Екстремальні погодні явища, що накрили Європу цього літа, завдали короткострокових економічних збитків щонайменше на €43 млрд. До 2029 року витрати можуть зрости до €126 млрд, пише ЛБ.
Про це свідчать дані швидкого аналізу, який ще не пройшов рецензування, але ґрунтується на кореляціях між погодними та економічними даними, опублікованими цього місяця. Збитки від літа 2024 року склали 0,26% економічного виробництва ЄС.
Найбільше постраждали Кіпр, Греція, Мальта та Болгарія. Кожна з цих країн зазнала короткострокових втрат понад 1% від їхньої валової доданої вартості (GVA). Далі йдуть інші середземноморські країни: Іспанія, Італія та Португалія.
Дослідники зазначають, що результати є “консервативними”, адже вони не враховують рекордні пожежі на півдні Європи чи одночасний вплив кількох екстремальних явищ.
Кліматичні зміни зробили пожежонебезпечну погоду в Іспанії та Португалії у 40 разів імовірнішою, а в Греції та Туреччині – у 10 разів. Червнева спека, яку назвали “тихою катастрофою”, ймовірно, утричі збільшила кількість смертей у 12 великих містах.
Дослідження також враховувало непрямі ефекти: меншу продуктивність будівельників у спеку чи перебої з транспортом через пошкодження залізниці під час повеней.
Фахівці Світового банку відзначають, що непрямі економічні наслідки часто більші й довші за прямі, однак використання історичних середніх значень може занижувати збитки. Приховані витрати, як-от перебої у ланцюгах постачання, можуть збільшувати реальні втрати на 30%.
