Російський енергетичний гігант “газпром” продовжує реалізацію планів з будівництва нового газопроводу в Китай, розробляючи дорогу детальну проектну документацію, що є ознакою того, що москва вірить у відновлення реалізації проекту, що давно відкладався, повідомляє Financial Times, пише УНН.
“Сила Сибіру-2”, який транспортуватиме 50 млрд кубометрів газу на рік, – “єдина реальна надія росії компенсувати частину втраченого експорту до Європи”, пише видання.
росія та Китай підписали угоду щодо “Сили Сибіру-2” у 2014 році, але вона затягнулася на кілька років, перш ніж набула актуальності після повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році, зазначає видання.
У вересні путін та глава КНР Сі Цзіньпін підписали “меморандум про будівництво”. Після цього інженери “газпрому” розпочали роботу над технічним проектом, повідомили Financial Times три джерела, знайомі з підготовкою проекту.
Інженери, імовірно, працювали на етапі попереднього проектування, який включає створення “сотень томів” технічної документації, заявив Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace і колишній керівник стратегічного відділу “Газпром нефті”, нафтового підрозділу “Газпрому”.
Проведення таких досліджень було дорогим і, за словами Вакуленка, могло становити 5% від загальної вартості проекту такого масштабу. Високопосадовець російської енергетичної компанії повідомив FT, що вартість може досягати 10% від загальної вартості.
“Такі витрати є незвичайними, якщо лише немає твердої впевненості в тому, що гроші витрачаються ефективно, а інвестиції безпечні”, – сказав керівник, маючи на увазі етап проектування.
Загальний бюджет проекту не розголошується. Вакуленко і Рональд Сміт, засновник Emerging Markets Oil and Gas Consulting Partners і давній аналітик російського енергетичного ринку, оцінюють верхню межу більш ніж у 30 млрд доларів, але обидва відзначають, що остаточна сума може бути нижчою. В інших повідомленнях говорилося про набагато меншу суму.
Китайські офіційні особи практично не коментували проект трубопроводу, попри підписання Сі Цзіньпіном останнього меморандуму, що викликало у деяких спостерігачів сумніви щодо його реального просування.
Гарантій поки що немає. За словами російського енергетичного консультанта, однією з причин тиску “газпрому”, що триває, було те, що у компанії були проектні підрозділи, які “або потрібно закрити, або дати їм щось для роботи”. “А що ще?” – спитав він.
“газпром” явно вірив, що Китай зрештою змириться, сказав він, і додав: “Для них [китайців] це все одно буде найдешевший газ – саме тому “газпром” готовий вкласти серйозні гроші, і я не думаю, що вони сильно помиляються”.
Аналітики S&P Global Energy вважають, що постачання до Китаю цим трубопроводом, ймовірно, почнеться на початку 2030-х років.
За довгу історію проєкту росія розробляла документацію щодо різних ділянок трубопроводу. Однак, нові проєкти стануть першим комплексним інженерним дослідженням для всієї лінії. Очікується, що проєкт протягнеться на 6700 км: 2700 км по території росії, починаючи з газових родовищ на півночі Ямала, і близько 1000 км по території Монголії з кінцевим пунктом у Китаї. Глава “газпрому” олексій міллер підтвердив початок робіт на невеликій ділянці трубопроводу завдовжки 410 км у Сибіру, яку москва вирішила збудувати незалежно від рішення Китаю в межах внутрішніх зусиль щодо покращення газопостачання у регіоні.
“газпром” будує ділянки трубопроводу, який зрештою може стати частиною “Сили Сибіру-2″, якщо він буде реалізований, але обслуговуватиме місцеві ринки, якщо не буде”, – сказав Сміт.
У вересні міллер зустрівся з головою Об’єднаної металургійної компанії, провідним російським виробником труб, щоб обговорити “постачання труб для великих інвестиційних проектів”.
Однак початок робіт не означає, що угода щодо “Сили Сибіру-2” досягнута за такими ключовими параметрами, як ціна та умови постачання, зауважує видання.
Ці питання постійно залишаються каменем спотикання, але трубопровід дедалі більше стає життєво важливим для “газпрому” та російського уряду, пише видання. З родовищ Ямала, де починається “Сила Сибіру-2”, раніше йшли поставки в Європу, і новий трубопровід, як зауважує видання, – їхній єдиний шанс компенсувати втрату доходів. Але навіть якщо “Силу Сибіру-2” буде запущено, загальний обсяг російського трубопровідного експорту до Китаю все одно становитиме лише близько половини обсягу постачання газу до Європи до повномасштабної війни, вказує видання.
Водночас, пише видання, Китай готує свій ринок облігацій, щоб відкрити двері для російських енергетичних компаній. У вересні китайське рейтингове агентство CSCI Pengyuan надало “газпрому” разом з іншими російськими енергетичними компаніями рейтинг “АА”, що відкрило їм шлях до випуску боргових зобов’язань.
Тим не менш, підхід Пекіна був обережним. Коли російські ЗМІ у вересні вибухнули повідомленнями про “історичну угоду” щодо “Сили Сибіру-2”, угода майже не згадувалася в китайських ЗМІ.
