Сьогодні, 1 квітня, о 18:24 за часом Східного узбережжя США (01:24 за київським часом, тобто вже 2 квітня, у четвер) стартує 10-денна місія астронавтів на Місяць. У разі виникнення непередбачуваних обставин NASA має додаткові вікна для старту, які триватимуть до 6 квітня, пише Space. Чотири астронавти мають вперше в історії облетіти Місяць та повернутися на Землю.
Екіпаж місії складається з чотирьох досвідчених професіоналів: командира Ріда Вайзмена, пілота Віктора Гловера, спеціалістки місії Крістіни Кук від NASA та канадського астронавта Джеремі Гансена. Ця подорож стане знаковою для історії, адже вперше за межі низької навколоземної орбіти вирушать жінка, афроамериканець та представник іншої держави, окрім США.
Їхня подорож навколо нашого найближчого сусіда прокладе шлях до висадки на Місяць і зрештою до створення бази на його поверхні.
Програму НАСА готувала роки, відомство залучило тисячі людей і, за оцінками, на сьогодні вона коштує 93 мільярди доларів. Але дехто має чітке відчуття “це ж вже було”.
Понад 50 років тому американські місії “Аполлон”, в ході яких люди вперше ступили на поверхню Місяця, увійшли в історію. Після того, як НАСА здійснила шість висадок на Місяць, здавалося супутник Землі остаточно викреслили зі списку космічних справ.
То чому ж США знову витрачають стільки часу, зусиль і грошей, щоб повернутися на нього? Про це пишу ВВС.
Цінні ресурси
Поверхня Місяця може виглядати сухою, запиленою та безплідною, але це далеко не так.
“На Місяці є всі ті ж речовини, що й на Землі”, – каже професорка Сара Рассел, планетолог.
“Є рідкісноземельні елементи, яких дуже мало на Землі. Можуть бути ділянки Місяця, де вони розташовані досить концентровано, щоб їх можна було видобувати”.
Є також метали, як-от залізо та титан, а також гелій, який використовують в усьому: від надпровідників до медичного обладнання.
Але найбільш привабливий і найдивовижніший ресурс – це вода.
“В деяких мінералах міститься вода, а також значна кількість води є на полюсах”, – каже Рассел.
За її словами, у кратерах, які постійно перебувають у тіні, може накопичуватися лід.
Доступ до води життєво важливий, якщо ви хочете жити на Місяці.
Це не лише питна вода, вода також може розщеплюватися на водень і кисень, щоб забезпечити повітря для дихання астронавтів і навіть паливо для космічних кораблів.
Перегони за космічне панування
Американські місії “Аполлон” 1960-х і 1970-х років були зумовлені перегонами за космічне домінування з Радянським Союзом. Тепер конкурентом є Китай.
Китай прогресує у своїй космічній програмі. Він висадив роботів і марсоходи на Місяць і заявляє, що доставить туди людей до 2030 року.
Досі є престиж у тому, щоб встановити свій прапор у місячному пилу. Але тепер дійсно важливо, де ви його встановите.
І США, і Китай хочуть отримати доступ до районів з найбагатшими ресурсами, і таким чином забезпечити собі найкращі ділянки Місяця.
Договір Організації Об’єднаних Націй про космічний простір 1967 року говорить, що жодна країна не може володіти Місяцем.
Але коли справа доходить до того, що знаходиться на Місяці, все не так просто.
“Хоча ви не можете володіти частиною землі через договір ООН, ви можете фактично діяти на цій землі без жодного втручання інших”, – каже доктор Гелен Шарман, перша британська астронавтка.
“Тож зараз головне – спробувати захопити свою ділянку землі. Ви не можете володіти нею, але ви можете її використовувати. І як тільки ви там опинилися, ви маєте її стільки, скільки забажаєте”.
Шлях до Марса
НАСА націлилося й на Марс і хоче відправити туди людей до 2030-х років.
Враховуючи технологічні перешкоди, які потрібно подолати, це амбітні терміни.
Але треба з чогось починати, і США вирішили, що це місце – Місяць.
“Політ на Місяць і перебування там протягом тривалого періоду набагато безпечніше, набагато дешевше і набагато легше зробити випробувальним майданчиком для життя і роботи на іншій планеті”, – каже Ліббі Джексон, керівник відділу космосу в Музеї науки.
На місячній базі НАСА може вдосконалити технології для забезпечення повітрям і водою, необхідними астронавтам. Їм доведеться розробити, як генерувати енергію та будувати місця проживання, щоб захистити людей від екстремальних температур, а також небезпечного космічного випромінювання.
“Випробувати ці технології одразу на Марсі дуже небезпечно, адже якщо щось піде не так, це може мати катастрофічні наслідки. Набагато безпечніше і набагато легше випробувати їх на Місяці”, – каже Джексон.
Таємниці, які ще належить розгадати
Вчені не можуть дочекатися, щоб отримати зразки ґрунту з Місяця.
Камені, привезені додому астронавтами Аполлона, змінили наше розуміння про найближчого небесного сусіда.
“Вони розповіли нам, що Місяць утворився в результаті неймовірно драматичної події, коли тіло розміром з Марс врізалося в Землю, а шматки, на які воно розірвалося, утворили Місяць. Ми знаємо про це завдяки камінню, привезеному місією “Аполлон”, – каже професорка Сара Рассел.
Але вона додає, що ще багато чого потрібно відкрити.
Оскільки Місяць колись був частиною Землі, він зберігає “записи” про 4,5 мільярда років історії нашої планети. А оскільки на Місяці не рухаються тектонічні плити, немає вітру та дощу, які стерли ці записи, він є ідеальною капсулою часу.
“Місяць – це фантастичний архів Землі, – каже Рассел. – Нове каміння з іншої області Місяця було б дивовижною знахідкою”.
Надихнути нові покоління
Зернисті чорно-білі кадри, отримані з місій “Аполлон”, перетворили мрію про космос на реальність.
І хоча лише небагато щасливчиків, які спостерігали за цим, самі стали астронавтами, багато хто згодом зробив кар’єру в науці, техніці та інженерії.
Є надія, що місії “Артеміди”, які транслюватимуть у прямому ефірі та у форматі 4k, надихнуть нове покоління.
“Ми живемо у світі технологій. Нам потрібні вчені, інженери та математики, і космос має блискучу здатність захоплювати людей цими темами”, – каже Ліббі Джексон.
Нові робочі місця та космічна економіка повернуть США мільярди доларів, вкладених в “Артеміду”. Як і будь-які побічні ефекти від технологій, розроблених для місій, які використовують на Землі.
Але Гелен Шарман каже, що повернення на Місяць також дасть світові вкрай необхідний поштовх.
“Якщо ми справді об’єднаємося, ми зможемо створити багато корисного для людства”, – каже Шарман.
“Це показує нам, на що здатні люди”.
