Дослідники невпинно попереджають про наслідки глобального потепління і різких змін клімату — з деякими з них ми зіткнемося до кінця століття, а з іншими — вже до кінця цього десятиліття. У новому дослідженні вчені вивчали відступ льодовиків на архіпелазі Шпіцберген у Норвегії та натрапили на щось несподіване й тривожне, пише Futurism і Фокус.
За словами провідного автора дослідження Габріеля Клебера з Кембридзького університету, вони з колегами виявили, що в міру танення льодовиків з “крижаних кайданів” вивільняється стародавній газ, адже танення льодовиків призводить до відкриття давно покритих льодом земель. Вчені з’ясували, що в міру того, як лід відступає, стародавні підземні води підіймаються на поверхню й утворюють невеликі підземні джерела. Дослідники вивчили ці підземні джерела і виявили, що 122 зі 123 з них містять потужні резервуари метану.
Автори дослідження зазначають, що поки що незрозуміло, яка кількість метану вже потрапила в атмосферу Землі з цих нововідкритих арктичних джерел, проте вчені побоюються, що танення льодовиків не лише стане побічним ефектом глобального потепління, а й фактично перетвориться на ще одне потужне джерело руйнівних викидів.
За словами Клебера, по суті, все це являє собою “петлю зворотного зв’язку”, яка викликана змінами клімату. Через потепління клімату льодовики відступають і залишають “дірки, що зяють”, повні стародавнього метану, що, по суті, сприяє викиду метанового газу. Дослідники також виявили, що вік нещодавно виявленого метану становить рекордні мільйони років, а підводні резервуари, в яких він зберігається, просто величезні.
Дослідники зазначають, що стародавній метан являє собою не той газ, який сьогодні виробляється мікробами, а метан, утворений під час формування гірських порід. Автори дослідження також зазначають, що їм вдалося виявити величезні підземні сховища метану, укладені у сховищах сланцю в надрах Землі.
Автори дослідження також побоюються, що достаток сланцю на Землі може бути провісником того, що подібні запаси стародавнього метану можуть бути виявлені також і в інших найпівнічніших регіонах нашої планети. За словами співавтора дослідження, вченого з Норвезького університетського центру в Шпіцбергені, Енді Ходсона, сланець є найпоширенішою осадовою породою на нашій планеті. Його надзвичайно багато в Арктиці та інших подібних регіонах.
Дослідники зазначають, що знадобиться більше додаткових тестів, щоб зрозуміти, про які обсяги стародавнього газу йдеться, проте вже зараз прогнози не здаються оптимістичними. Проблема полягає у тому, що кліматичні зміни призведуть лише до більшої втрати льоду, а отже ще більше газу вивільниться в майбутньому.
