Правоохоронний комітет Верховної Ради рекомендував не включати до порядку денного парламенту п’ять законопроєктів, необхідних Україні для виконання антикорупційних зобов’язань перед Європейським Союзом.
Від ухвалення цього пакета залежить отримання Україною 2,1 млрд євро фінансування наприкінці 2026 року, а також виконання проміжних вимог, необхідних для просування переговорів про вступ до ЄС.
Про це, як повідомляє Мind, пише Kyiv Independent.
Рішення комітету викликало обурення серед депутатів і антикорупційних активістів. Річ у тім, що законопроєкти, за їхніми словами, не відхилили після обговорення, а фактично заблокували, не розглянувши їхнього змісту.
До пакета входять, зокрема, законопроєкти, які передбачають:
розширення повноважень НАБУ щодо розслідування корупції серед посадовців Офісу президента та керівництва ДБР;
запровадження прозорого конкурсу з міжнародною участю для обрання генерального прокурора;
реформу Державного бюро розслідувань за участю міжнародних експертів;
скасування законодавчих норм, які ускладнюють розслідування корупційних справ;
призупинення строків давності у справах про топкорупцію у разі мобілізації обвинуваченого.
Особливе занепокоєння викликало блокування законопроєкту про розширення юрисдикції НАБУ на посадовців Офісу президента. Автори реформи вважають, що нинішні законодавчі прогалини ускладнюють розслідування корупції серед високопосадовців.
Члени комітету пояснили своє рішення тим, що ці законопроєкти нібито не були формально визначені як такі, що належать до євроінтеграційних. Водночас частина депутатів заявила, що рішення може суперечити регламенту Верховної Ради.
Щоб блокування набуло чинності, його має підтримати голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. У разі остаточного виключення законопроєктів з порядку денного їхні автори можуть подати документи повторно.
Ситуація ускладнюється тим, що Київ поки не виконав жодного з десяти ключових пунктів плану реформ, розробленого за участю Європейської комісії та прив’язаного до подальшого фінансування України.
Таким чином, рішення комітету може поставити під загрозу не лише конкретний транш у 2,1 млрд євро, а й загалом посилити сумніви Брюсселя щодо готовності України виконувати ключові зобов’язання у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Як повідомляло Інше ТВ, наприкінці липня Україна отримала майже 3,5 млрд.євро траншу від ЄС в межах Ukraine Support Loan
