На одному з пляжів Уельсу трапилася справжня історична загадка: на берег винесло сотні шкіряних черевиків вікторіанської епохи.
Чорне взуття з металевими цвяхами на підошві, ймовірно XIX століття, з’явилося на пляжі Огмор-бай-Сі у долині Гламорган на півдні Уельсу, пише ВВС.
Волонтери, які прибирали берег від сміття, першими помітили старовинне взуття.
За словами Емми Лемпорт з проєкту Beach Academy, вони відразу зрозуміли: це не просто сміття, а щось значно цікавіше, і почали шукати пояснення його походженню.
Сліди корабельної аварії?
Місцеві жителі припускають, що черевики могли бути частиною вантажу італійського торгового судна, яке близько 150 років тому зазнало аварії біля скелі Таскер-Рок. Вона височіє приблизно за три кілометри на захід від пляжу і помітна лише під час відливу.
Письменниця Лара Майклем, яка займається пошуком історичних артефактів на берегах річок, переконана: взуття “без сумніву вікторіанське”, а його велика кількість майже напевно пов’язана з кораблетрощею.
За словами Емми Лемпорт, лише за один тиждень волонтери знайшли близько 200 черевиків на невеликій ділянці пляжу. Прибирання узбережжя від сміття триває з вересня, але ніхто не очікував, що замість пластикових пляшок і рибальських сіток натраплять на сотні старовинних черевиків.
Фотографії знахідок опублікували в соцмережах, сподіваючись, що хтось допоможе розгадати таємницю їхнього походження.
Як взуття потрапило на берег
За однією з версій, італійське судно, що перевозило шкіряне взуття, затонуло біля узбережжя, а черевики з часом винесло течією в гирло річки Огмор.
Там вони могли застрягти серед піску та каміння, а потім періодично викидатись на пляж.
“Деякі черевики збереглися на диво добре, і на багатьох чітко видно, що це чоловіче взуття”, — розповідає Лемпорт.
Вона також припустила, що частина знахідок могла бути дитячою через маленький розмір.
Лара Майклем додає, що у вікторіанську епоху жіночі ступні були значно менші, ніж сьогодні.
Відлуння минулого
Лара Майклем — авторка чотирьох книг про мадларкінг, тобто пошук старовинних артефактів на берегах річок і висушених руслах.
У XIX столітті цим займалися бідняки, шукаючи корисні чи цінні речі. Сьогодні мадларкінг став популярним хобі для тих, хто досліджує річкові мули та прибережні відкладення у пошуках історичних предметів.
Фотограф Пітер Бріттон, автор мистецького проєкту Ghost Ships and Tides (“Кораблі-привиди та припливи”), називає знахідку надзвичайно цікавою. На його думку, ці черевики — “маленькі свідки минулого, що раптово спливли з глибин часу”.
Майкл Робертс із Школи океанічних наук університету Бангор зазначає, що, хоча він не знає деталей імовірної кораблетрощі біля Огмора, багато суден які зазнали аварій у вікторіанську епоху, поступово руйнуються, вивільняючи свої старовинні вантажі. Це може приводити до несподіваних знахідок на березі.
Подібні випадки вже траплялися раніше: у соцмережах місцеві жителі ділилися фотографіями схожого взуття. Один з користувачів писав, що знаходив на цьому ж пляжі “крихітні шкіряні черевики з цвяхами”.
Схоже, море ще не раз нагадає про таємниці, які воно зберігає понад століття.
