Для Повітряних сил України планується придбати 100 винищувачів Rafale, про що офіційно повідомив Володимир Зеленський, який сьогодні, 17 листопада, підписав декларацію щодо співробітництва у сфері придбання оборонного обладнання із Францією.
Мова наразі не йде про тверду угоду, а лише про попередню генеральну домовленість, яка також охоплює засоби ППО, включно з ЗРК SAMP-T, а також різноманітне авіаційне озброєння. Водночас, якщо дійсно мова зайде про контактування цілої сотні Rafale, то необхідно розуміти у скільки обійдеться така закупівля. При цьому з розумінням не лише вартості винищувачів, а й вартості їх експлуатації, пише Defence Express.
Вартість винищувачів Rafale
Як вже оголошено, мова йде про сотню Rafale в останній версії F4, при цьому з постачанням до 2035 року. Останній строк викликає окремі питання, бо черга на Rafale вже довжиною 9 років. Скоріш за все мова йде про строки, які можуть бути досягнуті лише, якщо Dassault реально прискорить виробництво винищувачів, чи черга буде переформатована.
У будь-якому випадку, якщо мова йде про одразу 100 Rafale, то слід готуватися до дуже великої суми. Остання відома тверда ціна на ці літаки – 225 млн євро у комплексному постачанні. Як мінімум Сербія закупила у серпні 2024 року 12 винищувачів Rafale F4 разом з озброєнням, оснащенням та іншими додатковими послугами за 2,7 млрд євро.
Додатковим відносним орієнтиром вартості Rafale може бути замовлення Індії, але палубних Rafale M у квітні 2025 року. За 26 Rafale M Делі має сплатити 7,41 млрд євро у комплексному постачанні з розрахунку по 285 млн євро за винищувач. Але це саме комплексна ціна за палубну версію, при цьому спочатку мова йшла про 254 млн євро за Rafale M.
Водночас ціни для Греції та Хорватії від 2020 та 2021 року на Rafale F3R вже навряд можливо вважати опорним. Зокрема греки купували 12 вживаних та 6 нових Rafale за 2,4 млрд євро, а хорвати 12 вживаних за 1,15 млрд євро. Тобто це була ціна за вживані машини й до 2022 року, який повністю перекроїв вартість озброєння на глобальному ринку.
Тому у питанні вартості 100 винищувачів Rafale F4 для України цілком можливо виходити з ціни у 22,5 млрд євро у комплексному постачанні.
Вартість експлуатації винищувача Rafale
Також варто пам’ятати, що ціна винищувача під час покупки – це далеко не всі витрати на нього. Бо далі починаються експлуатаційні витрати під час його життєвого циклу, який зазвичай розрахований на 40 років. Цей параметр є дуже дискусійним та залежним від методології підрахунку. Зокрема у цю цифру можна вносити вартість озброєння, модернізації, оновлень, капітальних ремонтів тощо або ні. І звісно отримувати абсолютно різні цифри.
Але можливо взяти комплексне дослідження Avaiation Week від 2023 року “Fighter Aircraft Through Life Costs”, яке хоч і було очевидно написане для підкреслення переваг Gripen від Saab, але, тим не менш, містить й дані щодо всіх інших західних сучасних винищувачів. І відповідно до нього вартість льотної години Rafale була визначена на рівні 31,2 тисячі доларів.
З них 18 тисяч – вартість технічного обслуговування, а ще 13,2 тисячі доларів – експлуатаційні витрати, при цьому у дослідженні брався загальний трек життєвого циклу у 38 років, 200 годин льотного часу на рік на кожний літак та загальний авіапарк у 100 винищувачів. Водночас за іншим оцінками, без такого обсягу уточнень та пояснень умов обрахунків, Rafale має вартість льотної години у 16-20 тисяч доларів.
Водночас значно простіше скористатися емпіричним правилом за яким загальна вартість витрат на винищувач із його купівлею та обслуговуванням протягом 40 років обраховуються виходячи з того, що ціна літака при закупівлі складає лише третину загальних витрат. Тобто якщо Rafale коштує 225 млн євро, то його обслуговування на 40-річному треку буде загалом коштувати 500 млн євро, або по 12,5 млн євро на рік.
