Німеччина дедалі активніше готується до сценарію, за якого їй доведеться разом з іншими країнами НАТО давати військову відсіч Росії. Одне з ключових питань наразі – стан медичної сфери країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
По всій Німеччині державні органи оцінюють стан медичної системи та відповідної інфраструктури, намагаючись визначити, наскільки вони готові до можливого воєнного сценарію.
Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус раніше попереджав, що Росія може атакувати територію НАТО до 2029 року. У разі такого розвитку подій Німеччина буде зобов’язана брати участь у захисті Альянсу.
Через своє географічне розташування в центрі Європи країна, ймовірно, відіграватиме важливу роль у транспортуванні військових і прийомі поранених.
У Бундесвері проаналізували можливі сценарії війни Росії проти НАТО та дійшли висновку, що до Німеччини в окремі періоди може надходити до 1000 поранених військовослужбовців щодня.
П’ять військових госпіталів країни не зможуть самостійно впоратися з таким потоком. За законодавством, у разі війни до надання допомоги мають долучатися цивільні лікарні.
Це може створити для системи охорони здоров’я безпрецедентне навантаження та змусити медиків розподіляти ресурси між військовими й цивільними пацієнтами.
“Чи готова наша система охорони здоров’я до цього? Єдина відповідь: ні”, – сказав Бенедикт Фрімерт, головний медичний директор і командир Військового госпіталю в Ульмі.
За його словами, Німеччині доведеться пройти тривалий шлях підготовки.
Однак питання полягає не лише в кількості лікарняних ліжок. Німецькій владі також необхідно посилити ланцюги постачання медичних препаратів та налагодити ефективнішу взаємодію між військовими й цивільними медичними установами.
У разі початку війни медичні підрозділи Бундесверу надаватимуть допомогу пораненим військовослужбовцям безпосередньо поблизу зони бойових дій. Після цього їх транспортуватимуть до Німеччини, де державні органи розподілятимуть пацієнтів між цивільними лікарнями.
Ще однією проблемою називають залежність Німеччини від імпорту медичних компонентів. Як і багато інших європейських країн, вона значною мірою покладається на Китай у постачанні важливих речовин, необхідних для виробництва антибіотиків, знеболювальних та інших препаратів.
