Австралія ніколи раніше не запускала космічні апарати самостійно. У тих рідкісних випадках, коли виникала потреба вивести на орбіту національний супутник, країна зверталася за допомогою до Сполучених Штатів, інформує 24 Канал.
Окрім того, польоти над Австралією регулюються Федеральним авіаційним управлінням США (FAA), яке, ймовірно, також видало ліцензію на історичний запуск ракети Gilmour Eris.
Компанія була заснована у 2012 році двома братами – Адамом і Джеймсом Гілмурами. Один із них працював банківським службовцем, а інший був спеціалістом з маркетингу. Сьогодні у компанії працює понад 200 людей, більшість із яких – це молоді інженери, випускники університетів. Водночас у штаті також є ветерани індустрії з Rocket Lab, Firefly Aerospace, Avio та Airbus.
Як повідомляє ArsTechnika, Gilmour Eris – це легка ракета-носій, здатна вивести на орбіту до 300 кілограмів корисного навантаження на висоту близько 200 кілометрів. Вона складається з трьох ступенів, перші два з яких оснащені гібридними двигунами Sirius власної розробки: чотири – у першому ступені та один – у другому.
У ролі палива використовується суміш твердого пального та рідкого окисника. Така комбінація знижує питомий імпульс, але дозволяє регулювати тягу, що важко реалізувати у суто твердопаливних двигунах. Окисником виступає перекис водню, склад пального не розголошується.
Третій ступінь ракети оснащений рідинним двигуном Phoenix, який також повністю розроблений інженерами Gilmour Space.
А тим часом радянський космічний апарат, який не долетів до Венери, нарешті повернувся на Землю. Зонд був частиною програми “Венера”, але через несправність ракети залишився на орбіті.
Gilmour’s Eris
З моменту свого заснування Gilmour Space залучила близько 90 мільйонів доларів інвестицій. Ці гроші були використані для розробки технологій, будівництва комплексу збирання ракет та космодрому Bowen Orbital Spaceport у північно-східній частині Австралії, у штаті Квінсленд.
Отримання дозволу на запуск у цій місцевості було непростим завданням, адже під час польоту ракета пролетить над Великим Бар’єрним рифом та Кораловим морем.
До речі, Великий Бар’єрний риф входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, і стан коралів залишається складним через їхнє поступове зникнення. Попри це, місцева влада визнала ризики прийнятними та дозволила запуск.
За попередніми планами, старт ракети мав відбутися у четвер, 15 травня, однак через технічні проблеми з обладнанням його перенесли на 24 години. Для першого польоту подібна затримка є доволі типовою.
У Gilmour Space не очікують неймовірних результатів: компанія буде задоволена, якщо ракета просто відірветься від стартового столу та пробуде в повітрі хоча б 10-20 секунд.
Історичний запуск Gilmour Eris може стати справжньою подією для австралійської космічної індустрії, яка вперше намагається самостійно вийти на орбіту.
