Стало відомо, що викраденого майже чотири роки тому очільника Голої Пристані Олександра Бабича окупанти утримують у російському СІЗО-2 міста Таганрог.
Про це у соцмережах повідомила менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва.
Бабича перебуває в неволі вже майже чотири роки без офіційних обвинувачень.
«Журналісти різних видань багато писали про історію мера Голої Пристані, який був викрадений 28 березня 2022 року о 8-й ранку зі свого власного будинку. Олександр Бабич — не просто чудова людина, сім’янин, люблячий батько — він патріот своєї країни, людина слова, яка не покинула своє місто і одна з небагатьох, хто до останнього був зі своєю громадою і не зрадив ані присяги, ані совісті», – зазначила вона.
Зарема Барієва наголосила, що Олександр Бабич утримується у статусі інкомунікадо вже майже 4 роки без будь-якого обвинувального статусу. Уся інформація про Олександра, за словами правозахисниці, надходить дружині Ользі виключно від різних людей, які так чи інакше перетиналися з її чоловіком у різних СІЗО Криму, через маленькі записки, написані на клаптиках туалетного паперу з однією або двома фразами.
«У середині січня я отримала лист від одного з політв’язнів Криму, який, як і Бабич, кілька років перебував у статусі інкомунікадо. У цьому листі чоловік (з метою безпеки не вказую імені політв’язня) просить передати величезний привіт як дружині Бабича — Ользі, так і самому Олександру (припускаючи, що Бабич, можливо, вже вийшов на свободу). Ось завдяки таким листам ми отримуємо інформацію/підтвердження про те, що люди дійсно утримувалися окупантами в тому чи іншому СІЗО Криму», – пояснила менеджерка КРЦ.
Декілька днів тому Зарема Барієва отримала інформацію від одного з колишніх українських військовополонених, який потрапив у полон на Харківському напрямку (після перебування в різних СІЗО по всій території росії) і опинився в СІЗО-2 Акмєсджіта (Сімферополя), де провів 9 місяців, практично аж до звільнення з полону.
«З 9–10 червня 2025 року близько 20 людей (половина з яких були цивільні, а друга половина — українські військовополонені) були виведені з камер, розміщені в автозаках зі зв’язаними ногами, руками і скотчем навколо голови, включно з очима. І там сам здогадуйся: тебе ведуть на допит, розстріл, тортури або повезуть катати по всій росії в чергове СІЗО. Як виявилося, це було етапування з СІЗО-2 Криму в СІЗО-2 Таганрога, яке тривало для всіх цих людей вічність», – повідомила вона.
Під час етапування без жодних зупинок колишній військовополонений Леонід познайомився в автозаку з мером Голої Пристані Олександром Бабичем, який на той момент уже понад три роки незаконно утримувався в СІЗО Криму. За кілька днів спільного перебування в камері в Таганрозі Бабич розповів, що його здоров’я суттєво погіршилося: він втратив половину ваги та страждає від проблем із тиском. Попри відсутність вироку чи офіційних обвинувачень, його продовжують утримувати за проукраїнську позицію та відмову співпрацювати з окупантами.
За словами Леоніда, навіть у неволі Бабич намагається триматися і не вірить дезінформації, яку поширюють силовики про нібито забуття полонених та поразку України.
«Через 3 дні всіх військовополонених, на щастя для них, вивели з камер, як з’ясувалося пізніше, для подальшого етапування, а цивільні, на жаль, залишилися в Таганрозі. Далі було три перельоти, усе також зі скотчем на очах, і довгоочікуване повернення в рамках обміну в Україну. Леонід зміг повернутися додому 14 червня 2025 року… Але не минає і дня, щоб колишній військовополонений не думав про тих, хто залишився там і чекає/вірить у те, що Україна зробить усе, щоб повернути їх усіх найближчим часом додому», – наголосила менеджерка КРЦ.
Правозахисниця висловила сподівання, що всі незаконно утримувані українці найближчим часом зможуть повернутися додому, зокрема й Олександр Бабич, який уже сім місяців перебуває в СІЗО-2 Таганрога та майже чотири роки — у неволі.
