Від початку своєї роботи Офіс військового омбудсмана отримав понад 14 тис. скарг та звернень від військовослужбовців. За результатами їх розгляду було призначено понад 2 тис. перевірок. Водночас в Офісі заявили про випадки, коли командири та посадовці не реагують на висновки омбудсмана. Як діяти в таких ситуаціях та чи є законодавчі важелі впливу з’ясував УНН.
27 січня цього року в Україні офіційно розпочав роботу Офіс військового омбудсмана. Відповідно до законодавства, основними його завданнями є здійснення демократичного цивільного контролю щодо забезпечення дотримання прав осіб; виявлення порушень прав військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, причин та умов, що призводять до таких порушень.
Військовий омбудсман відповідно до покладених на нього завдань і в межах своєї компетенції має право розглядати скарги і проводити перевірки стосовно ймовірного порушення прав військових.
Як повідомили у Офісі Військового омбудсмана у відповідь на запит УНН, з початку роботи і по 31 серпня до Офісу надійшло 14 427 скарг та звернень в інтересах військовослужбовців, з яких було розглянуто 13 922 скарг та звернень, а ще 505 перебуває на розгляді.
За результатами розгляду скарг від початку роботи Офісу було призначено 2535 перевірок. 1203 скарги було повернуто скаржникам, оскільки вони не підлягали розгляду відповідно закону.. Зокрема, скарга за своєю суттю була ідентична скарзі, яку вже раніше було розглянуто Військовим омбудсманом; скарга стосувалася надання правової позиції або тлумачення норм законодавства України; вимоги скарги були предметом судового провадження. Також Офіс не розглядає скарги, якщо представник, який звертається в інтересах військовослужбовця, не надав документів, що підтверджують його повноваження– йдеться у відповіді на запит.
Також зазначається, що 3587 скарг Офіс Військового омбудсмана направив за належністю до уповноважених органів, установ та організацій для розгляду і вирішення.
Як додали в офісі, найчастіше військовослужбовці звертаються з наступних питань:
- направлення на ВЛК та лікування;
- звільнення з військової служби;
- щомісячне грошове забезпечення та додаткова винагорода;
- переведення на інше місце служби.
Зазначимо, одночасно із законопроєктом про утворення Офісу Військового омбудсмана, Президент України Володимир Зеленський подав ще один проєкт закону №13267, який передбачає відповідальність за невиконання законних вимог військового омбудсмана або перешкоджання здійсненню ним своїх повноважень.
За таке порушення передбачається штраф у розмірі від 8500 гривень до 17 тис. гривень.
За повторне порушення – штраф від 17 тис. до 34 тис. гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік чи без такого.
Документ було ухвалено ще у жовтні 2025 року і наразі залишається без руху. Як зазначили в Офісі Військового омбудсмана, висновки є одним із ключових інструментів реагування на порушення прав військовослужбовців.
За результатами розгляду скарги Військовий омбудсман або заступник може призначити перевірку. По її завершенні офіс готує висновок, у якому вказує, чи було порушення, хто його допустив та як поновити права скаржника. Висновок із відповідною вимогою надсилається командиру (начальнику), органу військового управління або посадовій особі органу державної влади. Вони зобов’язані розглянути його протягом десяти робочих днів та повідомити Військового омбудсмана, що було зроблено для усунення порушень– йдеться у повідомленні
Водночас, як заявили в офісі, фіксуються непоодинокі випадки, коли командири, органи військового управління та посадові особи не реагують на них, розглядають формально або затягують строки, а “законодавство досі не передбачає за це належної відповідальності”.
Ще в жовтні минулого року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №13267, який має надати Військовому омбудсману право складати адміністративні протоколи й через суд притягати до відповідальності за невиконання законних вимог. Ця норма поширюватиметься як на командирів, так і на посадовців усіх рівнів – від органів місцевого самоврядування та голів ОВА до міністрів. Закликаємо Верховну Раду якомога швидше ухвалити законопроєкт у другому читанні– заявили в Офісі.
1 вересня Верховна Рада відкрила 16 сесію, ухваливши постанову про порядок денний, зокрема, і про включення вищезазначеного законопроєкту до порядку денного.
У коментарі УНН народний депутат, член комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Олександр Дануца заявив, що “робота над підготовкою документа до другого читання триває відповідно до визначених регламентних процедур”.
Наразі триває етап опрацювання та систематизації всіх наданих суб’єктами права законодавчої ініціативи правок і пропозицій, а також їх узгодження із зацікавленими органами державної влади та профільними експертами, аби на виході ми отримали дієвий і збалансований механізм. Розгляд законопроєкту на засіданні комітету відбудеться одразу після завершення всіх необхідних підготовчих процедур та фіналізації порівняльної таблиці. Відповідно, після рішення комітету питання щодо його винесення на розгляд у сесійну залу буде вирішуватися під час формування порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України– сказав Дануца.
