Николаевский городской голова Александр Сенкевич в рамках Закона Украины о декоммунизации 19 февраля подписал распоряжение о переименовании 130 топонимов города Николаева.
Об этом он рассказал журналистам сегодня, 25 февраля, передаёт корреспондент «Inshe.tv».
Что касается магистральных улиц города, то проспект Октябрьский будет называться проспектом Богоявленским, проспект Ленина – проспектом Центральным, улица Советская – улицей Соборной, улица Васляева – Театральной, улица Чигрина – Пограничной, улица Скороходова – Кузнечной.
Также были переименованы площадь имени 61-го коммунара – в площадь Адмиралтейскую, парк имени Петровского – в парк Народный сад, парк Ленинского комсомола – в парк Юность, Пионерский сквер – в Сквер юных героев, сквер Пролетарский – в Манганаровский сквер, Сивашский сквер – в Аркасовский.
Также было принято решение переименовать Ленинский район в Ингульский.
Мэр сообщил, что не стал переименовывать проспект Героев Сталинграда.
– Волевым решением было решено не переименовывать проспект Героев Сталинграда. Лично я описываю моё мнение. Данный проспект не носит имя Сталина как такового, а он носит групповое название тех героев, которые погибли во время Сталинградской битвы, в которой погибло около 500 тысяч человек. Уверен, что по теории вероятности среди 500 тысяч добрых полтысячи были николаевцы, потому что тоже принимали участие в этой войне. Поэтому мной было принято решение не переименовывать проспект Героев Сталинграда, а оставить его таким, каким он сегодня называется. Знаю, что это может вызвать какой-то серьёзный сумбур в городе, но здесь работают не эмоции и политика, здесь работает только логика, – сказал он.
Некоторые улицы были переименованы не так, как изначально предлагала комиссия, поскольку местные жители выступили со своими предложениями.
Мэр добавил, что горожанам не стоит беспокоиться о необходимости изменять документы, поскольку они будут меняться по мере того, как николаевцы будут обращаться в органы власти, например, при продаже жилья.
– Сейчас новые названия улиц будут внесены в реестры с перенаправлением. Будут действовать старые и новые названия, когда мы получаем старое название, а вписываем новое. Если меняешь паспорт, они изучают прописку и вносят уже новое название, – сказал Александр Сенкевич.
Что касается памятников советского периода, то, по словам мэра, по ним нужно дождаться вывода соответствующей комиссии, после чего будут предприняты соответствующие меры.
– Хочу обратиться к николаевцам. У каждого есть разные предпочтения, разное видение, разное мнение к разного рода памятникам. Прошу воздержаться от каких-либо действий, вандализма и прочей глупости, которые могут возникнуть на волне переименования улиц. Прошу понимать и принимать цивилизованно изменения, которые происходят в городе. И все изменения, которые должны происходить в городе, они должны проходить цивилизованно. Всё будем делать согласно закона, по закону и в рамках человеческих, – сказал он.
ПЕРЕЛІК
вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів м. Миколаєва,
які перейменовані відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»
| № п/п | Назва існуючого топоніма, який має бути змінений | Нова назва | Обґрунтування запропонованої назви |
| 1. Вулиці, провулки | |||
| 1 | Акіма вул. | 1 Воєнна вул. | Історична назва з 1835 р. |
| 2 | Артема вул. | Океанівська вул. | Вулиця виходить до суднобудівного заводу «Океан». Нова назва є шаною всім працівникам даного заводу, які зробили значний внесок у розвиток підприємства та водночас міста |
