Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні подала заявку до Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу на реєстрацію свого голосу як торговельної марки. Таким чином вона намагається боротися з дипфейками, створеними за допомогою штучного інтелекту, напередодні загальних виборів у країні наступного року.
Заявку на торговельну марку було подано в понеділок. До неї додали чотирисекундний запис, на якому прем’єр-міністерка двічі промовляє: «Io sono Giorgia Meloni» — «Я — Джорджа Мелоні». Наразі заявка перебуває на розгляді, пише Financiаl Times, передає zn.ua.
Джерело в уряді підтвердило заявку. Посадовець офісу ЄС повідомив газеті The Times: «Ми отримали запит, який може бути схвалений після тримісячного періоду, протягом якого будь-хто може заперечити проти реєстрації».
Цей крок ставить Мелоні в авангард юридичної боротьби публічних осіб у різних країнах світу, які намагаються знайти способи захистити тембр та інтонації свого голосу від клонування та неправомірного використання у дипфейках, створених ШІ.
Чимало представників індустрії розваг, зокрема Тейлор Свіфт та італійська співачка Джузі Феррері, вже подавали заявки на реєстрацію своїх голосів як торговельних марок. Однак Мелоні стала першим відомим великим політиком, який вирішив зробити те саме.
Італія готується до проведення виборів наступного року. Боротьба, як очікується, буде надзвичайно запеклою. Мелоні намагатиметься переобратися на другий термін, водночас протистоячи як лівоцентристській опозиції, так і новій ультраправій партії на чолі з колишнім генералом Роберто Ванначчі.
«Італія входить у виборчу кампанію, яка в багатьох сенсах буде дуже кривавою. Вона буде брудною — це абсолютно очевидно», — заявив керівник кафедри політології римського Університету LUISS Джованні Орсіна.
«Вона стане головним ворогом… і для правих, і для лівих, — сказав він. — Моє просте пояснення полягає в тому, що вона вирішила: атак на неї буде дуже багато, тому робить усе можливе, щоб захиститися».
Останнім часом італійські соціальні мережі заполонили дипфейкові відео, в яких прем’єр-міністерку неправдиво показують так, ніби вона рекламує інвестиційні схеми.
Водночас зростає занепокоєння щодо потенційного впливу дипфейків і дезінформації на виборчу кампанію. Це будуть перші вибори в Італії після того, як стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту суттєво змінив інформаційне середовище.
Активісти, які борються з дезінформацією, закликали італійські політичні партії відмовитися від використання створеної ШІ дезінформації під час кампанії, однак погодилися на це не всі.
Клони голосу прем’єр-міністерки вже використовувалися у політичній рекламі, яка закликала виборців проголосувати за її усунення від влади.
Юрист і експерт із нових технологій Гвідо Скорца заявив, що реєстрація голосу як торговельної марки дасть Мелоні потужніші інструменти для боротьби з дипфейками, які поширюються в соціальних мережах. За його словами, платформи швидше реагують на скарги про порушення прав на торговельну марку, ніж на претензії іншого типу.
«Безумовно, домогтися видалення контенту з платформи простіше, якщо заявити, що він містить вашу торговельну марку, ніж якщо стверджувати, що він містить ваші персональні дані, представлені вашим голосом», — сказав Скорца.
Однак директор Італійської обсерваторії цифрових медіа Джанні Ріотта вважає, що навіть захист торговельної марки навряд чи зможе суттєво стримати хвилю дезінформації за допомогою дипфейків, хоча юридичний крок прем’єр-міністерки допоможе привернути увагу до проблеми.
«Вона правильно зробила, що спробувала звести стіну навколо свого образу та свого голосу… але ШІ цю стіну обійде, — сказав Ріотта. — Масштаби величезні: платформи можуть видалити такий контент, а наступного дня він з’явиться знову».
«Це гра в “бий крота”. Головна користь від її дій — привернути увагу до проблеми. Але по-справжньому ефективним цей захід не буде», — додав він.
Нещодавно федеральний апеляційний суд США тимчасово призупинив дію закону Міннесоти, який забороняє створювати за допомогою штучного інтелекту реалістичні зображення оголеного тіла людей. Рішення суду стало результатом позову xAI, чат-бот якої на початку цього року масово генерував інтимні зображення. Компанія Ілона Маска оскаржує закон, посилаючись на порушення свободи слова, гарантованої Конституцією США.
