Видання про технології The Verge поговорило з письменницею Дженніфер Лепп, яка випускає нову книгу кожні дев’ять тижнів, й дізналося про те, як працює штучний інтелект для написання романів.
За звичайних умов написати об’ємну книгу за два місяці просто неможливо, пише 24. Щоб не відставати від попиту й заробляти на життя, деякі незалежні письменники покликали на допомогу сучасні технології та випускають книги швидше, ніж будь-коли раніше.
Дженніфер Лепп пише під псевдонімом Ліен Лідс. Програма Sudowrite, яку вона використовує, побудована на моделі машинного навчання OpenAI GPT-3. Перед покупкою користувач може протестувати її та зрозуміти, чи все підходить.
Як і в багатьох випадках роботи з алгоритмами, призначеними для створення ілюстрацій у різних середовищах на основі підказок, тут потрібна практика та навички, щоб отримати придатні для використання фрагменти тексту. Користувачі повинні навчитися передавати ідеї штучному інтелекту, щоб той їх надалі розвивав за певними заданими параметрами. Це робить процес чимось схожим на співпрацю машини та людини
Авторка романів розповідає, що тепер може точно налаштувати розділи тексту або знайти натхнення для уривка замість того, щоб покладатися на електронну таблицю зі щоденними цілями з підрахунку слів, щоб укластися в свої нездійсненні терміни.
Це лише слова. Це моя історія, мої персонажі, мій світ. Я сама це придумала. Ну і що з того, що їх написав комп’ютер? – каже Дженніфер Лепп.
Такий підхід, звісно ж, викликає суперечки. Вчені давно сперечаються, кому повинно належати авторське право на винахід, текст, ідею, якщо їх згенерував ШІ – творцю алгоритма, чи самому алгоритму. Але судячи з усього, така практика далеко не поодинока й з часом буде набирати обертів.