Також можемо нагадати, що аналогічні обрахунки щодо шведського Gripen понад 100 яких також хоче придбати Україна, були зроблені раніше. Також можемо зазначити, що ці Rafale та Gripen мають дещо різні бойові можливості.
Хто локалізував Rafale і на що може розраховувати Україна
станом на зараз існує єдиний приклад, коли Франція реалізує передачу технологій та виробництва до іншої країни. І це сталось лише літом 2025 року, коли Dassault Aviation уклав із індійською Tata Advanced Systems угоду про виробництво на території країни елементів Rafale.
Це сталось завдяки тому, що Індія доволі активно закуповує саме ці винищувачі. Перша партія з 36 літаків була замолевна ще у 2016 році за 7,87 млрд євро, які були отриманні у 2022 році. За нею послідувало замовлення у цьому році на 26 палубних Rafale-M на 6,6 млрд євро. А також стратегічних програм Індії – Make in India та Atmanirbhar Bharat, що передбачає локалізацією виробництва озброєнь.
Відповідно до угоди у Індії буде створено нове виробниче підприємство, яке буле виготовляти частини фюзеляжу Rafale: всю задню, центральну та передні частини фюзеляжу, а також бічні елементи задньої частини фюзеляжу. Тобто фактично все, окрім крила, горизонтального та вертикального стабілізатора. Старт виробництва запланований на 2028 рік, плановий темп – два комплекти на місяць.
Також у 2024 році було створено підприємство Dassault Aviation MRO India, яке на території Індії має займатись обслуговуванням винищувачів Mirage 2000 та згодом – Rafale. Ще раніше, ще у 2017 році, Dassault Aviation та Reliance Group створили спільне підприємство Dassault Reliance Aerospace Ltd з будівництвом нового заводу, на якому з 2018 року виробляються деякі деталі для бізнес-джетів Falcon. А літом під час Паризького авіасалону було оголошено, що тепер на цьому заводі будуть збирати Falcon.
Варто також додати, що така послідовність Франції у співпраці з Індією є одним з дуже значних факторів у виборі Делі переможця тендера на 114 винищувачів за програмою MRFA (Multi Role Fighter Aircraft), що триває вже з 2018 року. І за наявною інформацією, Індія замість тендера за участю Gripen, F-21 та Су-57 просто купить додаткові Rafale.
І попри те, що Rafale був також закуплений, окрім Індії, ще Катаром, ОАЕ, Єгиптом, Грецією, Хорватією, Сербією та Індонезією, жодна з цих країн не отримала локалізацію виробництва. І навіть Індія не отримала право кінцевого збирання винищувачів у себе, як мінімум станом на сьогодні. Більше того індуси бідкались на те, що Франція не дає інтегрувати до Rafale індійське озброєння, при цьому у Делі вже почали погрожувати застосувати “костиль” для розв’язання цієї проблеми.
Водночас для Dassault немає жодних варіантів встигнути виконати всі наявні та потенційні замовлення у осяжні строки, окрім як почати локалізувати виробництво Rafale. Справа в тому, що станом на жовтень 2025 року з планом виробництва винищувачів у 25 одиниць за цей рік тверде замовлення на Rafale складало 233 одиниць. А до них можливо додати очікуване додаткове замовлення від Індонезії, Індії та України, загалом на ще близько 230 винищувачів. Тим паче, що вже лунав строк поставити всі 100 Rafale до України до 2035 року.
Саме тому Dassault також планує кратно збільшити виробництво у самій Франції. Зокрема вже реалізується план з розширення виробництва до 36 літаків на рік. Заради цього Dassault Aviation вперше з 1970-х відкрив нові виробничі потужності. У місті Сержі на північ від Парижа ще у 2019 році почали будівництво заводу зі складання елементів фюзеляжів та виробництво деяких частин Rafale, це підприємство почало виробництво лише у вересні 2025 року.
