INSHE.TV
Четвер, 9 Липня, 2026
Підтримати
Немає результатів
Подивитися усі результати
  • Всі новини
  • Найважливіше
  • Політика
  • Суспільство
  • Миколаїв
  • Надзвичайні події
  • Кримінал
  • Економіка
  • Технології
  • Спорт
Немає результатів
Подивитися усі результати
INSHE.TV
Підтримати
Головна Суспільство

В Україні зафіксований випадок умисного знищення червонокнижних птахів. Чому підозрюють бджолярів

9 Липня 2026, 13:19
у Суспільство
В Україні зафіксований випадок умисного знищення червонокнижних птахів. Чому підозрюють бджолярів

На Кіровоградщині зафіксували випадок жорстокого та умисного винищення птахів. У селищі Нова Прага невідомі позатикали пляшками нори в кар’єрі, де гніздяться бджолоїдки та рідкісні сиворакші, занесені до Червоної книги України.

Факт екоциду активно обговорюють у мережі, адже через блокування гнізд птахи та їхнє потомство опинилися у смертельній пастці. За версією зоозахисників, до цього злочину можуть бути причетні місцеві пасічники, які в такий спосіб вирішили «помститися» пернатим за з’їдених бджіл, повідомляє ТСН.

Чому цей випадок є унікальним та катастрофічним

В Українському центрі кільцювання птахів рішуче засудили такі дії. Орнітологи пояснюють, що на Кіровоградщині сформувалося унікальне для Центральної України угруповання сиворакш. Зараз ці птахи ще є досить звичними на півдні країни — на Одещині та Миколаївщині. Проте закинуті кар’єри Кіровоградської області стали для них ідеальним домом.

Керівник Українського центру кільцювання птахів Анатолій Полуда в коментарі ТСН.ua зазначив, що звинувачення на адресу птахів з боку бджолярів є абсурдними.

«На Кіровоградщині є певна кількість кар’єрів, у яких тривалий час видобували різну сировину. Там сформувалися сприятливі умови для гніздування бджолоїдок та сиворакш. Щодо блокування пляшками нір, то ймовірно, що це зробив якийсь ідіот-пасічник. На жаль, є такі люди, які вважають, що бджолоїдки підривають їхню пасіку. Але це повна нісенітниця. Я сам пасічник і як орнітолог знаю, що зазвичай бджолоїдки ловлять трутнів. Вони більші за бджіл, тому стають поживою для птахів. Але відсоток знищених робочих бджіл та трутнів — ну дуже й дуже малий», — пояснює науковець.

За словами фахівця, через жадібність та хибне сприйняття птахів як ворогів бджіл, зловмисники нищать цілі колонії, забиваючи нори дрючками та пляшками.

«Якщо у гнізді на момент блокування були дорослі птахи чи маленькі пташенята, то вони просто загинуть. Тому такий факт я вважаю дуже ганебним і безсердечним. Було б добре розібратися, хто саме це зробив. І ця людина має понести за скоєне кримінальну відповідальність. Якщо загинула пара червонокнижних сиворакш, то зловмисник має відшкодувати штраф у тисячі гривень. А якщо йдеться про часткове чи повне знищення гніздового угруповання, то значно більший», — наголошує орнітолог.

Що відомо про сиворакш та бджолоїдок

Бджолоїдки та сиворакші належать до групи птахів тропічного походження. Вони мають яскраве, нетипове для нашої фауни забарвлення.

