняли однакові обмеження.
«Це було просто біса безглуздо — поховати ідею енергетичного перемир’я таким кроком», — сказав один із чиновників, припустивши, що Вашингтон намагається позбавити Україну її головного важеля впливу на переговорах.
Війна триває
Події на місцях показали, як мало змінила ця заява.
За кілька годин після заяви Трампа українські безпілотники завдали удару по нафтопереробному терміналу в Ростові-на-Дону. Термінал займається перевалкою нафтопродуктів на експорт та постачанням палива для російської армії.
Тим часом Росія 10 жовтня завдала удару безпілотником, а потім ракетного удару по Києву, також націленого на українські енергетичні об’єкти.
Жодна із сторін не погодилася припинити страйки на об’єкти енергетичної інфраструктури, і заява США мало що зробила для пом’якшення розбіжностей між їхніми позиціями.
Зеленський прокоментував це рішення у голосовому повідомленні для журналістів пізно ввечері 9 жовтня, попередивши, що дозвіл Росії експортувати дизельне паливо лише принесе Москві додаткові прибутки для підтримки війни.
«Це тільки підживлює Путіна і дозволяє йому вести ще більше воєн, – сказав Зеленський. — А в той момент, коли ми говоримо про світ, США дозволяють Росії експортувати дизельне паливо».
Він також поставив під сумнів доцільність надсилання української делегації на переговори за таких обставин.
«Я вважаю, що нашу команду просто використовують як димову завісу. Це, безумовно, нечесно, і партнери не повинні так поводитися», — сказав Зеленський, назвавши це рішення «слабким рішенням наших сильних партнерів».
Україну просили піти на поступки на полі бою, навіть попри те, що Москва продовжувала атакувати її міста та енергетичну інфраструктуру.
Для одного високопосадовця чиновника пояснення кроку Вашингтона було простим: Трамп намагався перекласти провину за наслідки своєї власної зовнішньої політики.
“Очевидно, Трамп не хоче визнавати, що саме його війна проти Ірану завдала американцям стільки проблем”, – сказав чиновник.