| 3 | Бела Куна вул. | Костя Гордієнка вул. | Гордієнко (Головко) Кость (Костянтин) Гордійович (?-1733) – видатний військовий і політичний діяч. 12 разів обирався кошовим отаманом Запорізької Січі: з грудня 1703 р. по травень 1706 р., а також з грудня 1707 р. по квітень 1709 р. У 1710-1728 рр. – кошовий отаман Кам`янської та Олешківської Січі. Сподвижник Пилипа Орлика |
| 4 | Бела Куна пров. | Гостинний пров. | Назва характеризує менталітет українців у цілому та миколаївців зокрема, які приймають з любов’ю гостей у своєму домі |
| 5 | Благоєва вул. (Тернівка) | Миколи Славова вул. (Тернівка) | Славов Микола Антонович (1926-2006) протягом 30 років очолював «Укррічфлот», а взагалі за 55 років трудової діяльності він зробив значний внесок у розвиток морського й річкового транспорту України. На згадку про нього в лютому 2007 р. спущений на воду побудований в Миколаєві для АСК «Укррічфлот» універсальний вантажний теплохід «Микола Славов». Ім’ям Славова М.А. названа мала планета Сонячної системи. Народився в Тернівці |
| 6 | Блюхера пров. | Баркасний пров. | Вулиця виходить до причалу |
| 7 | Бондаренка вул. | Константинівська вул. | Костантинов Костянтин Іванович (1818-1871) – вчений-винахідник в галузі ракетної техніки, артилерії, приладобудування й автоматики, генерал-лейтенант. З 1861 р. керував будівництвом ракетного заводу в Миколаєві, а з 1867 р. – його роботою. Був першим головою Миколаївського відділення Імператорського Руського Технічного Товариства, яким керував до смерті. Автор ряду робіт з балістики, піротехніки, підводного та повітряного плавання |
| 8 | Бондаренка пров. | Срібний Док пров. | Провулок розташований неподалік від місця, де в першій половині ХІХ ст. розміщувались так звані «вільні верфі», на яких комерційним способом будувались кораблі для Чорноморського флоту. Частина з цих верфей належала купцеві Серебрянному, тому місцевість отримала народну назву «Срібний док» |
| 9 | Братів Неживих вул. (Велика Корениха) | Миколаївських десантників вул. (Велика Корениха) | У Великій Коренисі довгий час була розташована 40 десантна бригада, яка пізніше стала 79 окремою аеромобільною бригадою |
| 10 | Бубнова пров. | Сіверсів пров. | Назва надана по нижньому та верхньому Сіверсових маяках, які були встановлені ще в ХІХ ст. |
| 11 | Будьонного вул. | Сінна вул. | Історична назва з 1835 р. |
| 12 | Бутоми вул. | Курортна вул. | Первісна назва, яка надана рішенням виконавчого комітету міської ради від 08.10.1955 № 616 |
| 13 | Бутоми пров. | Курортний пров. | Провулок є частиною Курортної вул. від № 75 |
| 14 | Васляєва вул. | Театральна вул. | Первісна назва |
| 15 | Володарського вул. | 2 Екіпажна вул. | Історична назва з 1835 р., перейменована у 20-ті роки ХХ ст. |
| 16 | Воровського вул. | Лева Карелі вул. | Карелі Лев Георгійович (1913‑1991) – відомий інженер-будівельник мостів і тунелів, заслужений будівельник УРСР, Почесний громадянин м. Миколаєва. Під його керівництвом в м. Миколаєві були побудовані унікальні залізничний і автодорожній мости через річки Південний Буг та Інгул |
| 17 | Воровського пров. | Зозулі пров. | Зозуля Олександр Львович (1908-1990) – заслужений тренер України та СРСР з кінного спорту. Створив у Варварівці кінноспортивну школу, яка згодом стала однією з кращих баз олімпійської підготовки кіннотників в Україні. Серед його вихованців – чемпіони України, призери міжнародних змагань в ряді країн Європи |
| 18 | Ворошилова вул. | 5 Воєнна вул. | Історична назва з 1835 р. |
| 19 | Ворошилова вул. (Велика Корениха) | Максима Залізняка вул. (Велика Корениха) | Залізняк Максим Ієвлевич (бл. 1740-1768) – керівник гайдамацького повстання відомого під назвою Коліївщина (1768-1769), козацький отаман, гетьман України за рішенням Повстанської ради |
| 20 | Гайдара пров.
Гайдара вул. (рішення виконавчого комітету міської ради від 24.01.1982 № 17 (по відношенню до одного будинку під № 10) | Обереговий пров.
