Масштабний технологічний саміт у Парижі (AI Action Summit) об’єднав 80 держав і тисячі учасників. Серед них — Сем Альтман із OpenAI, гендиректор Google Сундар Пічаї та Деміс Хассабіс, лауреат Нобелівської премії та співзасновник компанії DeepMind.
Перші заходи, присвячені розвитку ШІ у мистецтві та науці, проводили з шостого по дев’яте лютого. Десятого та одинадцятого — кульмінація, яка має відповісти на головне питання саміту — як зберегти людяність в епоху штучного інтелекту.
Про це пише RFI, передає Інше ТВ.
Темний бік прогресу
«Хоча ми визнаємо важливу роль штучного інтелекту як рушійної сили інновацій і прогресу, ми рішуче стверджуємо, що ці досягнення можуть повністю розкрити свій потенціал, лише якщо ШІ буде розроблено, оцінено, перевірено та використано із застосуванням підходу, заснованого на правах людини, в основі якого лежить гендерна рівність», — йдеться у спільній заяві урядів Австралії, Канади, Чилі, Данії, Іспанії, Фінляндії, Франції, Ісландії, Мексики, Республіки Корея, Великої Британії та Швеції.
Наразі лише 22% спеціалістів зі штучного інтелекту — жінки. Це, на думку підписантів, збільшує ризик, що системи штучного інтелекту закріплять гендерні стереотипи, упередження та дискримінації.
Схожі побоювання у день саміту виголосили і в ООН. Технології штучного інтелекту можуть непропорційно втручатися у приватне життя, зокрема, збираючи біометричні дані людини без її згоди.
«Держави повинні забезпечити, щоб компанії пом’якшували вплив на права людини та допускали обмеження, зокрема, заборону технологій, які цих обмежень не мають», — повідомляють в організації.
Регуляції, на думку ООН, мають захищати не тільки права конкретної людини, а й національну безпеку будь-якої країни в цілому.
Ця ідея збігається з баченням організаторів саміту — Франції та Індії. Але на тлі напруженості між лідерами галузі США і Китаєм та технологічним відставанням Європи, пошук спільних обмежень здається великим викликом. І не лише для Франції, яка, за словами Макрона, через побоювання роботів вже мала негативний досвід деіндустріалізації у 90-х.
Помічник, а не замінник
Технології, які Франція представляє на саміті в першу чергу покликані допомогти людині, а не позбавити її роботи. Еммануель Макрон не вірить, що ШІ повністю замінить живих працівників, особливо — у сферах, де важливе живе спілкування. Наприклад, у медицині.
«Люди, які виконують повторювані завдання, можливо, матимуть помічника зі штучним інтелектом, який зробить це за них(…) Багато професій у сфері охорони здоров’я дуже важкі, у нас є труднощі з підбором персоналу, їм недостатньо платять. Штучний інтелект дозволить нам делегувати деякі з цих завдань, а також — зберегти людський фактор. Я не вірю, що робот чи помічник з ШІ надаватиме таку ж турботу, як людина», — розповів президент напередодні головного дня саміту.
Медицина — одна з ключових тем на технологічному саміті. Франція представляє власні розробки, серед яких система раннього виявлення раку за допомогою ШІ. Програма, яку використовують у Інституті Гюстава Руссі, може обробляти великі обсяги даних, зокрема, знімків, що пришвидшує діагностику та лікування.
Також французькі розробники презентували екзоскелет на базі ШІ, який дозволяє людям з обмеженими можливостями ходити. Водночас дослідники розробляють проєкт «цифрових двійників» пацієнтів, на яких можна випробовувати різні методики без ризику для живої людини.
Власну «цифрову копію» Макрон показував у соцмережах — штучний інтелект зобразив президента у незвичних для того образах.
Bien joué… pic.twitter.com/zthA2zIBja
— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) February 9, 2025
Цей контент водночас розважає і лякає, адже показує, наскільки незахищеними можуть бути персональні дані та авторські права. Попри це, Макрон вірить, що ШІ при правильному використанні може стати незамінним помічником митців. Як приклад наводить французького виконавця Agoria, який використовує у творчості штучний інтелект. Але є проблема — регуляція.
Париж намагається уникати жорстких заборон, аби не проґавити нову технологічну революцію, як це сталось у Європі під час глобальної цифровізації, але водночас — хоче контролювати сферу. Вдалим прикладом подібної стратегії французький уряд вважає регуляцію соцмереж.
Єдиний нюанс — не всі техногіганти поділяють таку думку.
«В Європі існує відповідальність платформ, коли вони поширюють ненависть, антисемітизм чи расизм. Але американці цього не роблять. Китайці цього не роблять. Індійці все ще задають собі це питання. Отже, ми в авангарді в Європі. І ми наполягаємо на поміркованості», — каже Макрон.
Глобальна конкуренція
Приклад французького президента показовий, адже у той час, коли Європа йде шляхом регуляції соцмереж, американські технокомпанії на кшталт Мета навпаки — самоусуваються від поглиблених перевірок контенту.
Тож, чи є впевненість, що у випадку з ШІ усе піде іншим шляхом і лідери галузі домовляться?
«Не можна сказати, що це саміт друзів. Не можна сказати, що амбіції у всіх однакові (…) І які насправді амбіції такого саміту? Сказати один одному, давайте трохи попрацюємо або переможе найсильніший? Для нас це означає, що Франція та Європа заслуговують довіри щодо штучного інтелекту. Ми в це віримо. Ми хочемо йти набагато швидше і бути набагато сильнішими», — вважає президент.
На думку Макрона, спочатку Франції потрібно публічно долучитися до глобальних перегонів, заявивши про свої амбіції. Саміт у Парижі — одна з таких можливостей.
Наразі кількість молодих французьких фахівців у сфері ШІ має зрости з 40 до 100 тисяч. Втім, країні не вистачає потужностей, зокрема, дата-центрів для обчислення великих об’ємів даних, які потрібні для роботи ШІ.
Під час саміту Париж оголосив про 109 мільярдів євро інвестицій у штучний інтелект протягом наступних років. Майже половина від цієї суми належить Арабським Еміратам. Ще 20 — канадській компанії Brookfield.
Для порівняння у США компанії OpenAI, SoftBank Group та Oracle планують інвестувати у розбудову американської інфраструктури для ШІ вп’ятеро більше — пів трильйона доларів.
Китай йде іншим шляхом і робить ставку на здешевленні технологій, аби зробити їх загальнодоступними.
Таку ж стратегію обрала й Індія, яка є співорганізаторкою саміту. Втім, на відміну від КНР, країна лише на початку розвитку у сфері ШІ та має інший погляд на регуляцію.
Так під час саміту індійські розробники поділилися амбітним проєктом — IndiaAI. Ця комплексна програма, створена «в Індії і для Індії», має показати, як країни Глобального Півдня можуть розвивати можливості ШІ, «забезпечуючи при цьому справедливий розподіл благ у суспільстві».
Посол Індії у Франції Санджив Кумар Сінгла під час форуму заявив, що ШІ не має стати власністю кількох компаній «з конкретною географією».
Як повідомляло Інше ТВ, Укренерго отримало від ЄІБ 86 млн євро на антидроновий захист підстанцій