Їм властиві такі біологічні відмінності:

  • Бджолоїдки ловлять свою здобич в польоті, полюючи на бджіл, трутнів, бабок (стрекоз), гедзів, оводів. В той час, сиворакші ловлять на землі кобилочок, цвіркунів, сарану. Зазвичай, вони сидять на спостережному пункті (дерево, урвище) і чекають свою здобич.
  • Сиворакші — одинаки, живуть окремими парами часто оселяються в колоніях бджолоїдок, мають яскраве блакитне пір’я. У 1970-х роках вид зазнав катастрофічного обвалу чисельності через масові авіаобробки лісів різними інсектицидами. Після заборони обприскування лісів з допомогою авіації чисельність сиворакш почала відновлюватися, зокрема в деяких районах Полісся.
  • Бджолоїдки — гніздяться колоніями по 15–50 пар на невеличких територіях, риючи нори у глиняних обривах.
Бджолоїдки / © Фото з відкритих джерел
Бджолоїдки / © Фото з відкритих джерел

«Колись сиворакші гніздилися навіть під Києвом, наприклад, у кар’єрі поблизу Бортничів. Це був звичайний вид. Якщо у безлісих районах він гніздиться у норах, то в Лісостепу і Поліссі сиворакши оселяються в дуплах, старих бортях (спеціальні великі дуплянки для приваблювання бджіл).Тому ефективним методом збільшення чисельності цих птахів є розвішування штучних гніздівель для них. В зв’язку з цим, доречно згадати співробітників Рівненського природного заповідника, зокрема Михайла Франчука, які користуючись цим методом, в кілька разів збільшили місцеве гніздове угруповання», — додає Анатолій Полуда.

Як знайти зловмисника?

Наукова спільнота та громадськість обурені інцидентом. Більшість сходиться на думці, що підлітки не могли вчинити таке заради розваг — це цілеспрямована дія дорослої людини.

Орнітолог переконаний: «Теоретично знайти зловмисника можна. Починати треба з пасік, які розташовані поблизу місця гніздування птахів, на відстані до кілометра. Я впевнений, що це зробив хтось із недолугих пасічників, бо, на жаль, у кожній популяції недоумків вистачає. Причому подібні випадки трапляються дуже часто саме через неосвіченість та жадібність людей. А в цьому випадку особа проявила ще й неймовірну жорстокість. Мед того не вартий. У кожній бджолиній сім’ї від 5 до 10 тисяч робочих бджіл, максимум, що можуть упіймати бджолоїдки, — це 50–100 бджіл. Але й того не буде, бо, як я вже казав, вони полюють переважно на трутнів, а не на бджіл», — підсумовує Анатолій Полуда.

Що кажуть у поліції

Діями невідомого винищувача червонокнижних пташок вже зацікавилися правоохоронці Кіровоградської області, після резонансу у соціальних мережах. Там запевняють, що подію зареєстровано в установленому порядку.

«Наразі працівники поліції проводять перевірку та з’ясовують усі обставини. Після завершення перевірки буде надано відповідну правову оцінку та ухвалено рішення згідно з вимогами чинного законодавства», — повідомили у поліції Кіровоградської області.

Попередній запис

Посадовиця Торгово-промислової палати вимагала 100 тис євро у виробника дронів (ФОТО, ВІДЕО)

Наступний запис

Внаслідок російської атаки «шахедів» у Миколаєві поранений чоловік, пошкоджено транспортну інфраструктуру

Немає результатів
Подивитися усі результати
Інше ТВ

ІншеТВ – зареєстроване онлайн-медіа, виходить з 2014-го року. Ідентифікатор медіа – R40-05753

Категорії

  • Відео
  • Економіка
  • Кримінал
  • Курйози
  • Миколаїв
  • Надзвичайні події
  • Найважливіше
  • Політика
  • Спорт
  • Суспільство
  • Технології

Додатково

  • Реклама
  • Контакти
  • Про нас
  • Політика конфіденційності та захисту персональних даних
  • Політика користування сайтом
  • Правила використання матеріалів сайту

© 2025 inshe.tv

Немає результатів
Подивитися усі результати
  • Всі новини
  • Найважливіше
  • Політика
  • Суспільство
  • Миколаїв
  • Надзвичайні події
  • Кримінал
  • Економіка
  • Технології
  • Спорт

© 2025 inshe.tv