(Оберегова вул.) | Невеликий за розміром провулок (вулиця), який сполучаючись з вулицею Набережною ніби оперізує частину берега р. Південний Буг |
| 21 | Дзержинського вул. | 3 Слобідська вул. | Історична назва з 1835 р. |
| 22 | Дибенка вул. | Княжа вул. | Вулиця розташована на території, яка в ХIV-ХV ст.ст. входила до складу Великого Князівства Литовського і де бували князі цієї держави |
| 23 | Дибенка пров. | Княжий пров. | Провулок розташований поруч з однойменною вулицею |
| 24 | Димитрова вул. (Тернівка) | Еміла Димитрова вул. (Тернівка) | Димитров Еміл (1940–2005) – відомий болгарський естрадний співак та композитор. Його пісня «Моя країна, моя Болгарія» стала піснею ХХ сторіччя та своєрідним гімном, який об’єднує болгар всього світу |
| 25 | Дмитра Ульянова пров. (Матвіївка) | 1 Набережний пров. (Матвіївка) | Первісна назва |
| 26 | Енгельса вул. | Вінграновського вул. | Вінграновський Микола Степанович (1936-2004) – український поет, письменник-шістдесятник, прозаїк, сценарист, кінорежисер, кіноактор, лауреат Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка. Уродженець Миколаївщини |
| 27 | Енгельса пров. | Амвросія Ждахи пров. | Амвросій Андрійович Ждаха (Смаглій) (1855-1927) – український ілюстратор, художник, етнограф, фольклорист, перший з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Т.Г.Шевченка. Автор тематичного циклу ілюстрацій до українських народних пісень, а також автор тематичного циклу малюнків фольклорних українських писанок. Автор тематичних ілюстрацій до багатьох творів української класичної літератури. Уродженець Миколаївщини |
| 28 | Єлизарової вул. (Матвіївка) | Бузького козацтва вул. (Матвіївка) | Бузьке козацтво – військове формування, яке після знищення Запорізької Січі було утворене та розквартироване саме в Миколаївській області (в межиріччі Інгулу, Єланця і Мертвоводу) для несення служби вздовж Південного Бугу |
| 29 | Желєзнякова вул. | Лікаря Миропольського вул. | Лікар Миропольський (1880‑1972) є одним з основоположників цивільної медицини в Богоявленську (нині територія Корабельного району). 16 серпня 1941 року переніс із залізничної станції поранених радянських бійців, покинутих німцями в розбитих вагонах, у приміщення школи, яка знаходилась на сучасній вулиці Ватутіна та надав їм медичну допомогу, деяких прооперував. Лікував людей до самої своєї смерті, похований на місцевому кладовищі в Корабельному районі м. Миколаєва |
| 30 | Жовтнева вул. (Тернівка) | Староболгарська вул. (Тернівка) | Одна з найстаріших вулиць, яка існує з часу заснування Тернівки як болгарського селища |
| 31 | Жовтнева вул. (Велика Корениха) | Учительська вул. (Велика Корениха) | Вулиця веде до школи |
| 32 | Жовтня пров. | Балканський пров. | Провулок проходить неподалік від місцевого кладовища, на якому поховані померлі від ран визволителі болгарських міст Шипки та Плевни під час війни на Балканах (1877-1878) |
| 33 | Жовтневий пров. | Такелажний пров. | Миколаїв вважається корабельною стороною, а такелаж як загальна назва усіх снастей на судні (тросів, канатів і линв, а також різноманітних блоків, талрепів, кріплень та інших деталей) є одним найбільш звучним топонімом, пов’язаним з морською та суднобудівною тематикою |
| 34 | Затонського пров. | Боплана пров. | Боплан Левассер де Гійом (1600-1673 або 1685) – французький інженер, один з найвідоміших картографів 17 століття. З початку 1630 до 1648 років працював на території України. У 1639 році розробив перший варіант генеральної карти України. Однією з головних картографічних праць Боплана є «Спеціальний і докладний план України разом з належними до неї воєводствами, округами та провінціями». Його «Опис України» вперше відкрив Україну для західного читача. Ця праця Боплана також включає опис географічних об’єктів Миколаївщини |
| 35 | 7 з’їзду Рад вул. | Привітна вул. | Вулиця невеличка і затишна, забудована здебільшого невисокими садибами |
