Колонії рідкісних рожевих пеліканів, занесених до Червоної книги України, зафільмували військові 128-ї окремої механізованої бригади «Дике поле» на території Великого Лугу — плавнів, що утворились внаслідок підриву Каховської ГЕС та обміління водосховища.
Журналісти Суспільного разом з екологом Вадимом Манюком вирушили на берег Каховського водосховища, аби дослідити унікальне повернення пернатих, адже на території Дніпропетровщини, за словами науковця, їх не спостерігали останні 150 років.
Працювати на березі Каховського колишнього водосховища через загрозу російських дронів стає дедалі небезпечніше, хоч під час повномасштабного вторгнення вдалося зняти цикл матеріалів на екологічну тему.

Берег Каховського водосховища, територія Великого Лугу. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Втім щороку територія для зйомок стає меншою. Цього разу працювали усього за 10 кілометрів від тимчасово окупованої території України. І ця експедиція може бути останньою як для кореспондентів, так і для науковців.
Побачити пеліканів знімальній групі не вдалось, але про те, що вони там є — свідчать відео, надані військовими. Пілот дрона Віктор розповів: того дня виконував завдання і скупчення птахів на воді побачив випадково з висоти 15 метрів. Їх там було з пів сотні. Спочатку, говорить, й не зрозумів, що то — пелікани.

Пелікани, яких зафіксував пілот дрона 128 ОВМБр «Дике поле» Віктор. Скрін з відео 128-ї ОВМБр
«Подумали, що то купа чайок, а потім в них оці мішки під клювом, то зрозуміли, що то пелікани… Були здивовані, чого вони не улітають, бо тут дронів багато, падають на них …», — сказав Віктор.

Пілот дрона 128 ОВМБр Віктор. Особистий архів
Вадим Манюк зазначив: птахи адаптувались не лише до нового ареалу, а й до воєнних дій. Судячи з відео, пеліканам зовсім не заважають постійні вибухи.
«Оскільки ці вибухи не влучають безпосередньо у птаха, то вони спокійно себе почувають. Бо якщо мисливська зброя … Природа дуже гнучко реагує на антропогенні ситуації», — говорить еколог.
За його словами, в Україні ареал рожевих пеліканів — Дунайські плавні та Приазов’я. А ось на території Великого Лугу вони мешкали давно — приблизно 150 років тому.

Науковець, еколог Вадим Манюк. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
«Свого часу навіть запорожці, які жили біля Великого лугу, знали про них і звертали на це увагу, що це їхні птахи… Але пелікани зникли ще в XIX сторіччі через антропогенний вплив, полювання тут інтенсивне. І з того часу пеліканів тут не фіксували», — зазначив науковець.
Він додав: цей птах ненажерливий, з’їдає до дох кілограмів риби на добу. Часто рожеві пелікани влаштовують колективне полювання на рибу, вишикуються у півкільце та заганяють косяки на мілину. Тож розширення популяції говорить про те, що кормової бази на території Великого Лугу вдосталь.
«Тут є багато піщаних диких пляжів, піщаних кіс, і їм зручно там зупинятися, вони люблять такий відкритий береговий простір. А з нього вже полюють на воді», — сказав Вадим Манюк.

Вадим Манюк (ліворуч) зі знімальною групою Суспільне Дніпро на території Великого Лугу. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
На думку еколога, з розростанням вербового лісу з’являтиметься більше комах, птахів і, відповідно, диких звірів. На території плавнів вже фіксують шакалів, лисиць та зайців. А от як розширюватиметься ареал пеліканів — передбачити наразі неможливо.
