У п’ятницю Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй схвалила нову мапу світу, яка точніше відображає Африку у її більшому розмірі, що стало кульмінацією нещодавньої кампанії, яку очолювали африканські країни та правозахисні групи.
П’ятнична резолюція, яку було запропоновано Того та підтримано членами Африканського Союзу, була прийнята, за неї проголосували 164 держави-члени. Тільки США проголосували проти, тоді як шість інших країн — Сербія, Естонія, Грузія, Литва, Молдова та Україна — утрималися.
Про це повідомила агенція AP.
Голосування закликає уряди та установи всього світу замінити традиційну карту Меркатора, яка широко використовується з 16 століття, на проєкцію «Рівна Земля», яка, на думку географів, показує розташування точніше.
Проєкція Меркатора показує, що Гренландія та Африка приблизно однакового розміру, тоді як у проєкції «Рівна Земля», яка показує континенти в їхніх справжніх пропорціях, Африка в 14 разів більша за Гренландію.
П’ятнична резолюція не забороняє проєкцію Меркатора і не нав’язує заміну, а лише заохочує використання проєкції «Рівна Земля», йдеться у звіті ООН.
«Карти формують наше розуміння світу», – процитувала всесвітня організація слова міністра закордонних справ Того Роберта Дассі перед голосуванням. «Вони спрямовують освіту, живлять уяву та впливають на колективне сприйняття».
Кілька країн привітали прийняття карти «Рівна Земля». «Зміна карти, очевидно, не змінює світ. Але виправлення зображення, яке його спотворює, вже є актом правди», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро на X після голосування.
Карта Меркатора була розроблена фламандським картографом Жерардусом Меркатором, щоб допомогти європейським мореплавцям у морі, але прихильники кажуть, що вона спотворила сушу, збільшивши регіони поблизу полюсів, такі як Північна Америка та Гренландія, одночасно зменшивши Африку та Південну Америку.
Проєкція «Рівна Земля» 2018 року, з іншого боку, відповідає кривизні Землі та показує континенти в їхніх справжніх пропорціях.
Географи кажуть, що традиційна карта корисна лише для навігації.
«Поза межами цього дуже вузького навігаційного застосування немає сенсу використовувати її», – каже Марк Монмоньє, професор географії Сіракузького університету.