| 36 | Івана Федька вул. | Калиниченка вул. | Калиниченко Микола Іванович (1924-2007) – доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, розробник ефективного методу лікування тяжких опіків. Близько 28 років працював лікарем на суднах китобійної флотилії. Знаходячись у відкритому морі, провів більше трьох тисяч операцій, рятуючи не тільки співвітчизників, а й іноземних моряків. Автор ефективних лікарських препаратів |
| 37 | Ілліча вул. | Ламбертівська вул. | Ламберт Йосиф Карлович (1809-1879) – граф, власник земель в районі Варварівки, де ним був розбитий зразковий сад («сад Ламберта»), утримував міську паромну переправу Спаськ-Варварівка. У 1854-1855 рр. побудував кам’яну дамбу від Варварівського берега вглиб лиману, яка згодом дала можливість навести перший наплавний Варварівський міст |
| 38 | Калініна вул. (Тернівка) | Плевненська вул. (Тернівка) | Вулиця названа на честь м. Плевна – міста-побратима Миколаєва з 2005 р., яке розташоване на півночі Болгарії |
| 39 | Карла Лібкнехта вул. | Шнеєрсона вул. | Шнеєрсон Ребе Менахем-Мендл (1902-1994) – сьомий в ряду Любавичевських ребе. Після еміграції в Європу в часи Другої світової війни вів активне громадське життя. Завдяки Шнеєрсону у багатьох містах Європи та Америки були відкриті центри хасидського руху. Народився у Миколаєві |
| 40 | Карла Маркса вул. | Андрія Шептицького вул. | Шептицький Роман-Марія-Олександр (1865-1944) –митрополит Української греко-католицької церкви (1901), засновник та опікун декількох учбових закладів, освітніх, культурних, наукових молодіжних організацій, засновник Українського національного музею у Львові та двох заповідників. У роки Голодомору видав пастирське послання на підтримку голодуючих і зібрав декілька вагонів зерна. У роки Голокосту налагодив мережу порятунку євреїв |
| 41 | Карла Маркса пров. | Святительський пров. | Провулок розташований паралельно однойменній вулиці |
| 42 | Кірова вул. | Троїцька вул. | На цій вулиці ще з 1813 р. і до сьогодні розташована Свято-Духівська церква. Престольне свято Святого Духа – другий день після свята Святої Трійці |
| 43 | Кірова вул. (Велика Корениха) | Покровська вул. | На вулиці знаходиться храм, освячений на честь Покрови Пресвятої Богородиці |
| 44 | Кірова пров. | Троїцький пров. | Провулок примикає до вулиці з однойменною назвою |
| 45 | 1 Кіровський пров. | 1 Троїцький пров. | Провулок примикає до вулиці з однойменною назвою |
| 46 | 2 Кіровський пров. | 2 Троїцький пров. | Провулок примикає до вулиці з однойменною назвою |
| 47 | Коллонтай вул. | Родинна вул. | Назва відображає значущість родинних цінностей як ознаки ментальності українців |
| 48 | Командарма Уборевича вул. | Кобзарська вул. | Назва на честь кобзарів – унікального явища в українській культурі, носіїв та зберігачів духовного генофонду українського народу. Свого часу вони вважались провідниками, які через свою гру на кобзі будили національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість та розкривали правду життя, закликаючи до активності та згуртованої боротьби зі злом |
| 49 | Комінтерна вул. | Водопійна вул. | Вулиця проходить по всій довжині району, історична назва якого «Водопій» |
| 50 | Комінтерна пров. | Водопійний пров. | Провулок перетинає вулицю з однойменною назвою |
| 51 | Комсомольська вул. | 6 Слобідська вул. | Історична назва з 1835 р. |
| 52 | Комсомольська вул. (Велика Корениха) | Антична вул. (Велика Корениха) | Велика Корениха, як і частина сучасного Миколаєва, входила до Ольвійської хори – округи однієї з найбільших античних міст-колоній Північного Причорномор’я. Крім того, у даному мікрорайоні зосереджена велика кількість пам’яток античної доби, яка є одним з найважливіших етапів розвитку та становлення Причорноморського регіону в цілому та Миколаєва зокрема |
| 53 | Комсомольський пров. (Велика Корениха) | Ренівський пров. (Велика Корениха) | Провулок прилягає до однойменної вулиці |
| 54 | Комунарів вул. | Черешнева вул. | Черешневі дерева на цій вулиці в Ракетному Урочищі переважають серед усіх інших |
