Найсхідніші країни Європи мають чітке повідомлення для Брюсселя: росія перевіряє їхні кордони, і ЄС повинен почати платити за відповідь. Лідери восьми держав ЄС, що межують з росією, використають саміт у Гельсінкі у вівторок, щоб наполягати на цільовому фінансуванні оборони в наступному довгостроковому бюджеті блоку, з посиланням на джерела повідомляє Politico, пише УНН.
Це вони пояснюють тим, що безпека на передовій більше не може розглядатися виключно як національні витрати, за словами трьох європейських урядовців.
“Зміцнення східного флангу Європи має стати спільною відповідальністю Європи”, – заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал у понеділок.
Перший у своєму роді саміт, який очолює прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, підкреслює зростаючу тривогу серед так званих країн східного флангу ЄС щодо дедалі зухваліших зусиль росії перевірити їхню оборону та посіяти паніку серед їхнього населення, пише видання.
В останні місяці росія ввела винищувачі в повітряний простір Естонії та відправила десятки безпілотників глибоко на територію Польщі та Румунії. Її союзник білорусь неодноразово зупиняв повітряне сполучення Литви, дозволяючи гігантським повітряним кулям перетинати свої кордони. А минулого тижня головний посланець москви сергій лавров висловив завуальовану погрозу Фінляндії вийти з НАТО, пише видання.
“росія є загрозою для Європи… у далекому майбутньому, – сказав Орпо фінській щоденній газеті Helsingin Sanomat у суботу. – У ЄС завжди існує конкуренція за ресурси, але [фінансування оборони] – це не те, що у когось забирають”.
Вівторкова конференція, в якій беруть участь Фінляндія, Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія та Болгарія, відбувається протягом критичного тижня для Європи. У понеділок кілька лідерів ЄС зустрілися з представниками США, намагаючись укласти мирну угоду щодо війни рф проти України, лише за три дні до того, як усі 27 країн ЄС знову зберуться на вирішальний саміт, який визначить, чи розблокують вони 210 мільярдів євро заморожених російських коштів для України.
У центрі обговорення у вівторок буде розблокування грошей ЄС.
Країни-“прифронтовики” хочуть, щоб ЄС “запропонував нові фінансові можливості для прикордонних країн та фінансові інструменти на основі солідарності”, сказав один з урядовців.
У межах своєї бюджетної пропозиції на 2028-2034 роки Європейська комісія планує збільшити свої витрати на оборону вп’ятеро до 131 мільярда євро. Країни-“прифронтовики” хотіли б, щоб частина цих коштів була спрямована на регіон, заявили двоє урядовців, і це повідомлення вони, імовірно, повторять під час саміту Європейської ради в Брюсселі в четвер.
Тим часом ЄС повинен розглянути нові фінансові інструменти, подібні до програми блоку “позики на зброю” на 150 мільярдів євро під назвою SAFE, заявили ті ж два чиновники. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн минулого тижня повідомила, що вона отримала заклики створити “другу програму SAFE” після того, як перша версія була перевищена за кількістю заявок.
Країни-“прифронтовики” також хочуть покласти свою політичну вагу на два майбутні проекти ЄС для підтримки боротьби дронів та ширшої оборони блоку, заявили два чиновники. Лідери ЄС відмовилися офіційно схвалити ініціативи Eastern Flank Watch і European Drone Defense Initiative на саміті в жовтні через опозицію таких країн, як Угорщина, Франція та Німеччина, які вважали їх перевищенням Брюсселем своїх обов’язків у сфері оборони, заявили тоді два дипломати ЄС.
Прохання зарезервувати частину бюджету ЄС для певного регіону також може зіткнутися з опором з боку інших країн. Щоб обійти це, країни східного флангу повинні пов’язати “покращення оборонної інфраструктури із загальним економічним розвитком [ЄС]”, сказав Джеймі Ші, старший науковий співробітник з питань оборони аналітичного центру Friends of Europe та колишній речник НАТО.
Він додав, що столиці країн-членів передової також повинні розглянути можливість “відкриття [цих інфраструктурних проєктів] для конкурентних торгів” для фірм за межами регіону.
Готівка не буде єдиним суперечливим питанням у тіні вівторкової зустрічі. Останніми тижнями адміністрація Дональда Трампа неодноразово дорікала Європі, а президент США назвав лідерів континенту “слабкими”.
Такі країни, як Німеччина та Данія, відреагували на зростаючі застереження США, безпосередньо спростувавши нещодавню критику та офіційно назвавши Вашингтон “ризиком безпеки”, пише видання.
Але такий підхід розлютив країни на передовій, усвідомлюючи, що ставить під загрозу зобов’язання Вашингтона щодо колективної оборони НАТО, яке вони розглядають як останню лінію захисту від москви, пише видання.
Ця точка зору, як зазначає видання, також відображає зростаюче занепокоєння всередині НАТО, що мирна угода в Україні надасть москві більше можливостей для переозброєння та перенаправлення своїх зусиль на країни на передовій.
“Якщо війна в Україні припиниться… [росія] бажає зайняти своїх солдатів”, – сказав один високопоставлений дипломат НАТО, стверджуючи, що ці війська, ймовірно, будуть “передислоковані в нашому напрямку”.
“Європа повинна взяти на себе [власну] оборону”, – додав дипломат. Але доки континент не стане військово незалежним, “ми не повинні так говорити” про США, стверджували вони: “Це справді небезпечно [і] дурість”.
