Виступ Президента України Володимира Зеленського та Президента Республіки Польща Анджея Дуди перед польськими політиками і представниками громадськості України і Польщі.
-Велике дякую. Ми знаємо один одного, українці та поляки, дуже давно. І зараз у серці польської столиці українські серця звертаються до кожного польського серця — це для мене честь бути тут. Я вимовляю слова вдячності та сили, бо немає більше таких моментів, коли б ми були порізно. Коли ми були б необ’єднані, українські та польські серця б’ються за одну свободу, за спільну незалежність наших держав, за нашу вільну Європу, наш спільний дім, і ми переможемо.
Немає більше такої сили, яка б пересилила українське та польське братерство, а завдяки цьому збудуться слова: Що чуже насильство забрало у нас, шаблею відберемо. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці (цитати польського та українського гімнів).
Щоразу, коли український прапор повертається на абсолютно законне місце на українській землі, а російський окупант біжить, міцніший і польський прапор. Жовто-блакитний і біло-червоний — ці прапори міцніші за ворожий триколор. Кожен бій українських воїнів за нашу незалежну державу додає захисту і польській незалежності. Польські Краби та Перуни, які повертають нашим людям свободу, додають потужності і вашій свободі.
Ось що означає наше вміння, українців та поляків, будувати нашу переможну історію пліч-о-пліч, і я вдячний за це братерство кожному поляку. Уклін тобі, Польще. Оплески тобі, польський народе. Вдячний тобі, мій друже Анджею, пане президенте, твоїй дружині Агаті. Для мене честь бути разом із моєю дружиною тут сьогодні. Тобі, друже Матеуше, пане прем’єр-міністре, дякую. Дякую всім польським лідерам у Варшаві та всім людям Польщі, які знають, що наша свобода — це і ваша свобода.
Я вдячний усім вам, хто зараз на цій площі, та всім, хто слухає мене у Польщі. Сьогодні я був на площі Маршала Пілсудського, де з 1979 року прозвучали слова великого поляка Івана Павла II, який звертався до Бога і сказав: нехай зійде твій дух, нехай зійде дух твій і змінить вигляд землі, цієї землі.
І сьогодні очевидно, яким щедрим був Господь, коли почув ці слова. Вільна Польща повстала і ніколи не впаде, вільна Україна повстала і ніколи не впаде. Та чужа влада, яка хотіла контролювати наші народи і не розуміла, чого ми прагнемо, а ми стоїмо. Ми стоїмо разом пліч-о-пліч, Україна і Польща, і Європа, і вільний світ.
Стоїмо, коли знову кинуто повномасштабні сили агресії проти нашої свободи. Впаде і цей режим, який пішов війною проти нас. Він приніс могили Україні, щоб принести могили знову і Польщі, всім нашим братам і сестрам вільної Європи, але ми боремося пліч-о-пліч. Він приніс депортації українцям, щоб знову депортувати й інших, чия свобода дихає на землях, які Росія збирається вкрасти, а ми захищаємося пліч-о-пліч.
Ворог хотів поховати нашу з вами незалежність і розчинити у російському просторі наші національні культури, але ми міцно стоїмо. Ми з вами, українці та поляки. Повернемо це зло епітафією російському імперіалізму. Ми з тобою, Польще, пліч-о-пліч, затвердимо свободу в Європі назавжди. Тиранія програє в історії, коли програє в Україні. Москва не вбиватиме, а Петербург не ділитиме більше ніколи. На цій славній площі та на будь-якій іншій площі Польщі, як і на всіх українських площах, більше ніколи не буде Росії — після нашої перемоги.
Чи багато потрібно ще кроків до неї? Ні. Потрібно тільки не зупинятися в солідарності, коли битва вимагає артилерії, її потрібно надавати, коли перемога потребує танків, їхній гуркіт має зазвучати на передовій, коли незалежність вимагає повітря, то не треба звертати уваги, як відреагують у Росії на літаки у нас. Не треба гадати, яке число виглядатиме безпечніше разом із літерою F-16, варто діяти так само, як ваше лідерство проявило себе в танковій коаліції. Вірю, що й проявиться в авіаційній коаліції. Це битва за свободу і в ній неможливо частково перемогти.