| 55 | Комунарів пров. | Ожиновий пров. | На цій вулиці ожина є кущем, який превалює над іншими чагарниками, що робить вулицю особливо мальовничою весною |
| 56 | Комунарівська вул. | Волонтерська вул. | У топонімі вшанувається важливе соціальне явище – волонтерський рух, який особливо проявив себе в українському суспільстві з початком збройного конфлікту на сході України |
| 57 | Комунарівський пров. | Миролюбний пров. | Милозвучна назва, яка пропагує мир та спокій і має бути присутня в топоніміці міста |
| 58 | Косіора вул. | 1 Госпітальна вул. | Історична назва з 1835 р. |
| 59 | Котовського вул. | Январьова вул. | Январьов Еміль Ізраїльович (1931-2005) – поет, публіцист, журналіст, громадський діяч. Почесний громадянин міста Миколаєва (1999), удостоєний звання «Городянин року» (1997). Співавтор енциклопедичного словника «Миколаївці. 1789‑1999». Уродженець міста Миколаєва, яке він любив та прославляв у своїх творах |
| 60 | Крупської вул. | Микитенка вул. | Микитенко Іван Кіндратович (1897-1937) – український письменник, драматург, громадянський діяч. Перші відомі п’єси Микитенка пов’язані з Миколаївщиною. Прообразами героїв цих п’єс були робітники заводу ім. А. Марті (нині ЧСЗ). Став жертвою сталінського беззаконня |
| 61 | Куйбишева вул. (Велика Корениха) | Бориса Фармаковського вул. (Велика Корениха) | Фармаковський Борис Володимирович (1870–1928) – археолог, історик. З 1901 по 1915 рр., з 1924 по 1926 рр., проводив систематичні дослідження, а згодом керував розкопками в давньогрецькому місті Ольвії та на о-ві Березань |
| 62 | Куйбишева вул. | Олександра Янати вул. | Яната Олександр Алоїзович (1888-1938) – професор ботаніки, один з перших організаторів ботанічної науки та природоохоронної справи в Україні, засновник українського ботанічного товариства та «Українського ботанічного журналу». Розробляв проблеми геоботаніки, рослинності Південної України та Криму, районізації України, насінництва й ґрунтознавства, української ботанічної термінології. Є автором словника ботанічної термінології. Незаконно репресований у 1933 році |
| 63 | Куйбишева пров. | Малий пров. | Провулок складається з одного кварталу |
| 64 | Лазо вул. (Тернівка) | Павла Глазового вул. (Тернівка) | Глазовий Павло Прокопович (1922-2004) – відомий український поет-гуморист та сатирик. Уродженець Миколаївщини |
| 65 | Латиських Стрільців вул. | Січових Стрільців вул. | Організація створена в 1914 році. Це було першою спробою організувати українську національну армію. УСС – єдине українське національне військове формування, яке брало участь у Першій світовій війні |
| 66 | Леніна вул. (Матвіївка) | Матвіївська вул. (Матвіївка) | Вулиця є центральною в мкр. Матвіївка |
| 67 | Леніна вул. (Мала Корениха) | Бориса Мозолевського вул. (Мала Корениха) | Мозолевський Борис Миколайович (1936-1993 рр.) – український археолог, історик, поет, дослідник скіфської старовини. Керівник скіфської експедиції, яка досліджувала відомий курган Товста Могила (IV ст. до н. е.). Під час дослідження кургану була відкрита славнозвісна золота пектораль. Уродженець Миколаївщини |
| 68 | Луначарського вул. | 10 Слобідська вул. | Історична назва |
| 69 | Людмили Сталь вул. | Белікова балка вул. | Вулиця розташована на території, історична назва якої «Белікова балка» |
| 70 | Марії Ульянової вул. | Клечова балка | Вулиця розташована на місцевості, історична назва якої «Клечова балка», що тягнеться вздовж річки Вітовки, від озер біля об’їзної дороги до Південного Бугу. Крім того, даний топонім широко розповсюджений серед жителів даної місцевості |
| 71 | Орджонікідзе вул. | 8 Слобідська вул. | Історична назва |
| 72 | Павлика Морозова пров. | Сарматський пров. | Сармати – іраномовні кочові племена, які відіграли важливу роль у ході історичного розвитку території сучасного Миколаєва та Причорноморського регіону. На території, яка знаходиться поруч з мкр. Варварівка, знайдений відомий пам’ятник археології сарматського періоду |
