«Периметр» і «мертва рука» Мєдвєдєва. Що стоїть за ядерними випадами Трампа на адресу Росії, і в кого потужніший підводний флот?
Про це пише опозиційний російський ресурс МО.
Дві американські атомні підводні човни «вже перебувають у регіоні – там, де їм належить бути», заявив президент США Дональд Трамп. Він доручив направити їх ближче до Росії – після заочної перепалки з Мєдвєдєвим, який погрожував «мертвою рукою». Розповідаємо, що на практиці можуть означати ці погрози.
Дипломатія підводних човнів. Трамп не назвав тип підводних човнів, але, ймовірно, йдеться про стратегічні підводні човни класу «Огайо» – вони оснащені балістичними ракетами «Трайдент II» з ядерними боєголовками і дальністю польоту 11 300 км. Технічно вони можуть уражати цілі в Росії прямо від узбережжя США — жодне переміщення для цього не потрібне. Раніше Трамп не використовував підводні човни як погрозу, хоча й хвалив їх після удару по Ірану – також у відповідь на заяву Мєдвєдєва, що деякі країни можуть передати Тегерану ядерну зброю.
«Мертва рука». Так у західній пресі називають гіпотетичну систему, яка автоматично запускає відповідний ядерний удар — якщо раптова атака противника знищує військове та політичне керівництво країни. Її почали активно обговорювати після виходу в 1964 році фільму Стенлі Кубрика «Доктор Стрейнджлав» — у ньому радянська «мертва рука» спрацьовує через помилкову атаку і призводить до знищення людства. Немає жодних доказів існування такої системи в реальності.
Система «Периметр». Її в західній пресі часто називають «мертвою рукою» Росії. Це реально існуюча альтернативна (резервна) система зв’язку на випадок ядерної війни. Якщо основні лінії зв’язку будуть знищені, запускається спеціальна ракета, яка пролітає над країною і передає накази військового керівництва. Але «Периметр» самостійно не приймає рішення про запуск ракет, а лише передає рішення, прийняте людьми, на командні пункти та пускові установки. Аналогічна система була і в США.
Зброя відплати. Підводні човни з балістичними ракетами – важлива частина ядерної тріади як у РФ, так і в США. Їхня головна перевага – скритність. Координати пускових шахт ракет і аеродромів стратегічної авіації відомі потенційному противнику – по них можна завдати попереджувального удару. Підводні човни ж можуть перебувати в будь-якій точці світового океану – одночасно виявити і знищити їх першим ударом неможливо. При цьому відповідний залп навіть одного човна (декілька десятків балістичних ракет з ядерними боєголовками) завдасть будь-якій державі неприйнятної шкоди. Саме підводні човни гарантують взаємне знищення в разі ядерної війни — і роблять сам напад безглуздим.
Підводний паритет. Наразі США і Росія мають приблизно однакову кількість підводних човнів з балістичними ракетами – Москва активно скорочує відставання, яке виникло на початку 2000-х. З початку 2020 року російський ВМФ отримав 5 нових човнів проєкту «Борей» з балістичними ракетами «Булава». Ще два – будуються. У двох країн паритет і за загальною кількістю підводних човнів (див. схему).
