Якщо Росія колись вирішить порушити кордони Фінляндії, Янне Ахтоніємі точно знає, що робити.
І ні, він не солдат. Янне – керівник відділу управління ризиками мережі супермаркетів S Group. Його фронт – не поле бою, а полиці магазинів і логістика, пише ВВС.
“Наша робота – готуватися до всього”, – каже він. І додає: у разі вторгнення або іншої масштабної загрози, S Group має детальний план дій. Головна мета: забезпечити продуктами 5,6 млн фінів.
І це стосується не лише ритейлу. Ключові компанії (оборонні заводи, транспортні фірми, IT-компанії) також мають власні сценарії на випадок криз: війни, стихії чи кібератаки.
“Надійність постачання тут не випадковість. Це результат десятиліть підготовки та тренувань”, – пояснює Ахтоніємі. І підкреслює: компанії знають свою роль і готові вкладати кошти у безпеку поставок.
Стратегія “тотальної оборони”
Чотири скандинавські країни – Фінляндія, Швеція, Норвегія та Данія – вже давно живуть за принципом “тотальної оборони”. Ідея проста: армія та цивільний сектор працюють у тісній взаємодії.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Фінляндія зробила крок далі: до системи залучили бізнес. Тепер це називають “комплексною безпекою”.
Кордон із Росією тягнеться на 1340 км, і такий підхід фінів логічний.
Минулого року уряд офіційно закріпив новий курс у документі “Стратегія безпеки суспільства”, який став головним орієнтиром для всіх.
Критично важливі компанії приєднуються до “комітетів готовності” разом із місцевими та центральними органами влади і регулярно беруть участь у національних навчаннях.
Підготовка охоплює не лише традиційну війну, а й кібератаки, перебої з продуктами та водою, загрози фінансовій системі.
“Участь у навчаннях – це серйозна інвестиція”, – каже Ахтоніємі. Його компанія співпрацює з Національною організацією стратегічних запасів.

Конкурент S Group, мережа супермаркетів Kesko, діє за схожою схемою.
“Ми хочемо, щоб фінське суспільство працювало щодня, незалежно від обставин”, – пояснює виконавчий директор Kesko Йіркі Томміннен.
Усі супермаркети зобов’язані зберігати стратегічні запаси ключових продуктів (борошна, цукру, олії) у спеціально обладнаних складах та підземних бункерах із резервним живленням.

Кожен фінн – частина оборони
Оборона країни – це не лише справа бізнесу. Кожен дорослий фінн теж долучається.
“І це не теорія, це – практика”, – каже професор філософії Франк Мартелла з Гельсінського університету Аалто. Він також військово-морський резервіст, і у разі надзвичайної ситуації його можуть залучити до роботи за фахом або доручити інші завдання.
“Коли щось станеться, мені скажуть, що робити”, – додає він.

Чому фінни такі дисципліновані
Психолог Дженніфер Де Паола з Гельсінського університету пояснює це просто: фінни довіряють уряду і цінують безпеку.
У дослідженнях вона просила дітей 10–12 років малювати щасливих і нещасливих людей і пояснювати чому. Результат був однозначним: щастя для фінських дітей – це відчуття безпеки, а нещастя – його відсутність.
Це зберігається і в дорослому віці: фінни цінують надійність і довіру більше, ніж багато інших народів.
“Ми справді довіряємо нашим інститутам: уряду, міністерствам, політикам. Корупція тут дуже низька”, – вказує професор Мартелла.
Високий рівень соціальної рівності теж підсилює довіру. “Чим більше довіри між людьми, тим міцніше суспільство”, – додає він.
Секретність – частина стратегії
Довіра у фінському суспільстві висока, але секретність теж важлива.
Ахтоніємі не розкриває деталей планів S Group на випадок війни, називаючи їх “конфіденційною інформацією”.
Схожа ситуація і в Kesko: “Ми не розголошуємо наших планів щодо надзвичайної готовності”, – зазначає представник компанії.