| 73 | Пархоменка вул. | Гетьмана Мазепи вул. | Мазепа-Калединський Іван (1639-1709) – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорізького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704‑1709) |
| 74 | Петрова вул. | Зелена гірка вул. | Даний топонім передає ландшафтні особливості місцевості, через яку проходить |
| 75 | Петрова пров. | Салютний пров. | Провулок наближений до території, на якій в ХІХ‑ХХ сторіччях розташовувався ракетний завод |
| 76 | Петровського вул. | Столярна вул. | Історична назва з 1835 р. |
| 77 | Петровського пров. | 1 Електронний пров. | Провулок виходить на однойменну вулицею |
| 78 | 2 Петровського пров. | 2 Електронний пров. | Провулок виходить на однойменну вулицю |
| 79 | Подвойського вул. | Вітрильна вул. | Назва алегорично позиціонує Миколаїв як місто вітрильних суден |
| 80 | Правди вул. | Правди вул. | У назві використано поняття терміну «Правда» як таке, що відповідає істині, справедливості |
| 81 | Примакова вул. (Тернівка) | Успенська вул. (Тернівка) | За назвою церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Тернівці, яка зведена в 1804 році та існує й понині |
| 82 | Примакова пров. (Тернівка) | Кирило-Мефодіївський пров. (Тернівка) | За назвою приділу церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Тернівці, який освячено на честь святих Кирила та Мефодія – слов’янських просвітителів та проповідників християнства, творців слов’янської азбуки і перших перекладачів богослужебних книг з грецької на слов’янську мову |
| 83 | Пролетарська вул. | Богородична вул. | Історична назва з сер. ХІХ ст. |
| 84 | Радянська вул. | Соборна вул. | Історична назва з 1835 р. |
| 85 | Радянська вул. (Велика Корениха) | Гарнізонна вул. (Велика Корениха) | У період з 1979 до 1990 рр. у районі, де розташована вулиця, знаходився гарнізон 40-ї окремої десантно-штурмової бригади (наразі це 79 окрема аеромобільна бригада) |
| 86 | Радянської Армії вул. | Національної гвардії вул. | Пропонована назва має на меті присвятити один з топонімів військовому формуванню Збройних сил України – Національній гвардії, сили якої проявили себе у військовому протистоянні на сході України |
| 87 | 25 років Жовтня вул. | Бойченка вул. | Бойченко Валерій Петрович (1941-2011) – український поет, перекладач, літературний краєзнавець, громадський діяч. Один із засновників місцевої «Просвіти», активний учасник руху за українське національне відродження на Миколаївщині. Уродженець Миколаївщини |
| 88 | Сафронова вул. | Каразіна вул. | Каразін (Каразин) Василь Назарович (1773-1842) –просвітитель, громадський діяч, учений, ініціатор заснування першого у світі Міністерства народної освіти (1802) та першого в Україні університету (м. Харків, 1805), засновник Філотехнічного товариства (1811), сільської народної школи в с. Кручик Харківської губернії, почесний і дійсний член Московського товариства натуралістів, товариства аматорів російської словесності при Московському університеті, товариства історії і стародавностей, Російського вільно-економічного товариства, Петербурзького вільного суспільства аматорів російської словесності тощо. Помер та похований у Миколаєві. Могила-склеп Каразіна є пам’яткою історії національного значення |
| 89 | Сиваської Дивізії вул. | 3 Воєнна вул. | Історична назва з 1835 р. |
| 90 | Скляра вул. | 79 бригади вул. | Поруч розташована військова частина, в якій дислокується 79 окрема аеромобільна бригада, військові якої відзначились героїзмом у збройному конфлікті на сході України |
| 91 | Скляра пров. | Чумацький пров. | Провулок розташований поряд з проспектом, яким в минулому походив чумацький шлях |
| 92 | Скороходова вул. | Кузнецька вул. | Історична назва з 1835 р. |
| 93 | Тельмана вул. (Велика Корениха) | Бугогардівська вул. (Велика Корениха) | Бугогардівська паланка – один з адміністративно-територіальних, військових та економічних центрів Війська Запорізького (1734-1775) на території Миколаївщини. Паланці були підпорядковані всі землі, які належали запорожцям в межиріччі Інгулу і Південного Бугу. Головне призначення паланки було захищати кордони України від руйнівних нападів татарських орд та стримувати войовничих сусідів |
