71% українців вважають себе щасливими, але кожен шостий українець (16%) відчуває себе нещасливим; відсоток щасливих в Україні майже не змінився порівняно з груднем 2025 року (71% проти 69%), але зріс порівняно з груднем 2024 року (58%). Про це свідчать результати опитування, проведеного 7 травня-3 червня 2026 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), пише Iнтерфакс.
“Більшість населення України (71% респондентів) вважають себе щасливими, причому 31% заявили, що вони однозначно щасливі, а 40% обрали варіант “скоріше так, ніж ні”. Ще 11% респондентів відповіли “і так, і ні”, що відображає неоднозначність їхнього ставлення до власного щастя. Водночас 16% респондентів зазначили, що вони нещасливі або скоріше нещасливі (9% відповіли “скоріше ні, ніж так”, ще 7% обрали відповідь “ні”)”, – йдеться у пресрелізі КМІС за підсумками дослідження, що розміщено на сайті інституту.
Ці цифри показують, що попри війну та виклики, з якими стикається суспільство, більшість українців є щасливими, лише кожен шостий українець відчуває себе нещасливим, щасливих більш ніж утричі більше, ніж нещасливих. Опитування демонструє високий рівень суб’єктивного відчуття щастя серед українців навіть у складних умовах.
Генеральний директор КМІС Володимир Паніотто, коментуючи результати опитування, сказав:
“Дослідження, які ми та інші соціологічні центри почали проводити після початку повномасштабного вторгнення, давали на перший погляд парадоксальні результати. Об’єктивно ситуація в країні різко погіршилася, мільйони людей втратили звичний спосіб життя, доходи, житло, були розлучені з родинами, проте в перший період війни багато суб’єктивних показників не погіршилися, а деякі навіть зросли. Це стосувалося і відчуття щастя. Упродовж 2024 року частка тих, хто вважав себе щасливими, знизилася до 58%, але потім почала швидко відновлюватися: у грудні 2025 року вона становила вже 69%, а у травні 2026 року – 71%. Тобто показник фактично повернувся до рівня грудня 2021 року, напередодні повномасштабного вторгнення.
Причому це відновлення відбулося майже не за рахунок зменшення кількості нещасливих. У грудні 2024 року нещасливими себе вважали близько 16% опитаних, і у травні 2026 року – також 16%. Натомість частка тих, хто відповідав “і так, і ні”, скоротилася приблизно з 25% до 11%. Іншими словами, значна частина людей перейшла не від нещастя до щастя, а від невизначеного, суперечливого сприйняття свого життя до більш позитивної його оцінки.
Отже, 71% щасливих після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни не означають, що українці не помічають війни або що їхнє життя стало легшим. Радше ці результати демонструють надзвичайну здатність людей адаптуватися до дуже складних обставин, перебудовувати систему очікувань і цінностей та зберігати здатність позитивно оцінювати власне життя. При цьому 16% українців почуваються нещасливими, і за цією цифрою стоять мільйони людей, для яких наслідки війни, втрати, проблеми зі здоров’ям, матеріальні труднощі чи особисті обставини залишаються надзвичайно тяжкими”.
Зазначається, що традиційно на рівень щастя впливав вік, рівень добробуту, здоров’я, освіта, інтимні стосунки і стосунки у родині, впевненість у завтрашньому дні. Так, чоловіки дещо щасливіші, ніж жінки, але це багато в чому пов’язано з тим, що жінки в Україні живуть приблизно на 10 років довше, ніж чоловіки, а з віком рівень щастя в Україні зменшується. Крім того, через довше життя серед жінок з віком стає більше самотніх, що теж негативно впливає на рівень щастя.
Вік. З віком рівень щастя в Україні зменшується. Це суттєво відрізняє Україну від результатів багатьох досліджень у США та європейських країнах, де залежність суб’єктивного добробуту від віку має U-подібну форму: його рівень знижується приблизно до 45-50 років, а потім знову зростає. У травні 2026 року в Україні серед людей у віці до 40 років щасливими були 75%, а серед людей віком 70 років і старше – 60% опитаних.
Упродовж 7 травня-3 червня 2026 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про самооцінку щастя. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 2007 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 2000 респондентів (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 2,8%.