Коли у Варшаві нещодавно виступав наш потужний союзник, президент США Джо Байден, він сказав, що немає більш солодкого слова, ніж свобода, немає мети благородніше, ніж свобода, немає вищого прагнення, ніж свобода. Ми, українці та поляки, це добре знаємо, а тому немає такого питання, яке ми не вирішимо, щоб посилити наш спільний захист.
Мій візит та переговори у Варшаві стали ще одним кроком до перемоги, і я дякую за сьогоднішні рішення, за потужний оборонний пакет. Дякую за життя, яке ми разом рятуємо нашою солідарністю. Дорогий польський народе, я певен, що ти знаєш, що солідарність охоплює долю наших народів. Коли ми з вами вільні — це гарантія, що свобода буде міцною у всіх країнах-сусідах у Євросоюзі, Румунії, Словаччині, Литві, інших країнах Балтії — всі вони сильніші, коли ми вільні. Це гарантія, що свобода вистоїть у Молдові, не покине Грузію та обов’язково прийде до Білорусі.
Чим більше свободи буде у нас, тим більше буде гарантії справедливості, що наш спільний ворог справедливо відповідатиме за Биківню та Бучу, за Катинь та Смоленськ, відповідатиме до кінця свого життя на землі та навічно перед Богом. Справедливість — це буде історичне досягнення наших поколінь, і шлях прокладається також нашим братерством, українцями та поляками, які йдуть пліч-о-пліч. Брати та сестри поляки, ще кілька поколінь тому все те, на чому базується наша сила зараз, було лише спільним завданням.
Єжи Гедройц навчав, що немає незалежної Польщі без незалежної України. Це вивчено і я б продовжив, що не виграти Росії в Європи, коли українець і поляк стоять пліч-о-пліч. Так само, як ми стоїмо в цій війні, ми будемо насолоджуватися і миром, разом, пліч-о-пліч у всьому.
Разом у Європейському союзі, разом — у НАТО. Це продовження нашої долі вільних народів, історичне порозуміння між нашими народами ми маємо підкріплювати всім. Все для інтересів та спокою наших суспільств ми маємо вирішити. Від військової та політичної співпраці до економічної та енергетичної, до копіткої роботи істориків.
Коли приймаємо, що людське життя — це найвища цінність, то вшановуємо пам’ять і гідність кожної людини, всіх, хто жив перед нами, всіх, хто потребує поваги. І тут не повинно бути жодних заборон. Саме наша з вами загальна та взаємна повага нестимуть усьому світу українську та польську культури завжди, бо ми назавжди врятувалися своєю єдністю та рішучістю.
Любий Жешуве, я вдячний тобі за те, що ти став першим містом-рятівником для України, Перемишль, Люблін, Хелм, дякую вам, що відкрилися нашим людям у час, коли це було потрібно найбільше. Гданськ і Вроцлав, Катовіце та Білосток, Краків та Варшава, кожне місто Польщі, яке стало таким гостинним для наших людей, я дякую вам.
За те, що українські діти у Польщі можуть жити у повазі, а українські дорослі отримали від польської держави закон, який гарантує їм ті самі права та можливості, що є й у ваших людей. Дякую всім волонтерам Польщі, які допомагають нашим людям тут, на польській землі та в Україні, і навіть ризикуючи своїм життям. Дякую всім, хто тренує українських солдатів на польській землі.
Дякую кожному польському серцю, що підіймає свої молитви і за українців. Дорогі українці та українки у Польщі, ми щодня працюємо над тим, щоб вигнати ворога з України та повернути безпеку всім нашим містам та селам, щоб усі наші люди, які знайшли притулок в інших країнах, могли повернутися додому.
Я вдячний усім вам, хто допомагає державі. Дорогі поляки, всі європейці, бажаю вам щасливих прийдешніх пасхальних свят, усім перемоги життя над агресією. Перемоги у боях, які точаться зараз в Україні. Слава всім нашим воїнам, які борються за нашу та вашу свободу. Слава Україні! Слава Польщі!