| 94 | Тольятті вул. (Тернівка) | Ставкова вул. (Тернівка) | Даний топонім передає ландшафтні особливості даної місцевості, на якій розташований ставок |
| 95 | Тухачевського вул. (Тернівка) | Сергія Цвєтка вул. (Тернівка) | Цвєтко Cергій Ілліч (1884‑1946) – відомий вчений-педагог, фольклорист, етнограф, краєзнавець. Викладав у вузах Одеси. Очолював комісію краєзнавства при ВУАН, болгарську секцію етнографічної комісії при Всеукраїнській академії наук. Підготував і видав декілька фундаментальних робіт в галузі болгаристики. Двічі репресований. Народився і жив на цій вулиці |
| 96 | Ульянових вул. (Тернівка) | Малко-Тирнівська вул. (Тернівка) | Малко-Тирнове – болгарське містечко, звідки вийшла значна частина перших поселенців Тернівки. 24 травня 1996 р. між громадами м. Миколаєва і м. Малко-Тирново було укладено угоду про побратимство |
| 97 | Урицького вул. | 1 Екіпажна вул. | Історична назва з 1835 р., перейменована у 20-ті роки ХХ ст. |
| 98 | Фрунзе вул. | Шосейна вул. | Історична назва |
| 99 | Фурманова вул. (Тернівка) | Володимира Станка вул. (Тернівка) | Станко Володимир Никифорович (1937-2008) – український історик, археолог, етнолог, професор. Впродовж 30 років досліджував пам’ятки археології на території Миколаївщини. Результати розкопок отримали всесвітнє визнання. Народився в Тернівці |
| 100 | Чапаєва вул. | Захарія Чепіги вул. | Чепіга Захарій (Харитон) Олексійович (1725-1797) – останній кошовий отаман Чорноморського козацького війська, створеного на Миколаївщині після ліквідації Запорізької Січі. Чепіга очолював кінні загони чорноморських козаків під час операцій, які відбувались навколо Бузького лиману та Очакова у період війни 1787‑1791 рр. |
| 101 | Чапаєва пров. | Чорноморців пров. | Чорноморське козаче військо – військове формування, створене на Миколаївщині в 1787 році. Козаки війська несли тут службу та брали участь у битвах під час війни 1787‑1791 рр., у тому числі на о-ві Березань |
| 102 | Чекістів вул. | Надбузька вул. | Вулиця виходить до берега річки Південний Буг |
| 103 | Чекістів пров. | Отамана Бондарука пров. | Бондарук Кирило Євлампійович (1898-1922) – повстанський отаман часів Української революції (1917‑1921), сотник армії УНР. Брав участь у першому Зимовому поході УНР, вів підпільну боротьбу, проти більшовиків. Народився на Миколаївщині |
| 104 | Червоноармійський пров. | Армійський пров. | Назва вшановує українську армію |
| 105 | Червоногвардійська вул. | Гвардійська вул. | Назва вшановує гвардійців – представників привілейованої частини війська, яке призначене для виконання завдань стосовно охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян України та інших протиправних посягань |
| 106 | Червоносільська вул. | Святотроїцька вул. | Вулиця розташована в місцевості, де раніше знаходилось село Святотроїцьке |
| 107 | Червонофлотська вул. | Мічманська вул. | Назва пов’язана з мічманами – одним з найчисленніших офіцерських чинів на флоті, у створенні якого значну роль відіграло м. Миколаїв |
| 108 | Червонофлотська вул. (Велика Корениха) | Лікаря Ніколенка вул. (Велика Корениха) | Ніколенко Павло Семенович (1931-1993) – лікар вищої категорії, працював лікарем на Миколаївщині, з 1977 р. – головний хірург Миколаївського обласного відділу охорони здоров’я. Нагороджений різними трудовими нагородами. Зробив вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров’я. Народився та похований у Великій Коренисі |
| 109 | Червонофлотський пров. (Велика Корениха) | Татарський пров. (Велика Корениха) | Провулок розташований поруч з однойменною вулицею |
| 110 | Червоних Майовщиків вул. | Озерна вул. | Вулиця проходить вздовж парку, в якому сьогодні знаходиться унікальне в місті Миколаєві озеро. Це озеро позначено на картах ще з XVIII ст. |
