Руслан Кравченко записав відеозвернення, в якому стверджує, що єдиною метою “так званої операції “Карфаген” був доступ до закритих матеріалів генпрокуратури, які стосуються розслідування злочинів працівників НАБУ, і що для цього потрібні були обшуки у генпрокуратурі, під час яких ці матеріали і були добуті керівництвом НАБУ.
Кравченко сказав, що підписав повідомлення про підозру главі НАБУ Кривоносу, і що він давно мав це зробити, бо там є повний букет зловживань і злочинів, але його стримував президент Зеленський від “політичних рішень”. Але тепер він нестримний.
-Офіс генпрокурора здійснює процесуальне керівництво у десятках кримінальних проваджень, в межах яких розслідуються тяжкі та особливо тяжкі злочини, вчинені працівниками НАБУ і САП. Щоб не бути голослівним, опираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його у підробленні офіційних документів, отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивного усиновлення для створення штучних обставин, щоб уникнути відповідальності у суді. Я впевнений у цих матеріалах і можу їх оприлюднити.
Друга підозра стосується близької до керівника САП особи – за вплив на суддів ВАКС, пропозиції їм неправомірної вигоди, а також сприянні в ухиленні від мобілізації. Саме це кримінальне провадження стало причиною і тригером нічного штурмі Офісу генпрокурора, – стверджує Руслан Кравченко.
-Раніше від ухвалення цих рішень мене політично стримував президент. Стримували і самі антикорупціонери, пропонуючи гарантії недоторканості в обмін від відмови в ухваленні підозр. Я обіцяв не бути політично зручним і не відмовлятися від рішення, якого вимагають закон і докази. Я знаю, що крім мене цього б ніхто не зробив, тому я готовий до всіх політично-медійних наслідків. Але ці підозри вже підписані, за кожним моїм словом стоять факти і докази, зібрані задовго до операції “Карфаген”, єдиною метою якої було зупинити мене. Як прямого політичного опонента і людину, яка може перешкодити обранню потрібного та зручного нового керівника САП.
Свого часу я даремно вірив, що антикорупційні органи стануть еталоном професійності, доброчесності та незалежності. Тому я раджу Семену Кривоносу і Олександру Клименку подати у відставку вже сьогодні. Не втягуючи колективи в особисту боротьбу за себе та близьке оточення. Також директору НАБУ варто пояснити, як він ввів в оману цілу міжнародну комісію, коли він переконав їх у своїй доброчесності, маючи бекграунд із фіктивним усиновленням дитини та хабарництвом.
На жаль, ми живемо у країні кривих дзеркал, де доброчесність перетворили на декорацію, за якою приховуються зовсім інші дії, і де під виглядом слідчих дій один орган викрадає матеріали кримінального провадження у іншого.
Це не боротьба з корупцією, це перетворення правоохоронного органу на самостійний центр політичної влади. Якого не обирав український народ і який не несе політичної відповідальності та намагається поставити себе замість парламенту і президента у парламентсько-президентській республіці.
Використання кримінальних проваджень для підпорядкування прокуратури, управління парламентом через страх і вплив на рішення президента є спробою узурпації влади.
Я переконаний, що незалежність антикорупційних органів не означає їх безконтрольність. І тим більше не індульгенцією на вчинення злочинів. А хвиля медійної підтримки не може надавати імунітет від кримінальної відповідальності. Той, хто вимагає відповідальності від усіх, має першим відповісти за власні дії, – сказав Кравченко.
Він також висловив сподівання, що наступний генеральний прокурор, попри можливий організований медійний тиск, не зупинить розслідування зловживань і злочинів у НАБУ і САП і доведе справу до кінця.
-Я йду з посади. Але не відступаю від свого обв’язку перед державою. Йдеться не про захист крісла генерального прокурора, а про право суспільства знати, хто і з якою метою намагається підпорядкувати правоохоронну та політичну систему. Хто та які злочини вчиняє під маскою вдаваної доброчесності і начебто нульової толерантності до корупції.