| 111 | Червоних Слідопитів вул. | Авіаторів вул. | Вулиця проходить поруч з територією військового аеродрому |
| 112 | Чичеріна вул. | Краєзнавців вул. | У назві вшановується внесок миколаївських краєзнавців у вивчення та популяризацію історії Миколаєва |
| 113 | Чигрина вул. | Погранична вул. | Історична назва |
| 114 | Шверника вул. | Сидора Білого вул. | Білий Сидір Гнатович (1735‑1788) – перший військовий отаман Чорноморського козацького війська, призначений у 1788 р. Г. Потьомкіним. Очолював Чорноморську козацьку флотилію у роки російсько-турецької війни (1787-1791). Під час бою козацької флотилії з турецькими вітрильниками Сидір Білий був смертельно поранений біля фортеці Кінбурн |
| 115 | Шкапіна вул. | Безіменна вул. | Історична назва з 1835 р., перейменована у 20-ті роки ХХ ст. |
| 116 | Шкапіна пров. | Дніпрової Чайки пров. | Творчий псевдонім Василевської-Березіної Людмили Олексіївни (1861‑1927) – українська письменниця (поетеса, прозаїк, перекладачка), фольклорист, педагог, громадська діячка. Уродженка Миколаївщини |
| 117 | Щорса вул. | Якова Бутовича вул. | Бутович Яків Іванович (1881‑1937) – колекціонер, меценат, кіннозаводчик, письменник. Зібрана Бутовичем Я.І. колекція картин лягла в основу створеного ним єдиного в світі приватного музею «Коні» (в подальшому експонувалася у Тимірязівській академії). Автор ряду праць з племінного конярства, а також «Записок колекціонера». Видавець журналу «Рисак і скакун». У 30-і роки як «ворог народу» став жертвою репресій |
| 118 | Щорса пров. | Ікарівський пров. | В назві збережена пам’ять про яхту «Ікар», яка була спроектована та побудована у Миколаєві та здійснила першу вітчизняну навколосвітню подорож |
| 119 | Юних Ленінців вул. (Мала Корениха) | Батарейна вул. (Мала Корениха) | Назва вулиці пов’язана з тим, що на території мкр. Мала Корениха були розташовані численні фортифікаційні споруди часів Східної війни, у тому числі насипний штучний острів – Костянтинівська батарея |
| 120 | Ярославського вул. (Тернівка) | Алеко Константінова вул. (Тернівка) | Константінов Алеко (1863‑1897) – болгарський письменник, гуморист та перекладач. Навчався у Миколаївському Олександрівському реальному училищі, перебуваючи в пансіоні Тодора Мінкова, згодом завершив юридичний факультет Новоросійського університету у м. Одеса. Відомий завдяки своїм сатиричним оповідкам та фейлетонам, що переважно друкувались в журналі «Прапор». Має внесок у розвиток жанру подорожніх нарисів, а саме в книзі «До Чикаго і назад» |
| 2. Проспекти | |||
| 121 | Жовтневий просп. | Богоявленський просп. | На картах Миколаєва другої пол. ХІХ століття ця місцевість визначена як «дорога в Богоявленськ» (нині Корабельний район) |
| 122 | Леніна просп. | Центральний просп. | Проспект є центральною магістраллю Миколаєва |
| 3. Інше (проїзди, спуски, шосе тощо) | |||
| 123 | Кіровський проїзд | Троїцький проїзд | Проїзд знаходиться поряд вулицею з однойменною назвою |
| 4. Площі | |||
| 124 | Площа ім. 61 комунара | Адміралтейська площа | Історична назва з 30-х років ХІХ ст. |
| 5. Сквери | |||
| 125 | Піонерський сквер | сквер Юних героїв | На території скверу встановлений пам’ятник на честь юних героїв-підпільників Віті Хоменка та Шури Кобера, які в 1942 році за завданням Миколаївського підпілля перейшли через лінію фронту та доставили цінну інформацію до Генштабу |
| 126 | Пролетарський сквер | Манганарівський сквер | Історична назва з 80-х років ХІХ ст. |
| 127 | Сиваський сквер | Аркасівський сквер | Назва надана скверу в кін. ХІХ ст. на честь головного командира Чорноморського флоту та портів адмірала М.А. Аркаса. Сучасна назва «Аркасівський» – як данина поваги до родини Аркасів, члени якої зробили надзвичайний внесок у розвиток Миколаєва |
| 6. Парки | |||
| 128 | парк Ленінського комсомолу | парк «Юність» | Назва надана за назвою концерт-холу «Юність» (колишній кінотеатр «Юність»), який розташований поряд з парком |
| 129 | парк Петровського | парк «Народний сад» | Історична назва |
